Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методологічні передумови дослідження лексико-семантичної групи когнітивних дієслів у сучасній англійській мові” подано огляд наукової літератури, пов’язаної з предметом дослідження, вказано на проблему терміна когнітивні дієслова, а також описано існуючі підходи до їхнього вивчення. З появою когнітивної психології як вчення про ментальні процеси (сприйняття, увагу, пам’ять, мислення тощо) і дослідженням багатьох аспектів цих процесів, термін когнітивний значно розширює свій зміст, позначаючи процеси, пов’язані зі знанням та інформацією (О.С.Кубрякова).

Вивчення когнітивних дієслів має давню історію. Ще Й.Трір для обґрунтування та перевірки висунутої ним теорії поля обрав поле інтелекту. Вивчення когнітивної дієслівної лексики здійснювалось у кількох напрямках: з позицій традиційного структурно-семантичного підходу, з позицій кому-нікативного та лінгвокогнітивного підходів. Існує вагомий дослідницький доробок з цього питання на матеріалі англійської мови (Є.Я.Іофик (1969), Є.І.Путятіна (1970), А.М.Авдукова (1972), E.В.Курлянд (1978), І.А.Юрін (1979), О.С.Цимеринова (1987), О.М.Зубкова (1986), E.М.Татаринова (1990), Н.К.Рябцева (1992), M.В.Піменова (1995; 2001), О.В.Ільчук (1996; 2006), Н.Ю.Шабаліна (2007), Е.В.Шнайдер (1988), О.В.Лукашевич (2002), О.Б.Кітова (2006) та інші).

На сучасному етапі розвитку лінгвістики з’являється низка досліджень, які базуються на використанні евристичних можливостей електронних корпусів з метою виявлення прагматично значущих контекстів слововживань (Дж.Синклер, К.Алм-Арвіус, Б.Ерман, П.Мейєр, А.Райнмерінк та інші). Сучасна лінгвістика зорієнтована на максимально наближене відтворення ментального лексикону людини. Тому дослідження природної мови є особливо актуальним та вимагає використання значних масивів автентичного мовлення. Джерелом такої інформації є електронні корпусні ресурси (BNC, COCA, Bank of English), які дозволяють провести об’єктивний кількісний аналіз. Звернення до новітніх електронних ресурсів тезаурусного типу, таких як WordNet та FrameNet, дає змогу максимально наблизити відтворення зв'язків ментального лексикону. Особливо доречним у цьому аспекті є вивчення саме групи дієслів, які описують когнітивні дії, процеси чи стани. При цьому сучасні дослідники П.Фабер і Р.Майрал постулюють конструювання ментального лексикону за трьома системними осями: парадигматичною, синтагматичною та когнітивною.

Мовне моделювання – важлива проблема сучасної лінгвістики, особливо, якщо йдеться про її лексико-семантичний аспект. Ключовими інвентарними парадигматичними моделями є лексико-семантичне поле (ЛСП) та лексико-семантична група (ЛСГ). Застосування цих моделей з метою інвентаризації та опису однорідних одиниць на попередньому етапі аналізу особливо доречне. Концептуальною категорією для поля, яке досліджується, є когніція, що позначає пізнання та пізнавання (процес набуття знань чи досвіду та його результат), а також мислення та міркування. Вивчення поля когніції доцільно розпочати з аналізу дієслівної лексики. Ми поділяємо позицію автора функціонально-лексематичної моделі М.Мінґоранса, згідно з якою, дієсловам належить вирішальна роль не лише у структурі речення (синтагмі), але й у парадигматичній структурі лексикону.

Під лексико-семантичною групою (ЛСГ) ми розуміємо складне ієрархічне утворення, до складу якого входять слова, які об’єднані спільними категоріальними та денотативними значеннями і належать до однієї частини мови. У результаті інвентаризації ЛСГ за методиками В.Г.Вілюмана та В.В.Левицького ми виділили дві базові лексико-семантичні підгрупи когнітивних дієслів: ЛСГ знання та ЛСГ мислення. Інвентаризація лексичних угрупувань здійснювалася через перелічення усіх лексем, що мають зв’язок з лексемами-ідентифікаторами, у нашому випадку know та think. Матеріалом дослідження стали дефініції із семи словників. При виділенні ядра враховано частотні показники і визначено середню вагу компонента у тлумаченні за формулою , де w – вага компонента, n – кількість компонентів у тлумаченні, r – ранг компонента у тлумаченні.

