19. Парагрипп

Класифікація парагрипу

Клінічна форма Локалізація ураження Клінічні прояви Загальні симптоми Важкість перебії

Парагрип: гострий риноларингіт або ри-ноларинготрахеїт Верх дих шляхи Риніт, рідше фарингіт, ларингіт Токсикоз слабкий або відсутній Легкий

Парагрип: гострий ринуларинготрахеїтабо риноларинготра-хеобронхіт (бронхіоліт) Ниж дих шляхи Ларингіт, іноді в поєд з трахеїтом, може приєд бронхіт, бронхіоліт Пропасниця непостійна Серед важкості

Парагрип: гострий риноларингіт. Пнев-монія. Або: гострийриноларинготрахеобронхіт. Пневмонія Легені Пневмонія Вираж токсикоз Важкий

Приклад діагноз. 1. Гострий парагрипозний риноларингіт, легкий перебіг.

2. Парагрипозна пневмонія, важкий перебіг.

3. Парагрип, несправжній круп, важкий перебіг.

Критерії діагнозу: 1) епід ситуац; 2) поступ початок захвор, млявий перебіг, незнач явища ынтоксик; 3) явища ринофарингіту, ларингіту (мізерні виділення з носа, дертя в горлі, гавкаючий кашель); 4) "спокійна" гемограма.

Діагноз підтвердж специфіч методами - РФА, серолог методи.

Диф диаг: грип, РС-інф, риновірусна інф, аденовірусні захв, мікоплазмова інф, менінгокок назофарингіт,

дифтерія.

Лікування. Этиотроп.леч.нет. При тяж теч –донорский имуноглобулин(в/м 3мл) в перв дни болез

Патоген и симптомат см. „Грипп”. При лорингите – паров ингал. Ложный круп у детей – паров ингал, гаряч ножн ванны, горчич, антигистам препар (тавегил (0,001 2-3 р/д), диазолин) , в тяж случ – спазмалитики и ГКС.

20. Аденовирусная инфекция

Классификация: 1) аденовирусные ОРЗ (ринит,фарингит,тонзиліт,ринофаринготонзилит,трахеобронхит); 2) аденовирусная пневмонія; 3) фарингоконъюктивальная гарячка; 4) эпидемич кератоконъюнктивит; 5) аденовирус геморагич цистит; 6) аденовирус діарея (гастроентерит); 7) аденовирусные пораж нерв сист (энцефалит,менингоэнцефалит,полирадикулоневрит); 8)аденовирусн забол при имунодефицитах, в т ч при СПИДе.

Критерії діагнозу: 1) переважне ураж верх дих шлях за типом гранульоз фарингіту, тонзиліту, риніту з вираж ексуд компонент і нерізкою місц гіперемією; 2) лімфаденоп, нерідко генералізована; 3) можливість поєднання респіратор синдр з кон'юнктивітом (фолікулярним, плівчастим), нерідко однобічним; 4) можливе поєднання респіратор синдр і діареї (звичайно помірної); 5) збільш печінки (рідше селезінки); 6) помірно вираж інтоксикац синдр; 7) послідов поява окрем клін с-мів, що свідчать про втяг в патол процес нових орг і с-ем; 8) тривалість захвор 2—3 тиж. Характер поліморфізм клін проявів.

Диф диаг: грип, парагрип, РС-інф, риновірусна інф, менінгокок назофарингіт, катар дифтерія мигдаликів, ВГА, інфек мононукл.

Лікування. Этиотроп.леч.нет. Для облегч носов дыхан реком нафтизин,санорин,галазолин. При трахеите,фарингите – ингал раств новоиманина, ромаш,эвкалипта , отхаркив препар. При конъюктивите и кератоконъюкт – 0,2% р-р дезоксирибонуклеазы,норм имуноглоб человека. При менингеальном синдроме – мочегонные (манитол,лазикс,фуросемид),эуфилин.

21. Інфекційний мононуклеоз

Критерії діагнозу: 1) біль у горлі (можлива ангіна), пропасниця; 2) генералізована лімфаденопатія; 3) збільшення печінки (можлива невелика жовтяниця з помірним підвищенням активності ферментів); 4) спленомегалія (часто виражена більшою мірою, ніж гепатомегалія); 5) характерні зміни в крові (наявність лімфоцитозу і атипових моно-нуклеарів — більше ніж 10 %). Цю ознаку слід оцінювати особливо уважно, оскільки невелике число таких атипових клітин {до 10 %) інколи виявляють і за інших інфекційних захворювань (грип, кір, ВГА тощо), що може стати причиною діагностичних помилок

Результати серолог досліджень допомагають верифікувати діагноз.

Диф диаг: бактериал ангин, дифтерия мигдалин, краснуха, аденовирус инфек, бруцелёз, СПИД, ВГА, лімфогранулематоз.

Лікування. Назнач диету №5а или №5. Специфич лечен нет. При тяж форме – преднізолон до 60мг/сут с постеп снижен дозы со 2-й нед. Общ курс гормон терап – 10-14 дн. При легк и средн тяж – тавегил (0,001 2-3р/д), диазолин. При фарингите, ангине – гаряч питье, паров ингал, гар полоск (ромаш, фурацилин).