Харківський національний університет
імені В.Н. КАРАЗІНА
УДК [811.111+811.112.2]'0'232'373
ГАЛУЦЬКИХ Ірина Анатоліївна
ЕВОЛЮЦІЯ ІСТОРИЧНОГО ЯДРА ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ В VIII-XX СТ.
(структурний, семантичний, функціональний аналіз)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Харків – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі англійської філології Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
СКИБІНА ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА,
професор кафедри іноземних мов
Академії управління та інформаційних технологій “АРІУ”
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
ОМЕЛЬЧЕНКО ЛАРИСА ФЕДОРІВНА,
професор кафедри германської філології
Київського міжнародного університету
кандидат філологічних наук, доцент
КОВБАСЮК ЛАРИСА АНАНТОЛІЇВНА,
доцент кафедри німецької мови
Херсонського державного університету
Захист відбудеться “ 11 ” червня 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.
Автореферат розісланий “ 10 ” травня 2007 р.
Вчений секретар доктор філологічних наук
спеціалізованої вченої ради Мартинюк А.П.
Загальна характеристика роботи
Рефероване дисертаційне дослідження виконане в руслі історичної лексикології та є досвідом застосування системного підходу до вивчення етимологічних, структурних, функціональних, стилістичних, словотворчих та семантичних характеристик ядерного словника англійської й німецької мов і його ролі в еволюції їх лексичних систем.
Використання системного підходу притаманне сучасній лінгвістиці, орієнтованій на вивчення й опис мовних одиниць і явищ як комплексних багатоаспектних феноменів (Ю.Д.Апресян, В.О.Карпов, М.М.Маковський, Г.П.Мельников, Ю.І.Наливайко, О.Д.Огуй, А.А.Полікарпов, Л.Н.Черкасов, J.Aitchison). З огляду на всеосяжний характер системної організації мови, її дослідження виконується в різних напрямках. Один із них базується на визнанні існування у мовній системі ядерних і периферійних секторів (Р.О.Будагов, В.М.Живов, Б.А.Успенський, Н.О.Золотова, О.О.Крєтов, Т.Н.Разуваєва, Н.О.Янко-Триницька, Ch.Ogden, M.Stubbs, M.Swadesh). Інтерес мовознавців до цього підходу зумовлений перспективністю його використання при вивченні як мовної системи в цілому, так і її окремих підсистем не лише в структурному, а і в еволюційному аспектах. Однак, полемічним залишається питання критерію виділення ядерних одиниць системи, вирішення якого пропонується в рамках різних підходів: структурного (О.О.Залевська, В.І.Скибіна), семантичного (Г.І.Кустова, J.Aitchison, A.Wierzbicka), комунікативного (А.Е.Левицький, M.Modiano, R.Quirk, G.Stein), психолінгвістичного (В.М.Манакін), частотного (О.О.Реформатський, В.Baker, W.Lee, D.Lee, A.Peyawary), структурно-еволюційного (О.О.Реформатський), структурно-семантичного (Е.Ф.Скороходько), структурно-системного (R.Carter), історико-пізнавального (A.Cruse) та історичного (В.В.Виноградов, В.І.Скибіна, А.Baugh, R.Brendt, L.Campbell, G.Hughes, R.Lass).
У цій роботі, яка носить діахронічний характер, ядерність/периферійність трактується з історичної точки зору. Згідно з нею, ядром лексичної системи визнаються лексеми, що ведуть походження від найдавніших етапів розвитку мови – давньонглійського й давньоверхньонімецького відповідно. Підставою для такого трактування ядра лексичної системи є той факт, що хронологічна стійкість в лексиці поєднується з цілою низкою ознак, які впливають на еволюційні процеси, зокрема на підтримання англійської мови у стані гомеостазису в ході її трансформації в поліетнічну (В.І.Скибіна).
Гіпотеза роботи полягає в наступному: внутрішні механізми й закономірності розвитку лексичної системи “закодовані” в її історичному ядрі і визначаються його властивостями та процесами, що відбуваються в ньому.