До основного складу ЛСГ дієслів знання належать лексеми know, understand, perceive, recognize, comprehend, apprehend, acknowledge, appreciate, grasp, realize, tell, fathom, read, see, distinguish, discern, interpret (Загалом – 17). До основного складу ЛСГ дієслів мислення увійшли дієслова: consider, suppose, believe, guess, reflect, assume, deem, meditate, cogitate, wonder, infer, surmise, reckon, fancy, imagine, speculate, muse, mull over, conjecture, conceive, hold, opine, deduce, chew over, deliberate, weigh up, brood, presume (Загалом – 28).

На початковому етапі інвентаризовано майже 100 лексичних одиниць. Проте розмитість периферії, недостатнє врахування полісемії дієслів вимагають застосування додаткових процедур задля наближено повної інвентаризації когнітивних дієслів (ЛСВ) в англійській мові і з’ясування об’єктивних системних зв’язків між ними.

У другому розділі „Парадигматика когнітивних дієслів англійської мови” виділено та проаналізовано парадигматичні лексико-семантичні відношення когнітивних дієслів англійської мови з урахуванням семасіологічного підходу (на основі тлумачних словників) та ономасіологічного (концептуального) підходів до лексики та інвентаризовано шляхом мережевого моделювання 605 когнітивних дієслів. Традиційно до парадигматичних лексико-семантичних відношень зараховують синонімію, антонімію, гіпонімію, меронімію та полісемію. Проте для дієслівної лексики характерні якісно відмінні від інших повнозначних частин мови парадиг-матичні зв’язки, зокрема гіпонімія, або тропонімія (термін К.Фельбаум), та відношення логічного слідування, що є дієслівним аналогом меронімії в іменників.

Застосування даних електронного тезауруса WordNet уможливило встановлення парадигматичних зв’язків на рівні ЛСВ. WordNet помітно відрізняється від інших тезаурусів як ієрархічного, так і алфавітно-предметного типу, насамперед, відправним пунктом систематизації: зміст − форма (концептуальне значення − вербальна форма). Інвентаризовані попередньо лексеми були задані у пошуковій системі WordNet. Таким чином було встановлено набір концептуальних значень, які вербалізуються з їхньою допомогою.

Вивчення гіпонімії когнітивних дієслів полягало у моделюванні ендоцентричних рядів, у яких кожне наступне слово є гіпонімом відносно попереднього слова і гіперонімом відносно слова, яке слідує за ним. Моделювання гіпонімічних відношень дає змогу відобразити ієрархічну структуру ЛСГ та ЛСП. Гіпонімічні зв’язки між лексемами (ЛСВ) на макрорівні є своєрідною проекцією семантичної мережі значення слова (ієрархічних зв'язків між семами) на мікрорівні. Тому ключем до вивчення гіпонімії може слугувати словникова дефініція. На основі словникової дефініції здійснюва-лося висхідне моделювання ієрархічних зв’язків: від семантичного деривата (слова, яке тлумачиться, за термінологією Е.Ф.Скороходька) до семантичного компонента (слова, за допомогою якого здійснюється тлумачення). Фактично, на макрорівні семантичний дериват відповідає гіпоніму, а семантичний компонент – гіпероніму. Висхідне моделювання ендоцентичних рядів (від гіпоніма – до гіпероніма) відображає семасіологічний підхід до гіпонімії. Довжина ендоцентричного ряду визначає семантичну складність лексичної одиниці, одним з аспектів якої є труднощі розуміння слова. Встановлено, що значна частина моносемічних когнітивних дієслів є семантично складними: categorise, generalise, hypothecate, hypothesise, theorise, compute, construe, ideate, synthesise, extrapolate, deduce, confute тощо. Для прикладу, дериваційний ланцюжок для theorise: know → understand → explain → theorise; think → suggest → theorise, form (idea → theory) → theorise; для extrapolate: (not) know → guess → estimate → extrapolate; form (thought → opinion) → extrapolate; think → suppose → extrapolate. Кінцеві семантичні компоненти дериваційних ланцюгів know, think, thought, idea, fact, reason тощо і є гіперонімами (архі-семами) поля та формують мову семантичного опису, наближену до мови семантичних примітивів.

