
- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •5Формула Крамера для систем лінійних алгебраїчних рівнянь іі і ііі порядків.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •9.Лінійно-незалежні системи векторів. Базис, розклад вектора за базисом.
- •10. Проекція вектора на вісь.
- •11 Декартова система координат
- •Застосовуючи проекції маємо
- •За т.Піфагора маємо
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •15. Векторне і нормальне рівняння площини.
- •17. Кут між двома площинами.
- •19. Пряма в просторі
- •20. Кут між прямими в просторі. Умови належності двох прямих одній площині
- •21. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •23. Канонічне рівняння гіперболи, її геометричні властивості.
- •24. Канонічне рівняння параболи, її геометричні властивості.
- •25. Загальне рівняння кривої другого порядку.
- •26. Види матриць. Лінійні операції над матрицями.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •37. Раціональні дроби
- •39. Вимірність і базис векторного простору. Перетворення координат при переході до нового базису.
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
9.Лінійно-незалежні системи векторів. Базис, розклад вектора за базисом.
Лінійна
комбінація векторів
—це
вектор
=
Система векторів
лінійно-залежна,
якщо існують скаляри
не всі =0, такі що лін. Комбінація вектоів
,j=
,
Система векторів
—лінйно-незалежна,
якщо рівність
можлива лише тоді, коли всі
Властивості лін.-залежних і лін.-незалежних векторів:
1)Якщо
сист. векторів лін.-залежна, то то
принаймні 1 з векторів системи є лін.
комбінацією інших. Доведення: Нехай
лін.-залежна,тоді
є
R.,
тоді
.
це
лін. комбінація векторів
2)Якщо
сист. векторів лін.- незалежна, то вона
не містить
,
та жоден вектор системи не є лін. комб.
інших векторів системи. Доведення:а)
нехай система містить
, тоді
,
.Отже,
сист. лін.-залежна, що суперечить умові.
в)
—
ø, тобто
Не є лін. комбінацією інших векторів.
Вектори
компланарні-вектори, які лежать в 1 або
паралельних площинах. ТЕОРЕМА:В множині
всіх компланарних векторів будь-які 2
ненульові неколінеарні вектори є
лінійно-незалежними, а будь-який 3-й
вектор є лін. комбінацією цих векторів.
Доведення:
Нехай
\
,
.
Доведемо, що
і
лін.-незалежні. Нехай
і
лін.-залежні, тоді
а це суперечить умові. Отже,
і
лін- незалежні.
3)Розгл.
3 вектори
,
і
, зведені в 1 точці. Через кінець
проведемо прямі паралельно
і
.
=
.
В силу колінеарності відповідних
векторів, маємо
=
,
=
.
Тоді
=
+
.
Отже,
є лінійною комб.
і
.
Зауважимо, що такий розклад
за
і
є
однозначним.(Доведення: нехай є другий
вектор
=
+
)коорд.
вектора
, тобто ці вектори є рівними=>
співпадає
з
.
Ми дійшли до суперчності,
-єдиний.
Множина
всіх компланарних векторів з визначеними
оперціями додавання векторів та множення
на скаляр є прикладом веторного простору.
Найбільша кількість лін-незалежних
векторів простору назив. Його розмірністю,
а сама система лін-незалежних векторів
назив. Базисом простору.Множина всіх
компланарних вкторів є векторним
простором розмірності 2 і познач.
.
Базис
складаєтьсяз будь-яких 2 неколінеарних
векторів. Якщо розглядати множину
Всіх
векторів у стереометричному просторі,
о доводиться ТЕОРЕМА:множині всіх
компланарних векторів простору будь-які
3 нкомпланарні, ненульові, поарно
неколінеарні вектори є лінійно-незалежними,
а будь-який 4-й вектор є лін. комбінацією
цих векторів
.
10. Проекція вектора на вісь.
Числова вісь у просторі- пряма OS , на якій визначено напрямок, очаток відліку, одиничний відрізок. Вісь зручно задавати за допомогою орту. Розгл. Числову вісь:
O z
на
вісь
=
=
.
Властивість числової проекції:1)
.
2)Якщо
3)
4)
Числова
проекція
на
—
проекція
на вісь, що задається
.
.
Розглянемо
вектори в просторі R3
,
ортономований базис
,
.
Вектори попарно ортогональні
.
Зведемо ці вектори до спільного почтку
0 та розташуємо їх так, щоб
утворювали раву трійку.
Візьмемо
будь-який вектор і відкладемо від т.
О.Проведемо через т.А площини ІІ до Ох,
Оу, Оz.
Одержимо точки
при перетині з осями.
визначають
числові проекції
на осі координат.
.
=
,
=
,
=
.
X=
,y=
,z=
Отже.
Маємо розклад
за ортами Декартової прямокутної системи
координат.
=хі+yj+zk=(x,y,z)
Введемо
кути між
і осями координат:
,
,
З
властивостей 2 проекцій маємо:cos
=
;cosb=
;cosj=
(за
означ. cos)
За
теор. Піфагора з мал. Маємо:
.
cos
Ці cos
кутів є коорд. орта: cos
Переформуємо в коорд. формі означення та лін. операціїнад векторами:
1)
=(0;0;0)
2)
=
,
=(x1;y1;z1),
(x2;y2;z2)=>x1=x2,
y1=y2,z1=z2;
3)
=(
x;
y;
z).
4)
+-
=(x1+-x2;y1+-y2;z1+-z2)
4)
=
,
A(x1,y1,z1), B(x2;y2;z2);
=(x2-x1;y2-y1;z2-z1