- •2.Поняття про індоєвропейську та праслов'янську мови. Періодизація праслов'янської мови.
- •3. Виникнення і розвиток слов’янської писемності. Просвітницька діяльність Кирила і Мефодія.
- •4. Дві слов’янські азбуки, їх походження та особливості.
- •5 Звукове значення літер кирилиці
- •6. Числове значення літер кирилиці
- •7. Діакритичні знаки
- •8. Кириличні пам’ятки
- •9. Глаголичні пам’ятки
- •10. Питання про живомовну основу старослов’янської мови.
- •11.Голосні фонеми старослов’янської мови. Їх класифікація.
- •12. Походження голосних фонем старослов’янської мови.
- •14. Походження приголосних фонем старослов’янської мови.
- •17. Зредуковані фонеми /ь/, /ъ/ . Сильна і слабка позиція зредукованих.
- •18. Складотворчі приголосні старослов’янської мови.
- •19. Зміни праслов’янських дифтонгічних сполук із плавними *r, *l на початку слів.
- •20. Зміни праслов’янських дифтонгічних сполук із плавними *r, *l в середині слів.
- •21. Перше перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних.
- •22.Друге перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних.
- •23.Третє перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних. (Закон Де Кортуена)
- •24.Наслідки сполук з *j.
- •26.Походження носових голосних старослов’янської мови. Їх подальша доля у старослов’янській мові.
- •31.Доля праслов’янських приголосних в кінці слова.
- •32. Зредуковані напружені [ы] та [і].
- •33.Лексико-граматичні розряди слів у старослов’янській мові. Граматичні категорії старослов’янської мови.
- •34. Відміна іменників з колишніми основами на -*а, -*Ја. Склад відміни, особливості відмінювання
- •35. Відміна іменників з колишніми основами на -*o, -*jo. Склад відміни, особливості відмінювання
- •36. Відміна іменників з колишніми основами на -*u. Склад відміни, особливості відмінювання
- •37.Давні основи на* і(коротке)
- •38.Давні основи на *u
- •39. Відімна іменників з колишньою основою на приголосний. Склад відміни, особливості відмінювання.
- •40.Словотвір іменників у старослов’янській мові
- •42. Членні прикметники старослов*янської мови,їх відмінювання. Поняття про прикметник. Творення повних прикметників у старослов’янській мові, їх відмінювання і функціонування.
- •43.Ступені порівняння прикметників у старослов. Мові
- •44. Числівник. Розряд числівників за значенням та будовою, особливості відмінювання.
- •45. Неродові займенники. Особливості їх відмінювання.
- •46.Родові займенники. Особливості їх відмінювання.
- •47.Теперішній час дієслова . Особливості дієвідмінювання.
- •48.Минулий час дієслова . Аорист. Особливості дієвідмінювання.
- •49.Минулий час дієслова. Імперфект. Особливості дієвідмінювання.
- •50. Минулий час дієслова. Перфект. Плюсквамперфект, Особливості відмінювання.
- •51. Майбутній час дієслова. Особливості дієвідмінювання.
- •52. Умовний і наказовий способи дієслова. Особливості дієвідмінювання.
- •53. Активні дієприкметники.
- •54. Пасивні дієприкметники
- •56. Особливості синтаксису старослов`янської мови. Давальний самостійний.
- •58.Службові слова старослов`янської мови.
- •59. Головні і другорядні члени речення.
- •60. Фонетичні ознаки старослов'янізмів. Їх стилістичне використання в сучасній українській мові.
45. Неродові займенники. Особливості їх відмінювання.
Займенник у старослов’янській мові – це невеликий за обсягом, але строкатий за складом клас слів. Займенники поділяються на дві основні групи: 1. займенники, які не мають граматичного вираження роду; 2. займенники, які мають граматичне вираження роду. До неродових належать особові займенники ( АЗЪ (ЯЗЪ),ТЫ, МЫ, ВЫ, ВҌ, ВА) та зворотній займенник СЄБЄ.
Особливість неродових займенників – поняття граматичного роду в них було не вираженим і тому вони стосувалися усіх трьох родів.
Особливості відмінювання особових займенників:
- паралельно з основною формою АЗЪ у памятках зустрічається фонетичний варіант цього займенника ЯЗЪ, який вживався у південно-західних говорах староболгарської мови, а в Маріїнському євангелії зафіксовано форму ҌЗЪ;
- форми давального відмінка МН, ТН, NЫ, ВЫ – енклітичні, тобто при наголошуванні приєднувалися до попереднього слова. Напр.: ОТЬЧЄ ДАЖДЬ МИ ДОСТОИН@ ЧАСТЬ
- форми знахідного відмінка МА, ТА, НЫ, ВЫ – первинні за походженням, мали власний наголос. Напр.:
Поступово замість цих давніх форм знахідного відмінка вживаються форми родового відмінка МЄНЄ, ТЄБЄ, NАСЪ, ВАСЪ, які пізніше витіснили старі форми.
Зворотний займенник себе відмінювався лише в однині і не мав форми називного відмінка, а доля форм давального СН та знахідного СА була такою ж, як і в особових займенників.
46.Родові займенники. Особливості їх відмінювання.
До родових займенників відносяться :вказівні, присвійні, означальні, неозначені, заперечні, відносні, питальні крім КЪТО, ЧЬТО. Їх спільна ознака – наявність граматичного вираження роду. Вони не тільки вказують на предмет, а й визначають відношення предмета до іншого з погляду мовця.
Вказівні займенники вживалися з урахуванням того, про який предмет йшлося: для вказівки на найближчій предмет використовували займенники СЬ, СН, СЄ; на далекий предмет – ОNЪ, ONA, ONO; без вказівки на відстань – ТЪ, ТА, ТО; при зіставленні – ОВЪ, ОВА, ОВО.
Вказівні займенники у реченні могли ускладнюватися часткою –ЖЄ, -ЖДЄ.
Форма Р.в. ЧЄСО змінилася формою аналогічною до займенник КОГО - ЧЄГО. У формі О.в. ЦҌМЬ відбито результат 2 палаталізації задньоязикових.
Відмінкова парадигма займенника КЫН поєднує форми, утворені від основи *koje – та форми повних прикметників.
Форми двоїни та множини майже не зафіксовано: лише засвідчено форму З.в. ЦҌН, та у Супральському рукописі зустрічаємо форму орудного відмінка КЫНМА.
У відмінюванні родових займенників виділяють три типи відмінювання: займенниковий(найпоширеніший), іменниковий та прикметниковий. У межах займенникового типу розрізняють три варіанти закінчень:
-твердий(ТЪ, ОВЪ, ТАКЪ, САМЪ, НNЪ);
-м’який (ЧНН, НЖЄ, СЬ);
-мішаний (м’який в однині та двоїні, твердий у множині – ВЬСЬ, СНЦЬ).
Займенник ОNЪ поєднує твердий варіант закінчень у початковій формі та м’який у непрямих відмінках. За іменниковим типом змінюються займенники: ~ТЄРЪ, КАКОВЪ, а займенники ТАКОВЪ, СНЦЄВЪ, ТОЛНКЪ, СЄЛНКЪ, ~ЛИКЪ, КОЛИКЪ змішують іменниковий та прикметниковий типи. За зразком повних прикметників змінювався займенник КОТОРЫН.