фБТ БИ 2курс / метод / 2

Рис.3.3

3.МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ

1.Відкривши вентиль 3, промити трубопровід 2 і видалити повітря з імпульсних трубок, що сполучають штуцери відбору тиску з диференціальним манометром (п’єзометрами) 4.

2.За допомогою вентиля 3 встановити початкову витрату води в

системі.

3.При сталому режимі виміряти об'єм V води, що витікає з

трубопроводу 2, за допомогою мірника 5, а також час t його заповнення.

4.Одночасно виміряти висоти h1, h2 стовпчиків води в обох

колінах диференціального манометра (п’єзометрах). При невеликих коливаннях показів, що відповідають одній витраті, їх усереднюють.

5.Виміряти температуру t0C води.

Спостереження повторюють при 6–8 значеннях витрати води в трубопроводі, заносячи дані до таблиці 3.1.

30

4. ОБРОБКА ДОСЛІДНИХ ДАНИХ

Для визначення відповідності показів градуйованого витратоміру значенням витрати рідини необхідно для кожного досліду обчислити:

1)різницю гідростатичних напорів на перетворювачі витрати

(діафрагмі) H =h1 −h2 ;

2)об'ємну витрату рідини в трубопроводі Q =Vt ;

діаметр трубопроводу; ν – кінематична в’язкість води (обирається в залежності від температури t0C по табл.1.3 лабораторної роботи №1).

31

H = f1(Q) , μ = f2 (Re) , апроксимуючи дослідні точки плавними кривими.

Першим графіком, який називається градуювальним графіком витратоміру, можна користуватися надалі для визначення витрати рідини в гідросистемі по виміряному перепаду висот H у П-подібному диференціальному манометрі (п’єзометрах). По другому графіку можна визначити граничне значення числа Рейнольдса як найменшу

величину Re , при якій настає постійність коефіцієнта μ . Значення відповідає нижній границі квадратичної зони турбулентного руху рідини у витратомірі. Всі обчислення, виконані на окремих листах, а також графіки прикласти до таблиць журналу лабораторних робіт.

32

5.КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Що таке витрата рідини?

2.Як пов’язані між собою об’ємна, масова та вагова витрати?

3.Запишіть рівняння нерозривності в гідравлічній формі (рівняння витрати) для нестисливої і стисливої рідин.

4.Які методи вимірювання витрати вам відомі?

5.Що таке перетворювач витрати?

6.Які види витратомірів ви знаєте?

7.Які типи витратомірів із звужувальними пристроями ви знаєте?

8.Чим пояснюється утворення перепаду тиску на витратомірах із звужувальними пристроями та з іншими гідравлічними опорами?

9.Поясніть фізичний зміст коефіцієнтів стискання потоку ε та витрати μ звужувального пристрою.

10.Які звужувальні пристрої мають найменший гідравлічний опір?

11.Як побудувати градуювальний графік витратомірної діафрагми?

12.У чому полягає принцип роботи ротаметра?

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Лабораторний курс гидравлики, насосов и гидропередач: Учеб. пособие для машиностроительных вузов / Под ред. С.С. Руднева и Л.Г. Подвидза. – М.: Машиностроение, 1974. – 416 с.

2.Повх И. Л. Техническая гидромеханика. – Л.: Машиностроение, 1976. –

504с.

3.Емцев Б. Т. Техническая гидромеханика. – М.: Машиностроение, 1987.–

440с.

4.Єфремов І. І., Турик В.М. Основи механіки рідини та газу. – К.: НМК ВО, 1990.– 84 с.

33

5.Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов / Т. М. Башта, С. С. Руднев, Б. Б. Некрасов и др. – М.: Машиностроение, 1982. – 423 с.

6.Колчунов В.І. Теоретична та прикладна гідромеханіка: Навч. посібник. –

К.: НАУ, 2004. – 336 с.

7.Кремлёвский П.П. Расходомеры и счётчики количества: Справочник. — Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1989. — 701 с.

34