2. Характеристика морської інфраструктури у країнах Північно-Західної Європи та Венесуелі.

Венесуела має морські порти:

Кумана (Cumana) - місто і порт в Венесуелі. Адміністративний центр штату Сукре цієї країни. Розташовується в північно-східній частині Венесуели, приблизно в 400 км. від столиці країни Каракаса, в гирлі річки Мансансарес на узбережжі Карибського моря, прямо біля південного входу в затоку Караіко. Координати: N 10° 28' W 064° 11'

Ла-Гуайра (ісп. La Guaira) — місто на півночі республіки Венесуела. Є столицею приморського штату Варгас. Розташовано на березі Карибського моря, середня висота над рівнем моря — близько 4 м.З середини ХХ століття виконує роль найбільшого морського порту країни, приймаючи до 3/5 імпорту і стільки ж експорту країни (какао, кава, тютюн, нафта тощо). Вантажообіг 1969 року становив понад 1 млн тонн на рік. З тих пір збільшився майже втричі. Координати: N 10° 36' W 066° 57'

Пуерто-Кабельо - ВМБ і порт Венесуели на узбережжі Карибського моря. Розташовані в бухті, глибоко вдаються в сушу, захищеній від вітрів і доступною для судів і кораблів всіх класів. ВМБ забезпечує базування підводних човнів і надводних кораблів до есмінців включно. Довжина причального фронту до 5 км з глибиною до 18 м.Сумарний оборот морських вантажів проходять через Пуерто-Кабельо становить 3,7 млн. Т. Причальні споруди обладнані кранами. Є місткі склади. Судноремонтні підприємства порту Пуерто-Кабельо, які мають 2 сухими доками, 2 сліпами, майстернями, забезпечують ремонт суден і кораблів до крейсерів включно. З районів нафтопромислів в західній частині країни до порту підведено нафтопровід. Координати: N 10° 29' W 067° 60'

Маракайбо - основний нафтовий порт Венесуели на західному березі протоки, що з'єднує озеро Маракайбо з Венесуельською затокою Карибського моря. Після того як в 1956 в протоці, що з'єднує озеро з затокою, був проритий штучний канал довгою 95 км і глибиною 13 м, порт став доступний для великих танкерів. Він включає бухту Маракайбо, портовий район, причали. Довжина причального фронту 4,2 км з глибиною до 12,8 м. Нафта надходить з родовищ на озері по нафтопроводах. Координати: N 10° 36' W 071° 37'

Порти у Німеччині:

Торговий флот нараховує 2200 сучасних морських суден. На водний транспорт припадає 1/5 вантажоперевезень, що виділяє країну за цим показником в Європі. Важливе значення для здійснення економічних зв'язків у середині країни відіграє річковий транспорт. Загальна протяжність водних шляхів Німеччини — 7,4 тис. км. Найважливішим міжнародним водним шляхом, яким перевозяться близько двох третіх німецьких річкових вантажів, є Рейн, на якому знаходиться ряд великих портів, у тому числі Дуйсбург - найбільший в світі річковий порт з вантажообігом до 55 млн т на рік, Кельн, Карлсруе, Людвигсхафен, Мангейм. Канал Рейн – Ведер дав вихід Руру до Північного моря а межах державної території. середньо німецький канал, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Збудовані у 90-х роках канал Рейн-Майн-Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи транєвропейську водну магістраль. З північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канал, що за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Поромні переправи сполучають Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою.

Морський транспорт обслуговує, головним чином, зовнішньоторговельні перевезення країни. ФРН має потужний морський флот, який обслуговує частину зовнішньої торгівлі і налічує понад 2200 суден загальним тоннажем біля 7 млн. бр.-рег.т. Морський флот Німеччини за загальним тоннажем знаходиться в світі в третій десятці, але за тоннажем контейнеровозних судів поступається тільки США, Панамі і Тайваню. Обсяг перевезення вантажів морським транспортом становить 275,95 млн. тонн. Найбільші порти - Гамбург, Бремен, Росток, Вісмар, Варнемюнде, Штральзунд, Засніц. Головний нафтовий порт - Вільгельмсхафен. Одна із причин програшу німецьких портів у конкурентній боротьбі з найбільшими портами Нідерландів, Бельгії, Франції - відсутність природних фарватерів, неможливий доступ танкерів до більшості портів.

