Тема14. Строки та терміни здійснення і захисту цивільних прав та виконання цивільних обов’язків

Завдання 1. З’ясувати класифікацію строків у цивільному праві» та критерії їх поділу.

Під строком у цивільному праві розуміють проміжок часу, зі спливом якого пов'язана певна дія чи подія, яка має юридичні наслідки.

Термін - це певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Так, наприклад, із досягненням 18-річного віку фізична особа стає повністю дієздатною, через рік, якщо невідоме місце перебування особи, зацікавлені особи можуть вимагати визнання її безвісно відсутньою, після закінчення визначеного строку припиняється дія довіреності тощо.

1. За правовими наслідками строки поділяються на:

- правовстановлюючі або правостворюючі. Це строки, з якими пов'язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов'язків;

- правоприпиняючі. Це строки, з перебігом яких законодавець пов'язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов'язків. Так, після закінчення певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя;

- правозмінюючі. Після закінчення цих строків припиняються одні права та обов'язки і виникають інші. Так, якщо особа загубила річ, то після закінчення визначеного строку вона перестає бути власником речі і право власності на цю річ може виникнути в іншої особи.

2. 3а підставами встановлення вирізняють строки:

- законні (тобто строки, встановлені законом чи підзаконним актом, наприклад, законодавець встановлює шестимісячний строк для прийняття спадщини);

- судові - це строки, тривалість яких визначається судом залежно від обставин конкретної справи із врахуванням змісту дій, які повинні виконати сторони;

- договірні - це строки, які визначаються сторонами самостійно із врахуванням індивідуальних особливостей конкретних правовідносин. Наприклад, строк діє довіреності, договору оренди, договору позики тощо.

3. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:

- імперативні строки, тобто такі, що не можна змінити за домовленістю;

- диспозитивні строки, тобто такі, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін.

4. За призначенням:

- строки здійснення цивільних прав, тобто строк, протягом якого володілець суб'єктивного права може реалізувати можливості, закладені у суб'єктивному праві;

- строки виконання зобов'язань;

- строки захисту цивільних прав, тобто, строк, протягом якого сторона може розраховувати на захист свого права у разі порушення й отримати цей захист.

5. За способами визначення:

- календарною датою (строк повернення боргу);

- певним періодом (поставка продукції - поквартальна, щомісячна);

- вказівкою на подію, яка неодмінно має настати (початок навігації).

6. За ступенем визначеності:

- визначені строки;

- невизначені строки, якщо це пов'язано з певною подією, яка обов'язково настане, або бажанням кредитора (наприклад, строк повернення боргу "на першу вимогу").

Завдання 2.Виявити різницю міжзупиненнямтаперериваннямперебігу строку позовної давності.

Перебіг позовної давності зупиняється:

• якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

• у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

• у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини та ін.

Згідно зі ст.264 ЦК перебіг строку позовної давності переривається:

1) вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (наприклад, часткове повернення боргу, лист з проханням про відстрочку повернення боргу тощо);

2) у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників;

3) у разі пред'явлення особою позову, якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Позов має бути поданий з дотриманням встановлених вимог до його оформлення та змісту. Якщо ці вимоги порушені, то позов не приймається судом до розгляду або залишається без розгляду і не Перериває позовну давність (ст.265 ЦК).

Проте якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному процесі, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили рішенням суду, яким позов було залишено без Розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо ж частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців (ч.2 ст.265 ЦК).

Наслідки спливу позовної давності традиційно пов'язувалися з втратою права на задоволення позову про захист порушеного права.

Завдання 3.Охарактеризувати заходи оперативного впливу на порушника.

Під заходами оперативного впливу розуміються такі юридичні засоби правоохоронного характеру, які застосовуються до порушника цивільних прав та обов'язків безпосередньо уповноваженою особою як стороною в цивільному правовідношенні без звернення за захистом права до компетентних державним чи громадським органам.

Види .

1. Заходи оперативного впливу, пов'язані з виконанням зобов'язань за рахунок боржника..

2. Заходи оперативного впливу, пов'язані із забезпеченням зустрічного задоволення.

3. Заходи оперативного впливу, пов'язані з відмовою вчинити певні дії в інтересах несправного контрагента (заходи відмовної характеру).

До них відносяться:

а) відмова від договору;

б) відмова від прийняття неналежного виконання;

в) відмова в зустрічному задоволенні через неналежне виконання зобов'язання