Самостійна 7 ОВ

Бегерського В І

УЕ-21

Самостійна 7

Тема 7. Організація інструментального та ремонтного господарства

1.Методи організації та управління інструментальним господарством.

На промислових підприємствах використовуються наступні методи організації інструментального виробництва: централізований, децентралізований та змішаний. При централізованому методі створю­ється інструментальний відділ, у склад якого входять інструментальні цехи, дільниці, відділення та склади, які своїми силами і засобами за­безпечують всі підрозділи підприємства необхідним інструментом.

На малих підприємствах централізація досягається створенням групи інструментального господарства або окремих виконавців. При децентралізованій організації інструментального господарства кожний цех підприємства самостійно забезпечує своє виробництво необхідним інструментом. При змішаному методі організації виробництво інстру­менту здійснює інструментальний цех, його зберігання та розподіл – центральний інструментальний склад (ЦІС), а ремонт і відновлення – цехи основного і допоміжного виробництва.

Структура органів управління інструментальним господарст­вом залежить від розміру підприємства, типу виробництва і загальної чисельності працюючих.

На підприємствах з корпусною (блочною) структурою органі­зується інструментальне виробництво (інструментально-штампуваль­ний корпус), в склад якого входять інструментальний і штампувальний цехи і всі інші підрозділи, що відносяться до інструментального госпо­дарства (ІНГ). Діяльність ІНГ направлена на своєчасне забезпечення підприємства стандартним і спеціальним інструментом.

Виконання функцій з прийому, зберігання, обліку, видачі та регулювання постачання інструментом цехів підприємства поклада­ється на ЦІС. У ЦІС зберігається як нормальний, так і спеціальний інструмент. На кожний вид інструменту заповнюється карточка та від­водиться визначена чарунка (полиця) для його зберігання. ЦІС підпо­рядкований начальнику ІНГ.

Основними задачами ЦІС є:

- зберігання запасів стандартного інструменту (у т. ч. абра­зивного і алмазного), окремих видів спеціального інструменту, а також продукції інструментального і штампувального цехів;

- видача у встановленому порядку інструменту цехам підпри­ємства. Поповнення запасів ЦІС відбувається за рахунок зовнішніх поставок і продукції власного інструментального виробництва.

Раціональна організація інструментального господарства по­требує класифікації та індексації технологічної оснастки. Раціональне розміщення та зберігання інструменту на складі забезпечує чіткий об­лік та обладнання складів спеціальними шафами, стелажами (у т. ч. ме­ханізованими) із спеціальними чарунками, розміщеними згідно ін­дексації інструменту.

ЦІС проводить видачу інструменту на основі вимог. Видача інструменту на робочі місця проводиться в обмін на затуплений або зношений, який потім надходить на заточування або в ЦІС. В одиноч­ному і дрібносерійному виробництві для обліку інструменту викорис­товується марочна система. Робітник отримує марку-жетон, на якому вибито його табельний номер. При отриманні інструменту робітник здає свою марку, яка ставиться у ту чарунку, в якій лежав інструмент. Для заточування інструменту на підприємстві створюються центра­лізовані спеціалізовані дільниці, що полегшує та спрощує передачу інструменту на переточування та наступне його приймання.

Ремонтувати частково зношений або поламаний інструмент доцільно у випадку, якщо витрати на його ремонт не більші залишко­вої вартості, а стійкість та строк служби після ремонту не менші но­вого. Ефективним способом продовження строку експлуатації інстру­менту є його відновлення. Досвід показує, що в ряді випадків віднов­лений інструмент не поступається за стійкістю новому, оскільки при його відновленні використовуються більш стійкі матеріали, ніж при його виготовленні.

2. Структура управління ремонтною службою підприємства.

Ремонт основних фондів на великому і середньому промисловому підприємствах виконують наступні самостійні служби: головного механіка, головного енергетика і головного архітектора. Усі ці служби утворюють ремонтне виробництво (господарство) підприємства. На невеликих підприємствах, у залежності від об'єму ремонтних робіт, може створюватися єдине ремонтне господарство (служба) або інші варіанти їх поєднання. Основний обсяг ремонтних робіт виконує служба головного механіка- ремонтно-механічна служба (РМС). Організаційна структура РМС визначається в залежності від обсягу ремонтних робіт, специфіки устаткування і його розміщення, прийнятою формою організації ремонту.

У залежності від розмірів підприємств і характеру виробництва застосовуються наступніорганізаційні структури управління ремонтними службами: децентралізовані, змішані і централізовані.

Придецентралізованій структурі управління ремонтно-механічною службою (рис. 8.1) технічне обслуговування і всі види ремонту технологічного устаткування проводяться силами ремонтних підрозділів, що входять до складу виробничих цехів.

Призмішаній структурі управління (рис. 8.2) технічне обслуговування і поточний ремонт технологічного устаткування здійснюються силами ремонтних підрозділів основних цехів, а капітальний ремонт - ремонтно-механічним чи іншим спеціалізованим ремонтним цехом.

При централізованій структурі управління (рис. 8.3) всі види ремонту і технічного обслуговування технологічного устаткування виконуються спеціалізованими підрозділами, що входять до складу централізованого ремонтного виробництва.

Централізація ремонту поліпшує якість обслуговування, піднімає продуктивність праці ремонтників, знижує собівартість робіт.

Рис. 8.2. Змішана організаційна структура ремонтно-механічної служби підприємства

 

На невеликих підприємствах всі види ремонту, модернізації устаткування і міжремонтне обслуговування виконують ремонтно-механічні цехи під керівництвом головного механіка.

 

Рис. 8.3. Організаційна структура централізованого ремонтного виробництва (РМС) підприємства

 

Для ремонту складної техніки широко застосовується фірмове обслуговування, що беруть на себе спеціалізовані підрозділи підприємства-виготовлювача. Вони здійснюють контроль за умовами експлуатації і режимом роботи устаткування, проводять усі види ремонту. Фірмове обслуговування поліпшує якість ремонту, забезпечує підвищення надійності і безвідмовності роботи; скорочує простій устаткування в ремонті; спрощує планування, виробництво і розподіл запасних частин, скорочує їх складські запаси.