Питання 5. Обставини, які звільняють від цивільно-правової відповідальності.

1. Особа, яка порушила зобов´язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов´язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов´язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов´язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Порушення зобов´язання за відсутності вини називається випадком (див. ст. 614 ЦК і коментар до неї). Для того, щоб довести наявність випадку, особа має довести відсутність своєї вини. Але, як зазначалося (див. коментар до ст. 614 ЦК), вина не є неодмінною умовою відповідальності за порушення зобов´язань і, отже, договором або законом може бути встановлена відповідальність порушника і за відсутності його вини, тобто за випадок. У абзаці 2 статті, що коментується, окремо підкреслюється, що не вважаються випадком такі найбільш поширені в практиці справдовування боржника як, зокрема, недодержання своїх обов´язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов´язання або відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Непереборною силою називається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (див. ст. 263 ЦК і коментар до неї). У комерційному обороті непереборна сила часто називається форс-мажором. У випадку, якщо порушення зобов´язання сталося внаслідок непереборної сили, відсутня не лише вина порушника, але й, як правило, причинний зв´язок між його поведінкою і порушенням зобов´язання. Отже, непереборна сила звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов´язання у всіх випадках, крім випадків, прямо передбачених законом.

Питання 6.1 Відповідальність за чужу вину.

Існує таке поняття, як "відповідальність за чужу вину". Наприклад, за ст. 553 ЦК поручитель відповідає перед кредитором за порушене зобов'язання боржником. Поручитель не може звільнитися від відповідальності, навіть якщо буде доведено його невинність. Він відповідає за вину боржника — за "чужу" вину, а не за власну провину. Поручитель має право вимагати від боржника відшкодування йому того, що він виплатив кредитору. Отже, по справедливому зауваженню І. Б. Новицького, у результаті відповідальність за збитки несе винна особа, на яку було покладено обов'язок

Питання 6.2 Відповідальність за випадок.

Випадок – обставина, яку модна та слід було б передбачити, і запобігти, але це не було зроблено. Казус здебільше зв’язується з психічним станом особи, що учинила правопорушення але не усвідомлювала або не могла усвідомлювати його протиправність і передбачувати негативні наслідки. Випадок (казус) має місце тоді, коли психічний стан порушника характеризується відсутністю його вини. Відповідно до п.1 ч.2ст. 614 ЦКУ особа визнається невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання.

Так відповідно, до ч.1 ст.1186 шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними не відшкодовується.

Казус слід відмежовувати від вини у формі необережності за моментом передбачення. Якщо вина зв’язується з за відомим наперед передбаченням певного негативного наслідку то при казусі нема навіть і можливості настання негативних наслідків. Ні самі дії ні їх наслідки не охоплюються свідомістю порушника.

Відповідно до закону не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.