Проте семасіологічне мережеве моделювання має також недоліки. П.Н.Джонсон-Леард, Д.Геррманн і Р.Шаффін відзначили неспроможність більшості мережевих теорій проаналізувати і визначити як досягається референт та відобразити прагматичні аспекти мовного вживання. З огляду на це, варто згадати протилежний шлях моделювання гіпонімічних зв’язків, в основі якого лежить не компонентна, а прототипна теорія значення. Тому доцільно здійснити низхідне (від гіпероніма до гіпоніма) моделювання ієрархічних зв’язків. Модель Дж.Міллера, яка ґрунтується на принципі спадко-вості – збереженні інформації під родовими поняттями (гіперонімами), покладена в основу побудови електронного тезауруса WordNet. За своєю структурою тезаурус WordNet складається з 14 доменів дієслів, одним з яких є когнітивні дієслова. Кожен із 14 доменів групується під своєрідним „гіперонімом” – unique beginner. На основі WordNet найбільш розгорнуту гіпонімію виявлено у гіпероніма-архісеми ‘use or exercise the mind or one’s power of reason’, що вербалізується через синонімічний ряд think, cogitate, cerebrate. Загалом на різних рівнях підпорядкування прослідковано 241 гіпонім цього гіпероніма. Найпродуктивніший гіпонім першого рівня – evaluate, pass judgment, judge (‘form a critical opinion’) підпорядковує 21 тропонім другого рівня і досягає найбільшої глибини – 8 рівнів ієрархічного підпорядкування: think, cogitate, cerebrate (‘use or exercise the mind or one’s power of reason’) → 1)evaluate, pass judgment, judge (‘form a critical opinion’) → 2) think, believe, consider, conceive (‘judge or regard, look upon, judge’) → 3) see, consider, reckon, view, regard (‘deem to be’) → 4) praize, value, treasure, appreciate (‘regard highly’) → 5) recognise, recognize (‘show approval or appreciation of’) → 6) honor, honour (‘bestow honor or rewards upon’) → 7) toast, drink, pledge, salute, wassail (‘propose a toast to’) → 8) give (‘propose’: give a toast). На нижчих рівнях гіпоніми все більш віддалені за значенням від гіпероніма, асоціативний зв'язок поступово послаблюється, значення конкретизуються. Найглибша встановлена глибина ієрархія (вісім рівнів) відповідає закону збереження інформації у людській пам’яті, вкладаючись у „магічне число” Дж. Міллера 7±2. Середня ж глибина ієрархії (що відповідає середній довжині ендоцентричних рядів та коефіцієнту гіпонімії) для усіх когнітивних дієслів склала три рівні.

Оскільки дослідження проводилося на рівні ЛСВ, виявлено випадки автогіпонімії – гіпонімічного зв’язку всередині лексичної одиниці. Для прикладу, 7 із 13 значень think за даними WordNet 3.0 є гіпонімічними стосовно гіпероніма think (‘use or exercise the mind or one’s power of reason’): 1)think (‘have or formulate in the mind: ``think good thoughts''), 2) think about (have on one's mind, think about actively; ``I'm thinking, about my friends abroad"), 3)think (ponder; reflect on, or reason about; ``Think the matter through'' ), 4) think (decide by pondering, reasoning, or reflecting; ``Can you think what to do next?''), 5)think, believe, consider, conceive (judge or regard; look upon; judge; ``I think he is very smart"), 6) think (dispose the mind in a certain way; ``Do you really think so?''), 7) think, opine, suppose, imagine, reckon, guess (expect, believe, or suppose; "he didn't think to find her in the kitchen"). Як внутрішньолексемне відношення автогіпонімія є і випадком епідигматичного відношення, точкою перетину дієслівної парадигматики та епідигматики.

