План:

Вступ………………………………………………………………………...3

1. Інновації в сучасній українській мові………………………………….4

2. Поширення іншомовних слів………………………………………...5

3. Запозичення з англійської…………………………………………….6

4. Зміни в словотворенні…………………………………………………7

Висновки………………………………………………………………….10

Використані джерела……………………………………………………11

Вступ

Постійний розвиток і еволюція суспільства вимагає від мови перебування на рівні вимог часу, оскільки вона повинна задовольняти потреби людей, що нею користуються. Зміни в різних сферах життя соціуму: суспільно-політичній, економічній, науково-технічній, духовній, культурній та ін. породжують для мови нові об’єкти називання і формують потребу в неологізмах. Водночас мова як системно-структурне утворення характеризується такою внутрішньою організацією (системні міжрівневі взаємозв’язки, власний словотворчий потенціал, стилістичні зміни, існування мовних антиномій тощо), яка є чинником динамічних процесів.

Найвиразніше відображає мовну еволюцію лексико-семантичний рівень. Словниковий склад є найбільш чутливим до всіх зовнішніх факторів впливу, на ньому активно відбивається дія внутрішніх законів розвитку мови

1. Інновації в сучасній українській мові

Інноваційні процеси у словниковому складі є постійним об’єктом аналізу в наукових працях дослідників. Зокрема, теоретичні питання розвитку та вдосконалення української мови вивчали О.С.Мельничук та О.О.Тараненко; діахронні дослідження лексико-семантичної системи були предметом вивчення Л.А.Лисиченко та О.Г.Муромцевої; до аналізу динаміки мови засобів масової інформації зверталися О.А.Стишов, Т.А.Коць, Д.В.Мазурик. Зрозуміло, що це питання актуальне і в сучасний період мовної еволюції.

Процес неологізації лексичного складу мови здійснюється різними шляхами. Основними з них є такі: 1) засвоєння іншомовних запозичень; 2) поява лексико-семантичних варіантів; 3) утворення слів за допомогою способів деривації. Завдяки дериваційним процесам мова постійно реалізує свої можливості: спираючись на власний словотвірний матеріал, а також запозичений з інших мов.

Значною продуктивністю відзначаються деякі запозичені іменнникові складники, зокрема такі, як вакуум- (вакуумметрія, вакуумрегуляція), -терапія (вакцинотерапія, протеїнотерапія), варіо- (варіоекран, варіокіно, варіоскопія, варіофільм), вазо- (вазомотор, вазодилятин, вазоконструктин). Значну продуктивність виявляють також слова, словотвірний тип яких в своєму складі містить компоненти -метр, -графія. Вони творяться переважно на основі запозичених основ (варіометр, вапориметр, ватметр, вазокардіографія, плетизмографія).

2. Поширення іншомовних слів

Причини проникнення чужих слів нерідко викликані необхідністю назвати явище дійсності, з яким носії мови вперше знайомляться в процесі спілкування з іншим народом, що вже створив для цього явища необхідні слова. Разом з новими речами і поняттями до української мови входять слова комп’ютер, принтер, факс, економічні терміни, що стосуються ринкових відносин, тощо.

Серед причин запозичення, які існують у сучасній мові, дослідники називають: розширення складу учасників комунікації, послаблення цензури, психологічну відстороненість від мови минулого тощо. На розвиток мови впливає й велика популярність засобів масової інформації, які активно доносять до споживачів інформацію за допомогою нових лексем. У мові сучасних українських мас-медіа в постійному вжитку перебувають інновації іншомовного походження, що сприяють поповненню словникових ресурсів літературної мови.

Іншомовні слова проникають у різні сфери життєдіяльності суспільства – це світська (перформенс –специфічний художній жест з приводу певної ідеї), економічна (девальвація – зниження центральним банком національної валюти), суспільна (епатаж – скандальна витівка), юридична (дефолт – невиконання умов, установлених законом), сфера ринкових відносин (рейдерство – дії, спрямовані на перехоплення власності).

Слова-запозичення однієї галузі нерідко "переходять" до іншої. Деякі з них вживають зрідка,інші ж стають назвами понять у різних сферах життєдіяльності людини. До таких слів належать: піар, бренд, формат, ексклюзив, файл, презентація. Такі лексеми дослідники іноді називають модними. Необхідність запозичення може бути обумовлена потребою більш короткого або точнішого найменування явища, яке інакше може бути виражене лише описово, тобто кількома словами. Наприклад, бартер замість операція обміну товарами (без використання грошей), дилер — торговий або біржовий посередник, маркетинг — вивчення ринкової ситуації.

Нерідко виникає потреба за допомогою чужомовного слова зафіксувати конкретні відтінки значення. Так, менеджмент відповідає українському управління, але українське слово за значенням ширше. Коли йдеться про управління, це може бути управління машиною або технологічним процесом, тим часом як менеджмент — це управління лише в сфері економіки, господарювання.