pr_9-10

ПЛАН

1.Вибір теми магістерської роботи.

2.Складання робочих планів.

3.Бібліографічний пошук літературних джерел.

4.Робота над рукописом.

5.Композиція магістерської роботи.

6.Порядок захисту магістерської роботи.

1 .Вибір теми магістерської роботи.

Магістерська робота є випускною кваліфікаційною науковою роботою навчально-дослідницького характеру, що характеризується внутрішньою єдністю і відображає процес розробки обраної теми та її результати.

Вибору теми передує ознайомлення зі спеціальною літературою з проблем обліку, аналізу, аудиту (контролю). Важливим є вивчення інформаційних видань: бібліографічних, реферативних та оглядових з метою економії часу дослідника.

Вибір теми - один з найвідповідальніших моментів, бо вирішальним чином зумовлює результат навчання та одержання освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" (спеціаліст).

Розрізняють три різновиди тем: теми, то відповідають проблематиці, над якою працює певний колектив (кафедра); ініціативні теми; замовлені теми. Перший вид тем пропонується випусковою кафедрою. Ініціативні теми формуються у відповідності Із науковими чи професійними інтересами магістранта. Замовлені теми, як правило, пов'язані з проблемами функціонування галузей економіки, окремих структур, підприємств та організацій.

Тема робити повинна відповідати спеціальності та спеціалізації, за якою навчається слухач, вона погоджується з науковим керівником та керівником магістерської програми, розглядається та затверджується на засіданні відповідної кафедри. Виписка з протоколу засідання кафедри передається до Центру підготовки магістрів, (ЦПМ) для узгодження проекту наказу по Академії. Тематика магістерських робіт обов'язково поновлюється кожного навчального року.

За погодженням з науковим керівником слухач має право змінити тему магістерської роботи, погодивши цю зміну на засіданні кафедри не пізніше, ніж за три місяці до її захисту. Зміни у тематиці магістерських робіт оформляється наказом по Академії.

При обранні теми основними критеріями повинні бути актуальність, новизна і перспективність; наявність теоретичної бази; можливість виконання теми у випадку навчальному закладі; зв'язок з потребами практичної діяльності; можливість впровадження результатів дослідження; достатня обізнаність магістранта та наявність необхідних знань та навичок.

2.Складання робочих планів.

Розробляють робочий план за безпосередньої участі наукового керівника, розпочинаючи його з визначення теми, тобто задуму майбутнього наукового досліджен­ня. Основою такого задуму нерідко може бути гіпотеза (припущення). Але навіть за таких умов є змога систе­матизувати й узгодити всю роботу.

На перших етапах робочий план лише в загальних аспектах характеризує предмет дослідження, надалі він може зазнати уточнень, проте основне завдання роботи загалом повинно залишатися незмінним.

Робочий план може мати довільну форму. Склада­ється він з переліку вертикально розташованих рубрик, пов'язаних внутрішньою логікою дослідження кон­кретної теми. Розташування рубрик вказує на їх доціль­ність і значущість. З огляду на це часто механічно пе­реставляють рубрики, намагаючись знайти найточнішу для конкретного дослідження схему їх розташування. До складу робочого плану бажано включати заголовки, не лише виділені в окремий рядок, а й набрані в підбір із текстом, заголовки - текстові виділення (слова та словосполучення тексту, що визначають тему фрагмен­та). Це дає змогу зорієнтуватися, чи однакове підпоряд­кування невеличких заголовків у різних главах, пара­графах магістерського дослідження.

На пізніших стадіях дослідження складають план-проспект - реферативний виклад розташованих у ло­гічному порядку питань, за якими в майбутньому буде систематизовано зібраний фактичний матеріал. План-проспект є основою для оцінки науковим керівником відповідності роботи магістранта меті й завданням май­бутнього дослідження. На його підставі можна буде ро­бити висновки про основні положення магістерської роботи, принципи розкриття теми, побудову та співвід­ношення обсягів її частин. Практично план-проспект становить чорновий варіант роботи з реферативним розкриттям змісту її глав і параграфів. Доцільність плану-проспекту зумовлюється і можливістю система­тичного включення в нього нових даних, завдяки чому він набуває необхідної структурно-фактологічної за­вершеності.