Дослідження синонімії когнітивних дієслів відбувалося з урахуванням семасіологічного та ономасіологічного підходів. Згідно із семасіологічним підходом, синоніми розглядаються як слова з різною семантичною набли-женістю. Синонімічний ряд утворює лінійне утворення, початком якого є домінанта – найбільш уживана, стилістично нейтральна лексема. Кількісне визначення семантичної наближеності синонімів до домінанти ряду (В.В.Левицький, М.Е.Білинський) дає можливість виявити асиметрію та нерефлексивність синонімічних асоціативних відношень, типову для ментального лексикону.

Альтернативне дослідження синонімії базується на вужчому розумінні її сутності. Дослідження синонімів як слів, тотожних за смислом, здійснюється у напрямку від плану змісту до плану вираження (ономасіологічний підхід). Синоніми відрізняються один від одного не відтінками значення або іншими смисловими ознаками якісного характеру, а різною широтою семантичного об’єму. При цьому релевантною одиницею дослідження є ЛСВ, а набір синонімів розглядається як нелінійне утворення. Такий підхід до синонімії відображено в електронному тезаурусі WordNet. Синонімічні ряди (synsets) у WordNet подані для кожного концептуального значення, тому є переважно короткими і можуть бути представлені лише однією лексемою. При вивченні когнітивних дієслів найбільше однолексемних „синонімічних рядів” виявлено у дієслова know (7 з 11). Загалом, за даними WordNet, у межах ЛСГ когнітивних дієслів третина (36,34%) ЛСВ не мають синонімів. Середня довжина ряду (коефіцієнт синонімії когнітивних дієслів англійської мови) склала 2,66.

Якщо дієслівна синонімія є виявом закону мовного плеоназму, переважаючий характер дієслівної полісемії свідчить на користь мовної економії. У результаті кількісного аналізу на основі WordNet встановлено коефіцієнт полісемії (середню кількість значень) когнітивних дієслів англійської мови, що склав 4,8 значень на одне слово. Найбільшу частину когнітивних дієслів складають двозначні, далі йдуть моносемічні та дієслова з трьома значеннями. Для когнітивних дієслів англійської мови характерне співвідношення довжини слова (за кількістю літер чи фонем) до семантичного обсягу (кількості узуальних значень) 6,5 / 5,9 / 4,8, відповідно. Виявлено дію закону Менцерата у лексико-семантичній групі когнітивних дієслів: що більше ціле, то менші його частини. У коротших когнітивних дієслів простежується вищий показник полісемії (know (11), see (24), think (13)). Зіставивши визначені коефіцієнти полісемії (4,8) та синонімії (2,66) когнітивних дієслів англійської мови, можна стверджувати про переважаючу дію принципу економії форми у досліджуваній групі.

Антонімія когнітивних дієслів англійської мови непоширена. Антонімія повністю відсутня у дієслів мислення, розуміння. Найбільш представленою у досліджуваній ЛСГ є градуальна антонімія (60%): наприклад, remember :: forget, характерна для низки частотних когнітивних дієслів, які позначають стани. Менше випадків неградуальної антонімії (35%): наприклад, encode :: decode, specify :: generalise та конверсивної антонімії (5%), на зразок teach :: learn.

Відношення логічного слідування (entailment), або строга імплікація, запозичене з логіки. Це відношення між дієсловами іпри якому з реченнялогічно випливає реченняі не навпаки. На основі WordNet 3.0.Vocabulary Helper було виявлено такі випадки відношення логічного слідування між когнітивними дієсловами англійської мови:decide, make up one's mind, determine → debate, deliberate; recognise → know; distinguish, separate, differentiate, secern, secernate, severalize, severalise, tell, tell apart → compare; solve, work out, figure out, puzzle out, lick, work → reason тощо.

Усі розглянуті парадигматичні зв'язки когнітивних дієслів відображають сктурування інформації у ментальному лексиконі людини.

У третьому розділі „Синтагматика когнітивних дієслів англійської мови” розглядаються особливості валентності, сполучуваності та рольової (предикатно-аргументної) структури когнітивних дієслів англійської мови у їхньому тісному взаємозв’язку з лексико-семантичною парадигматикою. Встановлено типи предикатів та аспектуальні характеристики когнітивних дієслів, які визначають комбінаторику досліджуваних лексичних одиниць, визначено регулярну і факультативну валентності та особливості сполучуваності когнітивних дієслів на основі корпусних даних.

