Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Самостійна 1

.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
22.10.2017
Размер:
19.78 Кб
Скачать

Бегерського В І

УЕ-21

Самостійна робота 1

1.Наукові праці Ф. Тейлора "Управління виробничою дільницею"' та "Принципи наукового управління".

Ф.Тейлор вважав, що менеджери повинні думати, а робітники працювати. Це приводило до появи великого числа менеджерів і поглибленої спеціалізації на основі операційного розподілу праці. Принципи наукового управління Ф.Тейлора полягають в наступному: — розробка оптимальних методів здійснення роботи на основі наукового вивчення витрат часу, рухів, зусиль тощо; — абсолютне слідування розробленим стандартам; — добір, навчання і розстановка робітників на ті робочі місця і завдання, де вони зможуть принести найбільшу користь; — оплата за результатами праці (менші результати — менша оплата, більші результати — більша оплата); — використання функціональних менеджерів, які здійснюють контроль за спеціалізованими напрямами; — підтримання дружніх стосунків між робітниками і менеджерами з метою забезпечення можливостей здійснення наукового управління 

Творцем науки організації виробництва вважається амери­канський інженер Ф. Тейлор (1856–1911). У 1903 р. він видав книгу ”Управління виробничою дільницею”, а в 1911 р. – “Принципи науко­вого управління”, в яких виклав свої експериментальні методи органі­зації праці. У своїй роботі “Принципи наукового управління” Ф.Тей­лор писав, що найголовнішою метою управління підприємством по­винно бути забезпечення максимального прибутку для підприємця. Ф. Тейлор вперше виробив основні принципи управління; він виділив у процесі управління основні та підготовчо-завершальні операції, дифе­ренціював процес праці, закріпивши за кожним робітником, як пра­вило, одну операцію, що повторюється; запровадив хронометраж як засіб вивчення витрат робочого часу для усунення зайвих і незручних прийомів праці; розробив систему обліку та контролю виробництва; запропонував апарат функціональних керівників-майстрів та інструк­торів, кожний із яких завідували однією стороною трудової діяльності робітників. Ф. Тейлор виробив наукові основи інтенсифікації праці ро­бітників, розробивши відрядно-диференційовану систему заробітної плати, суть якої полягає у подвійному тарифі: оплата за “низькою шка­лою” при невиконанні норм виробітку і за “високою шкалою” – при їх виконанні. Норма виробітку встановлювалась за допомогою хрономет­ражу для самих досвідчених, фізично сильних та натренованих ро­бітників. Потім Тейлор вимагав такого ж темпу праці від інших робіт­ників, дещо підвищуючи їм заробітну плату за “високою шкалою”. При досягненні всіма іншими робітниками потрібного рівня продуктив­ності праці, їм знижували заробітну плату до попереднього рівня. Та­ким чином, капіталіст отримував величезний прибуток, частину якого отримував і сам Тейлор. Дроблення та розчленування операцій до най­простіших, одноманітних рухів, безнадійна погоня за оплатою за “ви­сокою шкалою” привело до інтенсифікації та підвищення продуктив­ності праці на американських підприємствах.

2. Конвеєрне виробництво Г. Форда.

Основні положення теорії наукового управління розвинув і використав у масовому виробництві Г.Форд, який винайшов і вперше впровадив конвеєр. Широке використання машин, глибокий розподіл праці робітників дали змогу Г.Форду досягти найвищої на той час продуктивності з мінімальною собівартістю продукції.

Принципи, запропоновані Г.Фордом:

1. Побудована чітко по вертикалі організація управління кількома підприємствами, управління всіма частинами та етапами виробництва з єдиного центра.

2. Масове виробництво, що забезпечує мінімальну вартість і задовольняє потреби масового покупця і є максимально прибутковим.

3. Розвиток стандартизації, що дозволяє швидко і без зайвих витрат переходити на випуск нових видів продукції.

4. Конвеєр з глибоким поділом праці.

5. Постійне вдосконалення системи управління

Американський капіталіст Г. Форд (1863–1947) широко використовуючи принципи розчленування роботи на окремі операції та прийоми, у 1913 р. на своєму автомобільному заводі запровадив конвеєрне виробництво на примусовому ритмі, доводячи працю робіт­ників до дуже високої інтенсивності. Запровадження конвеєрного ви­робництва дозволило скоротити тривалість циклу складання автомо­біля з півтора дня до 93 хв. Винятково високий ступінь диференціації операції підвищував поділ та спеціалізацію праці, значно інтенсифіку­вав працю до межі людських можливостей. Такий напрям організації виробництва з використанням конвеєра одержав назву “фордизм”. Фор­дизм поряд з посиленням експлуатації робочої сили вніс у вироб­ництво ряд технічних, технологічних і особливо організаційних новин, а саме розробив основи організації масового потокового виробництва у частині організації предметних дільниць та ліній з прямоточним харак­тером виробництва. Запровадження таких дільниць і ліній забезпечило можливість автоматизації виробничих процесів. Крім того, фордизм запровадив у виробничий процес високий рівень стандартизації та уні­фікації деталей та вузлів, організацію системи внутрішньозаводського транспорту тощо. Системи Тейлора та Форда широко використову­ються у теорії та практиці промислового виробництва.