Як одна з головних проблем теорії мовної еволюції питання про закономірності та внутрішні механізми розвитку мови в цілому і її лексичної системи зокрема досліджується в багатьох роботах (O.О.Лаптєва, A.Blank, D.Geeraerts, P.Koch, A.Polikarpov, E.Traugott, B.Warren, Ch.Yang). При цьому на основі аналізу окремих ділянок системи їх автори констатують, що закономірності мовного розвитку криються в “невід’ємних якостях і тенденціях” (L.Johanson), які “притаманні синхронному стану мови” (Б.М.Задорожний), “живуть всередені” мови (C.Нutterer), “є зафіксованими в типології” (R.Lass), “зумовлюються внутрішньосистемними характеристиками” (Й.Вахек, Ch.Bailey), “визначаються мовними універсаліями” (Ch.Bailey), “генетичними механізмами” (М.М.Маковський) та “імпульсами” (В.В.Виноградов). Однак, як свідчить критичне узагальнення літератури (А.В.Капуш, Л.А.Ковбасюк, Т.Б.Козак, О.Д.Огуй, R.Anttila, D.Geeraerts, G.Kleparski, R.E.MacLaury, Ch.E.Osgood, А.М.Svensson, J.R.Taylor), дослідження окремих ділянок системи – лексико-семантичних груп, семантичних полів, синонімічних рядів, прототипічних категорій, які дозволили сформулювати “семантичні закони” стосовно виокремлених груп лексики (М.О.Бородина, В.Г.Гак, E.Traugott & R.Dasher,) і теорію лексичної атракції (М.М.Маковський), не дозволили з’ясувати тенденції й закономірності розвитку лексичної системи в цілому і скласти уявлення про сутність і механізми взаємодії окремих частин системи в ході еволюції.
Обраний ядерно-периферійний підхід дозволяє представити лексичну систему в її цілісності, створює оптимальні умови для вивчення закономірностей еволюції і особливостей взаємодії її складових. Пронизуючи всю мовну систему, включаючи усі її рівні, ядерно-периферійна будова відображає систему в її неподільності, оскільки ядро поєднане з усіма елементами системи аж до крайньої периферії. Завдяки цьому вивчення ядра дає можливість виявити взаємозумовленість процесів, що відбуваються в системі.
Таким чином, актуальність цього дослідження зумовлена потребою вирішення одного з найбільш гострих питань історичної лексикології – виявлення принципів дії еволюційних механізмів, які визначають напрямки і тенденції трансформування лексичної системи в часі та просторі. Актуальність постає із необхідності розкриття суті внутрішніх механізмів мовних змін шляхом поглиблення уявлень про взаємозумовленість властивостей лексичних одиниць і напрямків їх розвитку, а також впливу процесів, що відбуваються в ядрі, на інші структурні прошарки системи і на весь лексичний склад мови. Отже, науковим завданням роботи є з’ясування ролі англійського й німецького ядерного словника у визначенні закономірностей еволюції їх лексичних систем у цілому.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми, яка розробляється колективом факультету інземної філології Запорізького національного університету “Розвиток словникового складу германських та романських мов і проблеми перекладу”, затвердженої вченою радою ЗНУ (протокол №4 від 24.12.2002).