Поверхнева структура синтагми когнітивних дієслів є проекцією глибинної семантичної структури. Основу лексичного значення когнітивних дієслів складає схема семантичних відношень S + V + O ± D, де семи суб’єкта та об’єкта є регулярними, а семи адвербіала факультативними. Досліджено модифікації інваріантної сполучуваності англійських когнітивних дієслів. При цьому враховано, що сполучуваність залежить від типу предиката. Когнітивні дієслова належать до аспектуальних класів станів, досягнень, дій та подій згідно з З.Вендлером. За аспектуальною ознакою серед них можна виділити граничні та неграничні предикати, інхоативи та інцептиви. Окремо розглянуто предикати знання та поглядів, які реалізують категорію епістемічної модальності. Встановлено тісний зв’язок епістемічних дієслів (дієслів пропозиційного відношення), ментальних перформативів та парентетичних когнітивних дієслів.

Когнітивні дієслова належать до інтенціональних предикатів, які вимагають після себе об’єкта. Така сполучуваність кваліфікується як граматична, яка представлена різними видами об’єктів: 1) S + V + O – інваріантна модель, яка кваліфікує когнітивні дієслова як перехідні: I know him; 2) S + V – еліптична модель, що відображає абсолютивне вживання: I know, I see, I understand, He remembers; 3) S + V + + – модель вторинної предикації, яка кваліфікує окремі когнітивні дієслова зі значенням ментальної оцінки як фактитивні (think, consider, see, fancy, envisage, imagine, judge, prove, find); 4) S + V + – модель з прийменниковим додатком виражає головно тематичну спрямованість когнітивних процесів та станів-відношень: Don't become negative and sulk or brood about things that have happened [СОСА]. У ролі об’єкта може бути іменник, займенник, герундій, прикметник (think big), підрядне речення (They must decide whether Laura would live or die [СОСА]).

У ролі суб’єкта виступають іменники на позначення живих істот або особові займенники. Хоча можливі й метафоричні вживання: The computer thinks that you were making a comparison, but I have no referent [COCA, Fic]. Найчастотнішим особовим займенником, який передує когнітивним дієсловам, за даними СОСА є I − think (309406 зразків у корпусі), mean (99702), know (78471), guess (36338), believe (26939). Друга особа you найбільше сполучається з know (271590), think (67166), see (33067), mean (12783).

Адвербіальна валентність є факультативною і залежить від типу предиката. Когнітивні дієслова переважно сполучаються з прислівниками міри і способу дії: firmly/strongly think, believe, feel, hold; know for certain/full well/perfectly well тощо. Оскільки прислівник приписує певну ознаку дії або стану, дослідження сполучуваності когнітивних дієслів з прислівниками дає можливість виявити конотації, або емотивні компоненти значення, аналізованих дієслів. Приховані конотації дієслів виявляються саме у сполучуваності з прислівниками. Дж.Синклер пропонує термін „семантична просодія” – забарвлення сполучуваності особливим позитивним чи негативним відтінком, через що, на перший погляд нейтральні слова можуть сприйматися з позитивними або негативними асоціаціями, постійно вживаючись у певному оточенні. У результаті корпусного аналізу сполучуваності виявлено, що дієслово think, згідно з даними BNC, переважно сполучається з прислівниками, які позначають негативні характеристики: hard, mistakenly, wistfully, ruefully, crossly, angrily, irritably, miserably, bitterly, despairingly, dully, distractedly, guiltily, frantically, resentfully тощо та акцентують на складності процесу мислення: think carefully, hard, deeply, confusedly. Кількісне переважання негативної оцінкипрогнозоване, оскільки пов’язане з психологічними особливостями людського мислення (О.Л.Бєссонова). Однак корпусний аналіз СОСА виявив менше прислівників з негативною оцінкою, які сполучаються з think, що свідчить про відмінність британської та американської ментальності. Натомість, когнітивні дієслова believe, know, remember, understand є носіями позитивних конотацій в обох корпусах, позаяк сполучаються з позитивно маркованими прислівниками: believe passionately, strongly, deeply, firmly, right; remember vividly, fondly, correctly, distinctly, rightly, clearly, precisely; understand correctly, perfectly, exactly, precisely, instantly, clearly, fully тощо.

