- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •5Формула Крамера для систем лінійних алгебраїчних рівнянь іі і ііі порядків.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •9.Лінійно-незалежні системи векторів. Базис, розклад вектора за базисом.
- •10. Проекція вектора на вісь.
- •11 Декартова система координат
- •Застосовуючи проекції маємо
- •За т.Піфагора маємо
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •15. Векторне і нормальне рівняння площини.
- •17. Кут між двома площинами.
- •19. Пряма в просторі
- •20. Кут між прямими в просторі. Умови належності двох прямих одній площині
- •21. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •23. Канонічне рівняння гіперболи, її геометричні властивості.
- •24. Канонічне рівняння параболи, її геометричні властивості.
- •25. Загальне рівняння кривої другого порядку.
- •26. Види матриць. Лінійні операції над матрицями.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •37. Раціональні дроби
- •39. Вимірність і базис векторного простору. Перетворення координат при переході до нового базису.
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
5Формула Крамера для систем лінійних алгебраїчних рівнянь іі і ііі порядків.
1)Для 2 порядку
![]()
=|a11
a12|
a21 a22
1 =|b1
a11|
b2 a22
2 =|b1
a11|
b2 a22
Теорема:
СЛР2
має
єдиний
розв’язок,
якщо
![]()
0.
Цей розв’язок
визначається за формулами крамера
x1=(
1/
)x2=(
2/
)
Якщо
=
1=
2=0
,то система має безліч розв’язків
Якщо
=0
1
0
(
2
0)
- несумісна
Доведення:
![]()
x1*(a11*a22-a12*a21)=b1*a22-a12*b2
1
звідси:
x1==(
1/
)
2)