Мета дослідження полягає у виявленні типу кореляції між хронологічною стійкістю лексем, що складають історичне ядро англійської й німецької мов, їхніми структурно-функціональними і семантичними характеристиками, специфікою розвитку й особливостями взаємодії з лексичною системою в цілому в ході еволюції мови.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
з’ясувати особливості системності мови та її лексичного складу, а також основні положення теорії мовної еволюції і даних щодо еволюції лексичних систем англійської й німецької мов;
уточнити зміст поняття “ядерний словник” мови;
виявити стилістичні особливості й обсяг полісемії складових ядерного словника англійської мови;
здійснити відбір ядерних елементів лексичної системи німецької мови, керуючись критерієм хронологічної стійкості;
визначити характеристики ядерного словника німецької мови – этимологічні, структурні, функціональні, стилістичні, словотворчі, семантичні властивості, а також особливості реалізації словотворчого потенціалу складових ядерного словника в діахронії;
порівняти базові характеристики ядерного словника німецької мови з комплексом характеристик ядерного словника англійської мови, визначити універсальні й специфічні ознаки, які корелюють з хронологічною стійкістю лексичних одиниць;
розкрити специфіку семантичного розвитку англійського й німецького ядерного словника та його участі в еволюційних процесах системи;
встановити обсяг структурних зв’язків ядерного словника англійської й німецької мов і виявити наявність зумовленості чисельності встановлених зв’язків властивостями ядерних лексем;
визначити, як встановлений обсяг структурних зв’язків приводить до дії механізм реалізації стабілізуючої та динамічної функцій ядерного словника англійської й німецької мов;
змоделювати механізм еволюції ядерного словника англійської й німецької мов.
Об’єктом дослідження в роботі є ядерний словник англійської й німецької мов VIII-XX століть.
Предметом дослідження є етимологічні, структурні, стилістичні, функціональні, словотворчі й семантичні характеристики ядерних лексем англійської та німецької мов, особливості їхнього розвитку й механізми взаємодії з периферійними прошарками відповідних лексичних систем.
Матеріалом дослідження слугував корпус ядерних лексичних одиниць англійської мови загальною кількістю 2166 одиниць (виділені В.І.Скибіною) та німецької – 4122 одиниць, а також усі їх похідні. Вибірку виконано із тлумачних та етимологічних словників - Longman New Universal Dictionary, Duden Universalwörterbuch, Chambers Dictionary of Etymology, The Oxford English Dictionary, Duden Etymologie. Herkunftswörterbuch der deutschen Sprache, Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache.
Вивчення словотворчого потенціалу, в тому числі динаміки семантичних трансформацій, здійснювалось також на основі матеріалів словників на історичних принципах та словників регіоналізмів – The Oxford English Dictionary, Deutsches Wörterbuch: Bedeutungsgeschichte und Aufbau unseres Wortschatzes, Osterreichisches Wörterbuch, Webster's Third New International Dictionary of the English language, The Australian National Dictionary, The Canadian Oxford Dictionary, A Dictionary of South African English on historical principles, The New Zealand Dictionary. Дослідження частотних характеристик ядерних лексем проводилось за German Word-frequency Vocabulary, Rangwörterbuch Hochdeutscher Umgangssprache; аналіз охоплення семантикою ядерних лексем семантичного континууму мови – на основі Roget’s 21st Century Thesaurus. Загалом проаналізовано близько 60 000 словникових статей із тлумачних, регіональних, етимологічних, історичних, частотних словників та тезаурусів.
Методологічна основа дослідження. Дослідження базується на розумінні мови як системи, здатної до саморозвитку та саморегулювання (Т.Гамкрелідзе, О.О.Лаптєва, М.М.Маковський, R.Dixon, W.Noth), еволюціонування якої забезпечується спроможністю балансувати між дією зовнішніх стимулів та внутрішніх механізмів і знаходитись у стані відносної рівноваги завдяки поєднанню стабільності та мінливості. В роботі використовуються положення теорії мовної еволюції і гомеостазису лексичної системи мови (В.І.Скибіна). До аналізу залучено також дані досліджень у галузі історичної лінгвістики щодо особливостей розвитку лексичних систем англійської й німецької мов (G.Augst, C.Barber, A.Baugh, R.Brendt, D.Burnley, L.Campbell, H.Eggers, R.Große, G.Hughes, C.Hütterer, D.Kastovsky, R.Keller, R Lass, T Nevalainen).