Вивчення предикатно-аргументної структури дієслів донедавнабулоускладнененеобхідністюобробкивеликогообсягутекстовогоматеріалу. З розвитком корпусної лінгвістики дослідники отримали доступ до ресурсуFrameNet, який відтворює семантику фреймів при підтримцікорпуснихданих. У синтагматичному тезаурусі FrameNet валентності кожного слова в усіх значеннях подані через комп’ютерну анотацію ілюстративних речень. У результаті аналізу, здійсненого на основі ресурсу FrameNet, встановлено 27 лексикалізованих фреймів, що відповідають 27 типам ситуацій, предикатним центром яких є когнітивне дієслово. У кількісному відношенні репрезентативними серед нашого матеріалу є фрейми: Scrutiny (30 дієслів), Becoming_aware (26), Categorization (23), Cogitation (14), Invention (14), Coming_to_believe (13), Awareness (10), Education_teaching (10), Assessing (9), Grasp (7), Choosing (6), Opinion (6), Expectation (6), Remembering_experience (6дієслів), Memory (6 дієслів). Менше дієслів представлено у фреймах Familiarity (1), Remember_to_do (2), Remembering_information (3), Regard (3), Deciding (1), Eventivecognizer_affecting (2), Estimating (2), Memorization (2), Commit_to_memory (2), Certainty (1), Trust (2), Research (1). Лівим аргументом когнітивних дієслів є експерієнцер. Ідентифікація когнітивних дієслів у FrameNet здійснюється через аргумент Cognizer (той, хто пізнає, „пізнавач”). Для прикладу, фрейм Becoming_aware (Усвідомлення) описує таку когнітивну ситуацію: „Пізнавач” (Cognizer) додає певне явище (Phenomenon) до своєї моделі світу. Дієслова у цьому фреймі (26) вживаються з прямими додатками: chance (across), chance (on), come (across), come (upon), descry, detect, discern, discover, encounter, espy, fall (on), find, find out, happen (on), learn, locate, note, notice, observe, perceive, pick up, recognize, register, spot, spy out, tell. Інваріантний фрейм усіх когнітивних дієслів включає суб’єкт – „пізнавач”, об’єкт – явище, тема, зміст та ад’юнкти – міра, спосіб, час, місце, джерело. Відхилення від структури інваріантного фрейму: Каузатор + Дієслово + Пацієнс / Експерієнцер, хоча й у межах одного ЛСП, дає підстави розглядати каузативні когнітивні дієслова (на зразок teach, persuade, inform) як периферійну лексику. Фреймовий аналіз відображає особливості мовної категоризації: фрейми, які описують пізнання, категоризацію, мислення, винахідницьку діяльність, більш лексикалізовані.

У четвертому розділі „Епідигматика когнітивних дієслів англійської мови” здійснено спробу систематизації та аналізу епідигматичних відношень когнітивних дієслів англійської мови як дієслів з розгорнутою полісемією, для яких характерна регулярність семантичної деривації. Регулярність мотиваційних відношень виявляє себе в існуванні мотиваційних моделей, які охоплюють не одиничні пари слів, а цілі класи – семантичні поля. Переважна більшість когнітивних дієслів англійської мови сформувалася шляхом розвитку абстрактних значень в уже існуючих дієслів, які позначали конкретні дії, стани.

У результаті вивчення фрагмента мовної картини світу, який позначає когнітивну діяльність людини, у мотиваційному аспекті здійснено реконструкцію мотивів, закладених в основу метафоризації, виявлено випадки регулярної метафоризації, встановлено вихідні домени (концептуальні кореляти) когнітивної лексики як цільового домена (концептуального референта) та цільові домени ментальної лексики як вихідного домена.

