Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы к вопросам.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
20.11.2017
Размер:
34.54 Кб
Скачать
  1. Системи розселення в Україні

В Україні виділяють регіональні (міжобласні та обласні) системи розселення. Міжобласні системи формуються зазвичай навколо значного міста-центру, значення якого виходить за межі однієї адміністративної області. У державі існують шість міжобласних регіональних систем розселення: Центральна, Західна, Північно-Східна, Східна, Південно-Східна, Південна.

Найбільша з них Центральна міжобласна система розселення. До її складу входять Київська, Вінницька, Житомирська, Черкаська, Чернігівська області, центральним містом є Київ. Система охоплює 22,9% території і 21,1% населення України, понад 63% проживає у міських поселеннях.

Західна міжобласна система розселення є другою за величиною території і кількістю населення – це: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька області. Центром системи є Львів.

Східна міжобласна система розселення, тобто Донецька і Луганська області, займає 8,8% території і 15,8% населення України, її центром є Донецьк.

Південно-Східна міжобласна система розселення складається з Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської областей. Система займає 13,9% території України, де проживає 14% її населення. Центром системи є Дніпропетровськ.

Південна міжобласна система розселення займає південну частину території України, тобто Одеську, Миколаївську, Херсонську області і Республіку Крим. Вона займає близько 19% території України, де проживає 15% її населення. Центральним містом системи є Одеса – найбільший український порт на Чорному морі.

Наступною ланкою систем розселення є обласні системи. Обласна система розселення – це сукупність міських і сільських поселень, обєднаних навколо обласного центру. До складу обласних систем входять міжрайонні, районні, кущові та елементарні системи розселення, які ще називають локальними.

  1. Види і форми розселення

Вид розселення визначається особливостями економічної бази і величиною поселень, тобто кількістю населення в них.

Форма розселення визначається щільністю (густиною) мережі поселень та особливостями їх взаємного розташування в межах визначеної території, а також рівнем розвитку різного роду функціональних зв’язків між ними.

Сьогодні в Україні визначають два основні види розселення:

міське – обумовлене виникненням і розвитком міст та селищ міського

типу.

сільське – обумовлене розвитком різного роду сільських поселень (сіл, селищ, хуторів тощо).

В Україні прийнято розрізняти дві основні форми розселення:

- автономну, яка формується при значних віддалях між поселеннями і слабкому розвитку транспортної мережі.

- групову, яка формується за наявності стійких пов’язань між сусідніми поселеннями у сфері виробництва, праці, побуту і відпочинку.

  1. Агломерації

Міською агломерацією (лат. agglomero – нагромаджувати, приєднувати) називають компактне скупчення поселень, переважно міст і селищ міського типу, що місцями територіально злилися, об’єднаних у складну динамічну систему інтенсивними виробничими, транспортними та культурними зв’язками.

Розрізняють агломерації моноцентричні (сформовані навколо одного великого або найзначнішого міста-центру, наприклад, Берлінська, Московська, Київська чи Львівська) і поліцентричні (що мають декілька міст-центрів, наприклад, міжнародна “агломерація двох столиць” Відня (Австрія) і Братислави і Словаччина)

Агломерації належать до нових форм розселення.

  1. Конурбації (відповідь див. наст.питання «Мегаполіси»)

  2. Мегаполіси

Конурбаціями називаються складні і великі за територією і кількістю населення системи розселення, які складаються з кількох агломерацій, розташованих по сусідству.

Конурбації деколи називають також поліцентричними агломераціями, процеси їх формування характерні для розвинених країн.

Подальше зростання агломерацій та конурбацій все частіше приводить до утворення гігантських систем розселення, які мають назву суперагломерацій, або мегаполісів (грецьке – величезне місто).

Пересування на території агломерацій і конурбації забезпечує метро (протяжність траси 90 км) і швидкісний трамвай (протяжність траси 65 км), у перспективі довжина цих трас збільшиться до 300 км. Рух автомобільного транспорту відбувається магістралями, прокладеними паралельно до трас рейкового громадського транспорту.

Прикладом розвинутої і складної системи розселення в межах однієї країни, яка складається з агломерацій, конурбацій і мегаполісів, може слугувати розселення в Японії.

Процес об’єднання і злиття агломерацій привів до формування ще більших систем – конурбацій, яких у Японії налічується 13. Найбільші з них Токійська, Осакська і Нагойська.