Методи дослідження зумовлені метою і специфікою роботи. Відбір корпусу лексичних одиниць, їх похідних, а також лексико-семантичних варіантів, що підлягали аналізу, здійснювався методом суцільної вибірки із слoвників лексикографічних джерел відповідно до обраного критерію. Метод етимологічного аналізу використовувався для вивчення етимології ядерних лексичних одиниць. Для з’ясування особливостей структури ядерних лексем, дослідження їх похідних і видів словотворчих процесів, в яких вони брали участь, залучались методи структурного та словотворчого аналізу. Метод аналізу словникових дефініцій та елементи компонентного аналізу застосовувалися для вивчення семантики й семантичних перетворень ядерного словника, порівняльно-історичний метод – для зіставлення значень ядерних лексем на різних етапах еволюції в ході вивчення динаміки їхніх семантичних трансформацій, метод аналізу лексики за семантичними полями - в ході дослідження семантичного континууму, охопленого семантикою ядерного словника. За допомогою корелятивного аналізу з’ясовано наявність кореляції мовних та екстралінгвальних феноменів, темпів розвитку і видів еволюційних процесів у ядрі та лексичній системі в цілому. Узагальнення та опис отриманих даних і встановлення тенденцій еволюції ядерного словника здійснювались методами кількісного та порівняльного аналізу із залученням дескриптивного методу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в германському мовознавстві встановлено сутність структурної, функціональної та еволюційної центральності хронологічно стійких лексичних одиниць; визначено механізм взаємодії стабілізуючої та динамічної функцій ядерного словника; змодельовано механізм еволюції лексичних систем англійської й німецької мов; з’ясовано тип кореляції між ступенем хронологічної стійкості лексичних одиниць, ступенем їхньої структурної й комунікативної затребуваності та їхньою роллю в еволюції лексичної системи англійської й німецької мов; уточнено зміст терміна “ядро лексичної системи” мови.
Наукову новизну можна узагальнити в положеннях, які виносяться на захист:
Мова в ході еволюції накопичує лексичні одиниці, яким притаманна сукупність властивостей – морфологічна простота, розвинена полісемія, переважно номінативний характер, стилістична нейтральність, висока частотність, широкий обсяг синонімічних зв’язків, високий словотворчий потенціал, які забезпечують їхню хронологічну стійкість, а також функціональну, структурну й еволюційну центральність ядерного словника.
Функціональна центральність лексичних одиниць визначається високою частотністю, структурна центральність – словотворчою активністю, яка призводить до формування широкого обсягу структурних і семантичних зв’язків з іншими ділянками словника.
Еволюційна центральність ядерного словника, яка є похідною від функціональної і структурної центральності, постає із інтенсивності процесів всередені ядра і високого рівня впливу на напрямки розвитку лексичної системи. Інтенсивність внутрішньоядерних процесів, а також наявність широкої мережі відношень в усій лексичній системі, призводять до того, що, з одного боку, процеси, що відбуваються в ядерному словнику, ініціюють зміни в усій системі, а з іншого, всі зміни в системі неминуче проектуються в її ядро. Таким чином, тенденції, закладені в ядрі, отримують реалізацію в усій лексичній системі аж до її крайньої периферії.