=
a11 a12
a13
|a21 a22 a23|
a31 a32 a33
b1 a12 a13
1 =
| b2 a22 a23|
b3 a32 a33
a11 b1 a13
2=
|a21 b2 a23 |
a31 b2 a33
a11 a12 b1
3=
| a21 a22 b2 |
a31 a32 b3
Теорема:
СЛР3 має
єдиний розв’язок, якщо
![]()
0.
Цей розв’язок визначається за формулою
Крамераxj=(
j/
)
,j=
Якщо
=
j
=0, j=
,то система має безліч розв’язків,
або система = 0
Якщо
=0,![]()
j
0
,j=
,то система несумісна
6Означення визначника n-го порядку
Озн: Визначником
n-го
порядку ,що відповідае квадратній
матриці А n-го
порядку , називається алгебраїчна сумма
n!
доданків,
які
є всіма можливими добутками елементів,
узятих по одному і тільки по одному
зкожного рядка і кожного стовбця, причому
доданок береться із знаком
, де
- кількість інверсій у перестановці
других індексів елементів доданка ,
коли ці елементи розміщені в порядку
зростання перших індексів.
![]()
*![]()
,де підсумування здійснюється за
всіма переставленнями чисел 1,2,…,n
7Властивості визначників n-го порядку
Значення визначника не зміниться при його транспортуванні – при заміні рядків відповідними стовбчиками і навпаки.
ДОВЕДЕННЯ
Розглянемо
відповідні доданки визначників detA
і detA![]()
і
Виписані доданки складаються з однакових множників
Нехай
>
,
тобто є інверсія тоді переставимо
місцями
та
у 2-му добутку, тому виникне інверсія і
у другому добутку,і т.д.
Висновок: кількість інверсій у першому добутку дорівнює кількості інверсій у
2-му, доданки мають однакові знаки , отже Визначники РІВНІ!!!
При переставленні двох сусідніх рядків(стовбців) змінюється парність переставлення, тобто маємо інверсію.
ДОВЕДЕННЯ:
Нехай треба поміняти місцями і-й і к-й рядок, причому між ними – м рядочків. Якщо переставити к-й рядок на місце і-го, то матимемо (м+1) переставлень; якщо преставимо і-й на к-й , то маємо м переставлень. Всього (2м+1) переставлень. Тому кількість інверсій змінюється на непарне число (2м+1), та це призводить до зміни знаку у кожному доданку. Висновок:при переставленні рядків, визначник змінює знак.
Спільний множник всіх елементів деякого рядка(стовбця) можна винести за знак визначника.
ДОВЕДЕННЯ:
Випливає з того , що кожний доданок алгебраїчної сумми містить 1 , і тільки 1, елемент кожного рядка.
Якщо увизначника всі елементи деякого рядка є сумами двох доданків, то цей визначник дорівнює суммі двох визначників, що відрізняються від заданого вибраним рядком
ДОВЕДЕННЯ:
Якщо
елементи і-го рядка є сумами 2-х доданків,
то будь-який додатковий визначник
представляється у вигляді
*
*...*
*...*
=
=
*
*...*(
)*...*
=
*
*...*
*...*
+
+
*
*...*
*...*![]()
Де
і-ті доданки є членами розкладу визначника
’
,а другі- доданка
“
Визначник =0 , при виконанні 1-ї з наступних умов.
Всі елементи деякого рядка(стовбця)=0
Всі елементи деякого рядка(стовбця) – пропорційні відповідним елементам іншого рядка(стовбця).
Якщо є 2 однакових рядки(стовбці)
Доведення
1)Очевидний
2)всилу 3-го пункту
3)нехай у визначнику
D
є 2 однакові рядки,переставимо місцями
ці рядки D=(-
D)
D=0
Визначник не змінює свого значення, якщо до елементу деякого рядка(стовбця) додати відповідні елементи іншого рядка(стовбця), домноженого на деяке число.
ДОВЕДЕННЯ:
Це наслідок властивостей 3,4,5.
Формула Лапласа для визначників n-го порядку:
![]()
розклад
за j–м
стовбцем
![]()
розклад
за і –м рядком
ДОВЕДЕННЯ:
Згрупуємо всі
доданки визначника D
, які містять елемент
і позначемо це як сумму
=
(
Отже множення на – не вносить інверсію,тобто
не впливає на знак результату. Підсумування
(
)
виконується по всіх переставленнях
чисел 2,3,...,n
. Тобто маємо (n-1)!
Доданків)
=![]()
З’ясуєму чому
дорівнює сумма доданків у розкладі D,
що містить множник
.
Побудуємо матрицю з матриці a
переставленням і-го рядка на 1-ше місце
всьго буде переставлень (і-1)+(j-1)=i+j-2
Тоді за властивістю 2 матимемо
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
загальна кількість доданків в правій частині (n-1)!*n=n!
Одержаний вираз
містить n!
доданків. Всі доданки- різні і мають ті
ж знаки, що і у розкладі detA
але у розкладі
detA
є всього
n!
доданків, отже
detA=
,
![]()
8)
,j
k
; j,k=![]()
,i
k
; i,k=![]()
ДОВЕДЕННЯ:
Поміняэмо
елементи і-го рядка зліва і зправа в
формулі Лапласа на елементи 1-го рядка.
Тоді визначник = 0 =![]()
Узагальнимо властивості 7,8:
![]()
-символ
Кронекера
![]()
=![]()
![]()
8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
Вектор-направлений відрізок AB, де А- початок, B- кінцева точка вектора.
Нуль-вектор(
)-вектор
у якого початок і кінець збігаються.
Будьякий вектор характеризується напрямком і довжиною(модулем)
Нуль вектор:
|
|=0,напрям-невизначений.
Колінеарні вектори
і
, якщо лежать на одній, або паралельних
прямих
![]()
![]()
-колінеарні
співнапрямлені
![]()
![]()
- колінеарні
протилежно напрямлені
Вектори
і
називаються рівними, якщо:
|
|=|
|


Зауваження:
рівний
,
можна одержати з
паралельним перенесенням
Вектор є вільним відносно точки
прикладення.
Лінійні Операції над векторами
|

|=|
|*|
|


,
>0


,
<0
![]()
=
![]()
=0
i
=
![]()
Вектор -
називається протилежним
,
якщо -
=(-1)![]()
Зауваження:
//
![]()
=![]()
![]()
Якщо
![]()
![]()
,
то |
|
0
, |
|=1
тоді
=|
|*![]()
![]()
![]()
![]()
Властивості добутку вектора на скаляр
1*
=
(

)
=
(
)
Сумою Векторів
і
називаеться вектор
=
+
,який
визначається за правилом трикутника ,
або паралелограма.Узагальненим правилом
трикутника є правило многокутника.
Різниця:
=
-
це такий вектор, що
+
=![]()
Властивості суми векторів:
комутативність:
+
=
+
анеціативність:
+
+
=
(
+
)+
дистренбутивність
(
+
)=

+

*
=![]()
+![]()
![]()
4)
+
=![]()
+(-
)=![]()
