Висновки
Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.
Згадаймо слова В. Сосюри: “Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема”. Рівень розвитку рідної мови є джерелом духовного розвитку народу. А на думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної культури, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”. Тому знати, берегти і примножувати рідну мову - це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце у суцвітті народів.
Заслуга Кирила і Мефодія в історії культури велика: по-перше, Кирило у 863 році розробив першу впорядковану слов'янську азбуку і цим поклав початок розвиткові слов'янської письменності; по-друге, Кирило і Мефодій переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов'янської літературної мови, по-третє, Кирило і Мефодій протягом багатьох років провели серед західних і північних слов'ян і сприяли поширенню грамотності серед цих народів.
Крім того, Кирило і Мефодій вели безперервну боротьбу проти спроб німецько-католицького духовенства заборонити слов'янські книги. Справа, якій присвятили своє життя Кирило і Мефодій, була недаремною. І найкращий доказ цього — вдячність нащадків.
Список використаних джерел
1. Е. Голубинський. Святі Кирило і Мефодій. 1885. 2. А.В. Горський. Про святих Кирила та Мефодія. - М.: Изд-во Москвитянин, 1843. 3. І.В. Ягич. Питання про Кирила і Мефодія в слов'янській філології. - С-П., 1885. 4. Архієпископ Самарський та Сизранський Сергій. Культура: зв'язок часів - минулого, теперішнього, майбутнього. Журнал "Сфера". 5. І. Ядикін. Таємниці слов'янської абетки. Газета "Червона зірка". 6. Рівноапостольні Кирило і Мефодій. Журнал "Сфера". 7. Прабатьки всіх слов'янських мов. Журнал "Сфера". 8. Г.Є. Кедрова, Е.Б. Омельянова, А.М. Єгоров, "Кирило і Мефодій". E-mail: kedr@philol.msu.ru , 2001. 9. В. Никішаєва. "Є лірика велика - Кирилиця ...". Матеріал взято з Сайту "Welcome to BiGPI's Homepage", 2002. 10. "Слава вам, брати, слов'ян просвітителі!". Он-лайн версія друкованого періодичного видання газета новин життя православ'я? "АЛЬФА-ІНФОРМ: Церковні Вісті", 25.05.2002. 11. Кирило і Мефодій. Матеріал взято з сайту www.rulex.ru. 12. Мова Посла Республіки Болгарія в РФ пана Іліяв Василева на прийомі з приводу 24 травня - Дня слов'янської писемності та болгарської освіти і культури. E-mail: bulemrus@bolgaria.ru 13. Кирило і Мефодій. Комп'ютерна програма "1С: Репетитор з російської мови", 1999. 14. Кирило і Мефодій. Комп'ютерна програма "Велика енциклопедія Кирила і Мефодія", 2002. 15. Кирило і Мефодій. Мультимедійна енциклопедія "Історія Росії з 862-1917рр.", 2001.