Порт Гамбург (він же - місто Гамбург) - найбільший універсальний морський порт в Німеччині. Його вантажообіг становить 120 мільйонів тонн і 8 мільйонів контейнерів щорічно. Порт розташований на річці Ельба, в 76 кілометрах від виходу в Атлантику.Він є ключовим контейнерним морським портом не тільки для Німеччини, але і для всієї Європи. Через нього здійснюються найшвидші транспортні сполучення з іншими містами континенту, тому Гамбурзький порт задіють в будь-яких європейських вантажоперевезеннях. Координати: N 53° 50' E 009° 96'

Порт Куксхафен - молодий і глибоководний морський порт в гирлі річки Ельба. На ньому споряджають кораблі, які прямують у східному напрямку. Судно, яке вийшло з порту Куксхафен досягне Північної столиці за пару діб. Сумарний оборот порту невеликий - близько 3 тонн щорічно. Разом з тим, невелика завантаженість і відмінне технічне оснащення дозволяють експедиторам і вантажникам швидко обробляти великі партії товарів.

Порт Бремерхафен - пасажирський і вантажний порт Німеччини в гирлі річок Везер і Гесте, центр німецьких промислів. У ньому можуть базуватися і ремонтуватися кораблі всіх класів (глибина до 14 метрів). Щорічний вантажообіг порту перевищує 14 мільйонів тонн. У Бременхафен ввозять сталь, залізо, нафту і нафтопродукти, бавовна, ліс. Вивозять автомобілі, різні види обладнання, цемент. Координати: N 53° 33,013' , W 8° 34,604'

Порт Вісмар - найбільший експортний морський порт Німеччини з щорічним вантажообігом близько 3 мільйонів тонн. Розташований в гирлі спеціально створеного морського каналу, який виходить в Вісмарську затоку Балтійського моря. Обладнаний п'ятьма гаванями для різних типів вантажів.

Порт Вільгельмсхафен - великий порт на Північному морі, який також використовується як військово-морська база Німеччини. Складається з 13 гаваней, огороджених молами і дамбами і з'єднаних з морем і між собою шлюзами і каналами, глибина деяких з них доходить до 16 метрів, що дозволяє базуватися кораблям всіх класів. Порт Вильгельмсхафен може приймати судна вантажопідйомністю до 250 тис. Т. Сумарний оборот морських вантажоперевезень порту становить 18,4 млн. Причали обладнані сучасними пристроями для навантаження і розвантаження морських вантажів. Судноремонтні підприємства забезпечують ремонт суден і кораблів. Порт Вильгельмсхафен пов'язаний з портом Гамбург нафтопроводом довгою 136 км. Координати N 53° 31' , W 8° 7'

2. Характеристики двох пар портів, придатних для забезпечення вантажопотоку.

Для перевезення нафти з Венесуели до Північно-Західної Європи (зокрема, Німеччини) обираємо по 2 порти на різних кінцях вантажопотоку. У Венесуелі це Маракайбо та Ла-Гуайра, а в Німеччині- Бремерхафен та Вільгельмсхафен. Їх характеристики наведено в попередньому пункті.

Порти призначення Порти відправлення	Географічні координати	Бремерхафен, Німеччина	Вільгельмсхафен, Німеччина
		N 53° 33,013' W 8° 34,604'	N 53° 31' W 8° 7'
Маракайбо, Венесуела	N 10° 36' W 071° 37'	8686.06 km	8719,68 km
Спеціалізація порту		Універсальний	Універсальний
Ла-Гуайра, Венесуела	N 10° 36' W 066° 57'	8224,36 km	8292,5 km
Спеціалізація порту		Універсальний	Універсальний

4. Характеристика вантажу

Нафта - пальна масляниста рідина зі специфічним запахом, розповсюджена в осадовій оболонці Землі і яка є найважливішою корисною копалиною.

Нафта, як і будь-яка рідина, при визначеній температурі закипає і переходить у газоподібний стан. Різні компоненти нафти переходять у газоподібний стан при різній температурі. Так, температура кипіння метану -161,5°С, етану -88°С, бутану 0,5°С, пентану 36,1°С. Легкі нафти киплять при 50-100°С, важкі - при температурі більш 100°С.

