2 Технологічний розділ

2.1 Аналіз маршруту перевезень

Слід надати характеристику маршруту за відповідними показниками довжина ділянки та значення технічної швидкості на ній. Результати розрахунків занесені до таблиці характеристики ділянок маршруту за довжиною та швидкістю,що наведена на листі 1, «Схема маршруту» графічного матеріалу».

Після визначення характеристик ділянок маршруту та занесення відповідних даних до таблиці, можна визначити середню технічну швидкість та довжину маршруту:

_,

де ,, …‒ довжина окремої ділянки руху, км;

,, …‒ технічна швидкість руху на окремій ділянці,км/год.;

‒ середня технічна швидкість руху на маршруті, км/год.

Результати розрахунків за формулами заносимо в таблицю «Середня технічна швидкість та довжина маршруту», що наведено на листі 1 «Схема маршруту» графічного матеріалу.

Вихідні дані для побудови епюри представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 ‒ Вихідні дані для побудови епюри вантажопотоку

Показник	Пункт А	Пункт Б
Відстань, км	-	41,1
Прямий та зворотній об’єми перевезень, m
Пункт А	-	40000
Пункт Б	0	-

За даними таблиці 2.1 будуємо епюру вантажообігу, що наведено на листі 3 «Схема маршруту»ілюстраційного матеріалу.

Після побудови епюри вантажопотоку визначаємо коефіцієнт використання пробігу рухомого складу на маршруті:

_,

де ‒ довжина їздки з вантажем, км;

‒ довжина порожнього пробігу (без вантажу), км.

2. Вибір раціонального рухомого складу

1. Визначення раціональної вантажопідйомності

Встановлюємо необхідний автомобіль для перевезення, виходячи з транспортної характеристики вантажу та «Правил перевезення вантажу». Спочатку потрібно визначити тип кузова автомобіля, а потім марку та модель автомобіля. Модель автомобіля установлюють через раціональну вантажність, яку розраховують відповідним чином.

Раціональну вантажність розраховуємо за допомогою залежності:

,

де – добовий об'єм перевезення на маршруті, т;

–коефіцієнти використання вантажності автомобіля у прямому та зворотному напрямку маршруту (визначають за класом вантажу);

–кількість обертів на маршруті за час роботи на маршруті, од.

k - коригуючий коефіціент , k = 3

Добовий обсяг перевезень знаходимо за допомогою залежності:

,

де – річний обсяг перевезення на маршруті , т;

–кількість робочих діб у році (=254днів).

Кількість обертів на маршруті визначається із залежності:

,

де, – час роботи автомобіля на маршруті, год;

– середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

Час роботи автомобіля на маршруті визначаємо з залежності:

,

де – час роботи автомобіля в наряді, год;

–час нульового пробігу на маршруті, год

Час нульового пробігу розраховуємо за наведеною залежністю:

,

де – відстань нульового пробігу, км;

–технічна швидкість, км/год.

Час оберту на маршруті знаходимо за співвідношенням :

,

де – довжина маршруту, км;

– експлуатаційна швидкість автомобіля ( приймаємо=20 км / год).

Довжина маршруту дорівнює:

,

де – довжина вантажної їздки, км.

2.2.2 Порівняння рухомого складу

За отриманим значенням раціональної вантажопідйомності обираються декілька варіантів рухомого складу зі значенням вантажопідйомності, що є близьким до раціонального, та визначаємо їх основні технічні характеристики, які заносяться в таблицю 2.4 [6]

Таблиця 2.4 – Технічна характеристика рухомого складу

Технічні характеристики	Варіанти рухомого складу
	№1	№2	№3	№4
Марка та модель	МАЗ-6303А5-322	МАЗ 533605 021	MERCEDES-BENZ Atego 917	Ford Cargo 1832
Вантажопідйомність, т	10	11	8	13,5
Об’єм платформи, м3	34.5	34,3	35,5	37,8
Внутрішні розміри кузова (довжина/ширина/висота), мм	2709/2050/2500	2900/2289/2340	2800/2490/2678	2225/2489/2880
Габаритні розміри (довжина/ширина/висота), мм	7100/2600/3600	8600/2250/3250	7900/2450/2670	9300/2489/2945
Колісна база, мм	4700	4850	4220	3250
Колісна формула	6х4	4х2	4х2	4х2
Двигун (марка та модель, потужність, вид палива, стандарт EURO, витрата палива на 100 км)	ЯМЗ-6582.10 (ЕВРО-3); 330л.с; дизельне паливо	ЯМЗ- 238ДЕ2 (ЕВРО-2) 330л.с; дизельне паливо	OM904LA R4(евро-2); 250л.с.; дизельне паливо	Ford-Ecotorq (EURO-5); 320л.с; дизельне паливо
Паливний бак, л	500	500	300	350
Шини: (розмір та кількість)	11.00R20	11.00R20	285/70R19,5	225/75 R 17,5

Після надання основних технічних характеристик рухомого складу, визначаємо продуктивність перевезень, характерних для кожного варіанту.