Внутрішній світ людини описується за аналогією із зовнішнім. У першу чергу, ментальність може бути описана за допомогою дієслів чуттєвого сприйняття. В англійській мові вторинне когнітивне значення простежується у дієслів see, notice, hear, feel, look, envisage, envision, contemplate, speculate, ken, view, opine. Дієслова руху, переміщення можна також вважати потенційно когнітивними. Семантичну деривацію „блукати” → „помилятися” простежуємо в англійського дієслова blunder. Сам процес мислення концептуалізується як рух: train of thoughts; the ideas flew faster than he could express them. Запам’ятовування, осмислення, повторення асоціюється із циклічним або спіральним механічним рухом: to know/learn by rote, ruminate („прокручувати в голові”). Знання в англійській мові концептуалізується через досвід, вік (an old hand), багатство (poor knowledge/understanding, rich experience). Особливо продуктивна концептуальна метафора „знання – світло, незнання – темрява”. ЇЇ можна простежити у семантичній структурі когнітивних дієслів: clear (up), enlighten, clarify, uncover, elucidate, elicit, alight. Труднощі у розумінні, невідомість асоціюються з туманом (I haven’t got the foggiest idea), тупиком (to be at a loose end), грою (Search me!). Особливістю англійської ментальності можна вважати уявлення про процес розуміння як такий, який має хвилеподібний характер: I had a brainwave; We are not at the same wavelength. Концептуалізація прийняття рішення ґрунтується на виборі поміж двох, нерідко полярних, сутностей: to weigh (up), to ponder, to deliberate, to sit on the fence, to balance one’s pros and cons, to be in two minds, to be in a dilemma, to be in a quandary тощо. Пам'ять в англійській мові визначається глибиною та інтенсивністю. Тому когнітивний компонент простежуємо у дієслів dig („копати” → „знаходити” → „пригадувати”), bury („ховати” → „забувати”). Пам'ять також концептуалізується як вмістилище: to commit to memory, to have memory as a sieve, to slip from one’s memory, to dwell in one’s memory, to draw blank.

Концептуалізація „ідеї – предмети” в англійській мові здійснюється на основі мотиву каналу (conduit metaphor): 1) It’s hard to get that idea across to him. 2) I gave you that idea. 3)Your reasons came through to us. 4)It’s difficult to put my ideas into words [COCA]. Розважання асоціюються у носіїв англійської мови приготуванням їжі (food for thought, intellectual food, meaty / stodgy / half baked ideas; cook (up), breadboard, stew over, process, concoct), а також процесом травлення: digest, chew (over), swallow (the claim), ruminate, browse, ingest. Концептуальним референтом ідей, які оформились у теорії є будівлі. Теорії як опорні конструкції мають фундамент, виростають, розвиваються, їх підтримують, руйнують, реконструюють: build, construct, plan, support, collapse, creak, fall apart.

Основою метафоризації когнітивної діяльності в англійській мові є також побутоцентризм, який відображає національно-культурні цінності. В аксіологічному плані на перше місце виноситься володіння елементарними практичними знаннями та навичками, такими як: вміння лічити (to know how many days go to the week, to know how many beans make five, to know how many go to a dozen, to know the score, to know how many cards are dealt), розрізняти (to know what is what, to know chalk from cheese), орієнтуватися в часі (to know the time of the day, to know what’s o’clock) та просторі (to know where you are, to know which way the wind blows), професійні навички (to know the ropes, to know one’s onions). Поширені також зоосемічна та соматична метафори: to brood, to hatch, to browse, to conceive, to copulate, to have a subject at one’s fingertips (fingerends), to have a good head for something, to have no head for something, to have guts in one’s brains тощо.

Концептуальними референтами когнітивної сфери є сфера мовлення, яка логічно слідує за мисленням, та сфера технологічних інновацій, де машина заміняє людський мозок. Так, у семантичній структурі дієслів мовлення muse, opine, dwell присутній первісний когнітивний компонент значення. Сучасна комп’ютерна термінологія також використовує когнітивну лексику: browse, compute, adapt тощо. При такому метафоричному перенесенні значення трансформується з абстрактного на конкретне.

Таким чином, основні принципи семантичної переорієнтації для опису когнітивної діяльності людини включають антропометричність, антропоморфізм, зооморфізм, побутоцентризм, аксіологію простору та сенсорних кодів та абстрагування предметного коду.