3.Бібліографічний пошук літературних джерел.

Пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів, реферативних журналів, бібліографічних довідників, засобів Інтернету. В процесі підготовки до написання дипломної магістерської роботи підбираються і вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Особливу увагу необхідно приділити періодичним виданням і засобам Інтернету, де оперативно публікуються результати наукових досліджень працівників та спеціалістів. Методика вивчення літературних джерел як основа наукового дослідження у дипломній магістерській роботі залежить від характеру та індивідуальних здібностей студента - загальноосвітнього рівня, його спеціальної підготовки, ерудиції та інших якостей. Проте доцільно дотримуватись загальних правил обробки літературних джерел. Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, науковими статтями, монографіями), а потім з прикладною. Ознайомлення з літературою включає огляд змісту, ознайомлення з вступом та анотацією. Розділи, які мають особливе значення для дослідження проблеми ретельно обробляються з точки зору наявності в них ідей і пропозицій для вирішення проблемних питань.  Аналітичний огляд літературних джерел є основою для складання плану роботи і методики дослідження. Самостійно складений план обговорюється з керівником, при необхідності уточнюється і затверджується ним.

4.Робота над рукописом

Написання тексту роботи здійснюється відповідно до плану на основі критичного аналізу нормативно - правової інформації та спеціальної літератури по проблемі, яка досліджується, а також обробленої та систематизованої фактографічної інформації. В тексті наводяться необхідні бухгалтерські та аналітичні розрахунки обґрунтовуються пропозиції та рекомендації, формулюються висновки. Для захисту дипломної магістерської роботи необхідно:  - провести апробацію матеріалів дослідження (виступ на наукових конференціях та опублікована наукова стаття); - отримати відгук наукового керівника; - отримати зовнішні рецензії, акт або довідку про впровадження результатів дослідження, рішення кафедри бухгалтерського обліку про допуск до захисту.

5.Композиція магістерської роботи.

Дослідження за темою дипломної магістерської роботи розпочинаються зі складання плану. При розробці плану необхідно виходити з того, що виконання окремих розділів і підрозділів слід розглядати з позиції розкриття теми в цілому. Тому структура плану має бути логічною, всі питання повинні бути взаємопов'язані.

У загальному вигляді дипломна магістерська робота повинна мати таку структуру:

- Титульний аркуш

- Завдання на дипломну магістерську роботу

- Зміст

- Перелік умовних значень (у разі потреби)

- Вступ

- Основна частина

- Висновки та пропозиції

- Список використаних джерел

- Додатки

Матеріал теми дипломної магістерської роботи розміщується відповідно її структури.

Обсяг тексту магістерської роботи суворо не регла­ментується. Традиційно він обмежується 80-100 сто­рінками машинописного тексту, надрукованого через 2 інтервали на стандартних аркушах паперу.

6.Порядок захисту магістерської роботи.

До захисту дипломної магістерської роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили переддипломну практику та захистили звіт з неї, опублікували наукову статтю.

Завершену та належним чином оформлену роботу, магістр, подає науковому керівникові для перевірки змісту, структури та оформлення роботи.

За рішенням кафедри здійснюється попередній захист магістерських робіт. Студенти, дипломні роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно допускаються до захисту на засіданні.

Якщо робота не допущена до захисту, питання вирішується на засіданні кафедри, де заслуховується пояснення студента, а також надається висновок наукового керівника.

Захист магістерської роботи відбувається прилюдно на засіданні екзаменаційної комісії. Студент готує виступ (доповідь) на 10-12 хвилин та необхідний ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, графіків, схем, слайдів, які висвітлюють результати дослідження, узагальнення та пропозиції.

Доповідь повинна бути стислою і змістовною. Після доповіді студенти відповідають на питання членів комісії, а також присутніх на захисті.

Література:

Лекції