
- •1. Закономірність в атомних спектрах
- •Закономірності в атомних спектрах.
- •Моделі атома Томсона і Резерфорда.
- •Постулати Бора.
- •Досліди Франка і Герца.
- •Правило квантування колових орбіт.
- •Елементарна борівська теорія водневого атома.
- •1. Гіпотеза де Бройля, хвильові властивості мікрочастинок
- •2. Принципи невизначеностей Гейзенберга
- •Гіпотеза де Бройля, хвильові властивості мікрочастинок.
- •Принцип невизначеності Гейзенберга.
- •Фізичний зміст і властивості хвильової функції «псі».
- •Зв'язок рівняння Шредінгера з хвильовим рівнянням.
- •1. Рух вільної мікрочастинки
- •3. Квантова теорія водневого атома
- •Рух вільної мікрочастинки.
- •6.2. Рух мікрочастинки в одновимірній «потенціальній ямі». Тунельний ефект.
- •Квантова теорія водневого атома.
- •1. Спектри лужних металів.
- •4. Рентгенівські спектри.
- •Спектри лужних металів
- •Механічний і магнітний моменти. Нормальний ефект Зеємана
- •Досліди Штерна і Герлаха. Мультиплетність спектрів
- •Рентгенівські спектри
- •Принцип Паулі. Розподіл електронів в атомі по енергетичних рівнях.
- •Досліди Штерна і Герлаха
- •Принцип Паулі. Розподіл електронів в атомі по енергетичних рівнях
- •Періодична система елементів д.І. Менделєєва
- •Комбінаційне розсіювання
- •Оптичні квантові генератори (лазери).
- •Вимушене випромінювання.
-
Фізичний зміст і властивості хвильової функції «псі».
Рівняння
(5.1.1)
справедливе для будь-якої частинки, яка
рухається зі швидкість набагато меншою
ніж світла, доповнюється трьома умовами,
які накладаються на функцію :
Функція
повинна бути скінченною,
неперервною і однозначною;
Похідні
повинні бути неперервними;
Функція
|
повинна бути інтегрована,
тобто інтеграл
має бути скінченним.
Розглянемо
ці умови. Перші дві умови – звичайні
вимоги, які накладаються на шукане
рішення диференціального рівняння.
Третя умова витікає із властивостей
самої хвильової функції. Хвильова
функція в квантовій механіці визначається
наступним чином: імовірність dw
того, що частинка знаходиться в елементі
об’єму dV,
пропорційна і
елементу об’єм dV:
dw
= dV
(5.2.1)
Таким
чином фізичний смисл має не сама функція
,
а квадрат її модуля
=
,
де
– функція, комплексно спряжена з
.
Внаслідок чого величина
має смисл густини імовірності, тобто
визначає імовірність присутності
частинки в даній точці простору. Із
визначення хвильової функції слідує,
що вона повинна задовольняти наступну
умову, яка називається умовою нормування
ймовірностей:
(5.2.2)
Де
потрійний інтеграл обчислюється по
всьому безкінечному просторі, тобто по
координатам x,y,z
від.
Ця умова означає, що перебування частинки
будь-де в просторі є достовірною подією
і його ймовірність повинна дорівнювати
одиниці.
Тому
в найпростіших випадках третя умова,
що накладається на рівняння Шредінгера,
зводиться до умови нормування ймовірностей
(5.2.2) і пов’язана з тим, що фізичний
смисл, як уже уточнювалося, має не сама
функція ,
а квадрат її модуля
.
Рівняння
(5.1.1) називається часовим рівнянням
Шредінгера, так як воно включає похідну
від функції
по часу. Для більшої кількості фізичних
явищ, які відбуваються в мікросвіті
(наприклад, опис поведінки електрона в
атомі), достатньо рівняння Шредінгера
для стаціонарних станів (його часто
називають просто рівнянням Шредінгера),
яке не включає час. Це рівняння має смисл
для тих задач, для яких потенціальна
енергія U
не залежить від часу: U
= U(x,y,z).
В даному випадку хвильову функцію
можна уявити в вигляді двох множників,
один з яких залежить тільки від часу,
другий – тільки від координат:
(5.2.3)
Підставимо (5.2.3) в (5.1.1) і продиференціювавши, отримаємо:
Розділимо
праву і ліву частину рівняння на добуток
:
(5.2.4)
Ліва частина рівняння є функцією тільки координат, а права – функція тільки часу, рівняння (5.2.4) задовольняється при деякій умові – коли обидві частини рівні постійній величині. Позначимо її через Е (можна показати, що Е – повна енергія частинки).
(5.2.5)
(5.2.6)
Рівняння (5.2.6) звичайно записують в формі:
(5.2.7)
і називають рівнянням Шредінгера для стаціонарних станів.
Приведені
тут міркування ніяким чином не можуть
розглядатися як висновок рівняння
Шредінгера. Їх ціль – пояснити, яким
чином можна прийти до встановлення
рівняння Шредінгера для стаціонарних
станів. Доказом правильності рівняння
Шредінгера, як вказувалося, являються
дослідження тих результатів, які
отримуються за допомогою цього ж
рівняння. Використовуючи умови, які
накладаються на функцію ,
яка входить в рівняння (5.1.1), не вирішуючи
рівняння Шредінгера, а лише досліджуючи
ймовірне їхнє рішення, можна показати
ряд суттєвих висновків про фізичні
величини, які характеризують мікрочастинки.