19

Міністерство освіти і науки україни

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ І ПРАВА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

САМОСТІЙНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ:

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

Жовнірчук Б.О

2 курс, група № 4

Хмельницький 2017

ЗМІСТ

Тема 1-3. Поняття приватного права. Цивільне право як галузь права. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна 3

Тема 4. Джерела цивільного права. Цивільне законодавство 4

Тема 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин 5

Тема 6. Фізичні особи 5

як суб`єкти цивільних правовідносин 5

Тема 6. Фізичні особи 6

як суб`єкти цивільних правовідносин (частина 2) 6

Тема7. Юридичні особи 7

як учасники цивільних правовідносин 7

Тема 8. Публічно-правові утворення 9

як учасники цивільних правовідносин 9

Тема9. Об’єкти цивільних правовідносин 10

Тема10. Підстави виникнення, зміни 11

та припинення цивільних правовідносин 11

Тема11. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків 12

Тема 12. Захист цивільних прав та інтересів 13

Тема 13. Цивільно-правова відповідальність 14

16

Тема14. Строки та терміни здійснення і захисту цивільних прав та 16

виконання цивільних обов’язків 16

Тема 15. Поняття, види та охорона 18

особистих немайнових прав фізичних осіб 18

Тема 1-3. Поняття приватного права. Цивільне право як галузь права. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна

Завдання 1. Розкрити зміст поняття «дуалізм приватного права».

Тривалий час у літературі в якості своєрідної риси зарубіжного права поряд з його поділом на публічне і приватне відзначається дуалізм приватного права, тобто наявність у ньому цивільного і торгового права. Виникнувши в Середні століття як "право комерсантів і торгових товариств" для регулювання купецьких відносин, зокрема у міжнародній морській торгівлі, сучасне торгове право, будучи тісно переплетено з цивільним правом, як і раніше зберігає свою автономність. Лише за відсутності необхідних норм у торговому праві відносини регулюються цивільним правом. Поряд з цивільними існують торгові кодекси і суди. В університетах ФРН, Іспанії, Японії та багатьох інших країн окремо викладаються (нерідко самостійними кафедрами) курси цивільного і торгового права.

До складу цивільного права традиційно включають такі інститути, як загальні положення про осіб (фізичних і юридичних), речове, зобов'язальне, сімейне і спадкове право. До торгового права відносять: правовий статус торговельних товариств і товариств, торгові угоди (у першу чергу купівлю-продаж та перевезення), розрахункові, кредитні та страхові відносини, морське право і право промислової власності. Іншими словами, під торгівлею в торгово-правовому сенсі розуміються будь-які операції з оплатної реалізації товарів, робіт, послуг. Разом з тим відсутність чітких граней між відносинами, регульованими цивільним і торговим правом, часом призводить до їх аналізу в літературі в рамках єдиного приватного права (скажімо, в Іспанії та Італії) або до видання спільних збірників нормативних актів.

Завдання 2. Зазначити підгалузі та інститути цивільного права.

Система цивільного права - це структура галузі як невід'ємний атрибут усіх реально існуючих соціальних систем. Цивільно-правова структура є будовою та внутрішньою формою організації системи цивільного права як єдність взаємозв'язків між її елементами.

Елементами цивільно-правової структури виступають юридичні норми та інститути. Під юридичним інститутом слід розуміти групу цивільно-правових норм, які регулюють відповідні однорідні суспільні відносини. Наприклад, цивільно-правові норми, які регулюють відносини, що виникають з договору купівлі-продажу, становлять інститут купівлі-продажу

Отже, система цивільного права являє собою структуру, елементами якої є цивільно-правові норми та інститути, розміщені в певній послідовності

Структура системи цивільного права (як і будь-якої конкретної галузі права) визначається особливостями суспільних відносин, які регулюються цією галуззю права. Тому система є об'єктивною закономірністю права. При цьому загальні ознаки різноманітних відносин, які входять до предмета цивільного права, зумовлюють єдність їх правового регулювання, а специфічні ознаки конкретних видів цих відносин - диференціацію їх правового регулювання.

Система сучасного цивільного права має на меті пізнання цивільно-правового матеріалу, тобто слугує потребам практики, поліпшує вияснення відповідності знов прийнятих цивільно-правових норм з нормами права, які були раніше прийняті або існували в певний період в іншій редакції чи були скасовані.

Завдання 3.З’ясувати завдання та систему навчального курсу цивільного права.

До завдань навчального курсу цивільного права належить також оволодіння навичками практичної роботи за обраною ними спеціальністю, пов'язаних з правильним застосуванням цивільних законів до окремих спірних ситуацій, інших випадків, які виникають в правозастосовчій практиці. Для цього існують практикуми, які містять казуси, засновані, як правило, на реальних судових та інших справах. Під час вирішення цих казусів як домашнього завдання та обговорення рішення в аудиторії студенти навчаються орієнтуватися в законодавстві, обґрунтовувати свою позицію у справі, заперечувати аргументи протилежної сторони. Значне поширення в юридичних вузах дістали дистанційне навчання, тестування, написання рефератів тощо.

Формування навичок правозастосування покладає на викладача відповідальне завдання не допустити виникнення правового нігілізму і підтримання інтересу до навчання. Тому викладач завжди має аналізувати проблеми, які виникають на практиці, виявляти суперечності та недоліки.

З огляду на часті зміни цивільного законодавства та його значний обсяг знати досконало весь правовий масив цивільно-правових норм неможливо. Тому завдання вивчення цивільного права полягає не в заучуванні цивільно-правових норм, а у виробленні у студентів навичок самостійної роботи з правовим матеріалом і розумінні логіки цивільно-правового регулювання. Студенти зможуть вільно орієнтуватися в чинному законодавстві, коли засвоять поняття, принципи, правові конструкції, теорії, вироблені наукою цивільного права.