Сукупність характеристик ядерного словника англійської й німецької мов визначають його еволюційний дуалізм, який проявляється у взаємодії стабілізуючої й динамічної функцій: механізми стабілізації вступають у дію за умов інтенсифікації процесів змін ядерного словника. Сутність цього дуалізму полягає в тому, що стійкість забезпечується мінливістю: чим інтенсивніші процеси еволюції в ядрі, тим ширшою стає мережа його взаємовідносин з іншими елементами системи і тим більш затребуваною є мінливість.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її положення і висновки є істотним внеском в історичну лексикологію і семасіологію. З’ясування напрямків і тенденцій еволюції ядерних лексичних одиниць сприяє подальшому розвитку теорії мовної еволюції. Результати дослідження розширюють уявлення про еволюцію і дію адаптивних механізмів лексичних систем англійської й німецької мов, а також про напрямки й особливості трансформації семантичного наповнення споконвічної лексики в ході еволюції досліджуваних мов.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його висновків і положень при підготовці лекційних, семінарських та практичних занять з курсів історії англійської мови (розділи “Фактори еволюції мови”, “Давньоанглійський словник”, “Способи словотвору в давньоанглійській мові”), історії німецької мови (“Давньоверхньонімецький словник”, “Способи словотвору в давньоверхньонімецькій мові”), вступу до мовознавства і загального мовознавства (“Походження і розвиток мови”, “Історичні зміни словникового складу мови”, “Структура і система мови”, “Слово і його значення”), лексикології англійської і німецької мов (“Етимологічні основи лексичного складу мови”, “Способи словотвору”, “Семантичні зміни”, “Поняття лексико-семантичної системи”), вступу до германської філології (“Етимологічні основи словникового складу давньогерманських мов”, “Словотвір у давньогерманських мовах”), у спецкурсах з теорії мовної еволюції, а також наукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Особистий внесок автора полягає в уточненні змісту терміна “ядерний словник” мови, доповненні результатів вивчення характеристик ядерного словника англійської мови, їх комплексному описі, визначенні характеристик ядерного словника німецької мови, аналізі напрямків та інтенсивності еволюції ядерного словника англійської й німецької мов, обґрунтуванні сутності структурної, функціональної та еволюційної центральності ядерного словника, з’ясуванні типу кореляції між ступенем хронологічної стійкості лексичних одиниць, мірою їх структурної й комунікативної затребуваності та їхньою роллю в еволюції лексичної системи англійської й німецької мов, розробці моделі механізму еволюції ядра лексичних систем досліджуваних мов.
Апробація результатів дослідження проводилася на щорічних науково-практичних конференціях факультету іноземної філології ЗНУ, на всеукраїнскій науковій конференції “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003), на міжнародних лінгвістичних конференціях: “Функціонування російської і української мов в епоху глобалізації” (Ялта, 2003), “Людина. Мова. Комунікація: Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю ХНУ” (Харків, 2004), “Національно-культурний компонент в тексті і мові” (Мінськ, 2005), “Міжнародна конференція молодих вчених з лінгвістики і питань викладання англійської мови” (Адана, 2005), “Динаміка наукових досліджень-2005” (Дніпропетровськ, 2005), “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2005), “Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень” (Ялта, 2005), “Лінгвістичні основи міжкультурної комунікації” (Нижній Новгород, 2005), “Англістика 21 століття” (Санкт-Петербург, 2006), “Міжнародна конференція молодих філологів” (Таллін, 2006), “Мінлива Росія: нові парадигми і нові рішення в лінгвістиці” (Кемерово, 2006), “Мови в сучасному світі” (Москва, 2006), “Семантика мови та тексту” (Івано-Франкiвськ, 2006).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 18 публікаціях (у 6 статтях, надрукованих у фахових збірках наукових праць, та 12 тезах конференцій) загальним обсягом 3,5 др.а. Одну зі статей надруковано в співавторстві, де авторові належить збирання та опис емпіричного матеріалу.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел (395 позиції), переліку джерел фактичного матеріалу (17 позицій), 6 додатків. Загальний обсяг роботи складає 310 сторінок, обсяг основного тексту – 162 сторінки. Дисертація містить 20 таблиц, 10 схем, 6 діаграм і 1 малюнок.
У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, визначено актуальність, об’єкт, предмет, мету, завдання, охарактеризовано методи аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дисертації, сформульовано положення, які виносяться на захист.
У першому розділі аналізуються напрямки і підходи до вивчення ядерних елементів мови, уточнюється розуміння терміна “ядро лексичної системи”, обґрунтовується застосування хронологічного критерію відбору ядерних лексем.
У другому розділі здійснено комплексний аналіз характеристик ядерного словника англійської і німецької мов з метою виявлення кореляції між хронологічною стійкістю та іншими властивостями ядерних лексем, а також досліджено напрямки еволюції ядерного словника англійскої й німецької мов.
У третьому розділі аналізується інтенсивність еволюційних процесів за участю ядерних лексем англійської й німецької мов, обґрунтовується структурна та еволюційна центральність ядерного словника.
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і визначено перспективи подальших наукових розробок.