Зручним транспортом для перевезення нафти і палива є морські і річкові танкери. Річкові нафтоперевезення, в порівнянні з залізничними, знижують витрати на 10-15%, і на 40% в порівнянні з автомобільними.

Малотоннажні танкери використовуються для спеціальних цілей - в тому числі для перевезень бітумів; танкери загального призначення, що володіють дедвейтом (загальною вагою вантажів, які приймає судно) в 16 500-24 999 тонн, застосовуються для перевезення нафтопродуктів; середньотонажні танкери (25 000-44 999 тонн) - для доставки як нафтопродуктів, так і нафти. Великотоннажними вважаються танкери дедвейтом понад 45 000 тон, і на них припадає основне навантаження з транспортування нафти морським шляхом. Для транспортування нафти по річковим артеріях використовують баржі дедвейтом 2 000 - 5 000 тонн. Сучасні танкери - це гігантські суди. Вражаючі розміри пояснюються економічним «ефектом масштабу». Вартість перевезення одного бареля нафти на морських судах обернено пропорційна їх розмірами. Крім того, число членів екіпажу великого і середнього танкера приблизно однаково. Тому кораблі-гіганти значно скорочують витрати компаній на транспортування. Однак не всі морські порти в змозі прийняти у себе супер-танкер. Для таких гігантів потрібні глибоководні порти.

Вантажні приміщення танкера розділені декількома поперечними і однієї-трьома поздовжніми перегородками на резервуари - танки. Деякі з них служать тільки для прийому водного баласту. Доступ до танків можна отримати з палуби - через горловини невеликого розміру з щільними кришками. Для зниження ризику витоку нафти і нафтопродуктів в результаті аварій у 2003 році Міжнародна морська організація схвалила пропозиції Євросоюзу щодо прискорення виведення з експлуатації однокорпусних нафтових танкерів. Уже з квітня 2008 року заборонені перевезення всіх важких видів палива на судах, які не обладнані подвійним корпусом.

Нафта і нафтопродукти завантажують в танкери з берега, а розвантаження ведуть за допомогою корабельних насосів і трубопроводів, прокладених в танках і вздовж палуби. Однак супертанкери дедвейтом понад 250 тисяч тонн, як правило, просто не можуть зайти в порт, будучи повністю завантаженими. Їх заповнюють з морських платформ і розвантажують, перекачуючи рідкий вміст на танкери меншого розміру.

Сьогодні моря і океани світу борознять більше 4000 танкерів. Більшість з них належать незалежним судноплавним компаніям. Нафтові корпорації укладають з ними договори фрахтування, отримуючи право на використання судна.

У 2010 році Європейська асоціація з охорони здоров'я і навколишнього середовища CONCAWE, створена провідними нафтовими компаніями Європи, опублікувала результати багаторічних і надзвичайно дорогих досліджень по впливу нафтопродуктів на здоров'я людини і навколишнє середовище. При цьому використовувалося кодування виникають при операціях з нафтопродуктами ризиків згідно з двома європейськими директивами 67/548 / ЕЕС та 2001/59 / EC (так зване кодування «фразами ризику»).

Результати досліджень асоціації по основним нафтопродуктів наводяться в наведеному нижче переліку.

• Висока небезпека загоряння.

• Токсичність для водних організмів може викликати довгострокове небезпечний вплив на водне середовище.

• Може викликати рак.

• Небезпечний при вдиханні.

• Шкодить майбутній дитині.

• Може викликати спадкові генетичні порушення.

• Може пошкодити легеням при ковтанні.

4. Визначення раціонального шляху для освоєння вантажопотоку

Так як дані порти знаходяться в 2 країнах на невеликій відстані, то можливий шлях для освоєння вантажопотоку буде проходити через Атлантичний океан:

Атлантичний океан
Глибини, м	Можливість появи льоду	Тумани	Обмеження шидкості	Напрямки вітрів	Особливі умови плавання
До 3900 м	У відкритий океан відноситься велика кількість плавучих льодів і айсбергів з Північного Льодовитого океану.	Густі, особливо влітку		Пасати і західні вітри	Немає