Для обраних автомобілів визначаємо продуктивність.

Годинну продуктивність розраховуємо для всіх ділянок маршруту за залежністю:

,

де q_н – номінальна вантажність автомобіля, т;

_с – коефіцієнт використання вантажності;

l_їв – довжина вантажної поїздки, км;

 - коефіцієнт використовування пробігу;

V_т – середня технічна швидкість, км/год.;

t_н/р– час простою під навантаженням та розвантаженням за поїздку, год

1 ділянка для першого автомобіля:

1 ділянка для другого автомобіля:

1 ділянка для третього автомобіля:

1 ділянка для четвертого автомобіля:

Розраховуємо час навантаження-розвантаження для борових автомобілів:

Для 1-го автомобіля:

Для 2-го автомобіля:

Для 3-го автомобіля:

Для 4-го автомобіля:

Результати розрахунків заносимо у таблицю показники для обирання рухомого складу (лист 8 графічного матеріалу). На основi цієї таблиці будуємо графік залежності продуктивності від відстані вантажної поїздки за кінцевим результатом розрахунків. За допомогою аналізу графіку призначаємо модель автомобіля для роботи на маршрутах. Опираючись на графік залежності продуктивності роботи автомобілів від довжини вантажної їздки було обрано Ford Cargo 1832 так як він має найбільшу продуктивність та вантажопідйомність серед досліджуваних авто.

2.2.3 Характеристика обраного рухомого складу

Перевагами даннаго рухомого складу є те, що використовується сучасне технічне оснащення, дуже комфортабельне місце роботи водія, відносно низькі витрати пального порівняно із іншими ботровими автомобілями , висока швидкість руху, забезпечення безпеки на високому рівні, високий ступінь прохідності.

Недоліками данного рухомого складу, є відкритий тип кузова, що не гарантує безпеки перевезеному вантажу. Сюди ж можна віднести слабку маневреність. Ще один недолік бортових автомобілів , який доставляє певні незручності водіям відсутність спального місця. Основна технічна характеристика Ford Cargo 1832 наведенна у таблиці 2.5 [7]

Таблиця 2.5- Характеристика Ford Cargo 1832

Колісна формула	4х2
Вантажопідйомність, кг	13 500
Габарити, мм (довжна/ширина/висота)	9300/2489/2945
Розподіл повної маси на передню вісь,кг	7100
Розподіл повної маси на задню вісь,кг	11500
Маса спорядженого авто, кг	13500
Тип кузова	тентованный
Колія передніх коліс, мм	2055
Колія задніх коліс, мм	1830
Тип КПП	механічна
Розмір коліс	275/70 R22,5
Максимальна швидкість, км/ч	106
Двигун виконання	EURO-5
Тип двигуна	Дизель
Кількість/Розташування циліндрів	6
Паливний бак, л	350
Робочий об'єм ,см куб	8974

Схема обраного рухомого складу Ford Cargo 1832 зображена на рисунок 2.2.

Рисунок 2.2 – Схема рухомого складу

2.3 Організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт

Розміщення вантажу в кузові рухомого складу з визначенними геометричними параметрами кузова:

Вид збоку

Вид зверху

Для перевезення води нам підходить паллетний спосіб навантаження і розвантаження вантажу,тому використовуємо штабелер ручний Still EGV 14. Його зовнішній вигляд наведенно в ілюстраційному матеріалі .

При розрахунках часу навантажувально-розвантажувальних робіт, необхідно передбачити забезпечення взаємозв’язку та координації роботи між рухомим складом та навантажувально-розвантажувальними механізмами.

Час навантажувально-розвантажувальних робіт представляє собою суму часу виконання всіх операцій у відповідних пунктах, тому:

Час простою під навантаженням та розвантаженням відповідно:

,

де, ‒ час очікування заїзду на навантаження/розвантаження, год.;

‒час маневрування по території пункту навантаження/розвантаження, год .;

‒ час навантаження рухомого складу, год.;

‒ час розвантаження рухомого складу, год.;

‒час оформлення документів та супутніх операцій, год..

Для різних видів вантажів та типів навантажувально-розвантажувальних машин та механізмів використовуються відповідні методи визначення часу простою рухомого складу під час відповідних операцій.

2.4 Розрахунок основних показників виробничої бази

Час руху за один рейс:

Час оберту автомобіля за один рейс:

Розраховуємо кількість їздок за робочий день одним автомобілем:

де n_е – кількість їздок за зміну;

Т_м - час на маршруті;

t_рух - час руху автомобілів;

t _н-р - час вантажно-розвантажувальних робіт.

Т_н - час в наряді.

Час роботи рухомого складу на маршруті (скорегований):

(год)

Час роботи рухомого складу у наряді (скорегований):

(год)

Надалі у розрахунках використовуємо скореговані значення часу у наряді та часу на маршруті.

Залежність обсягу перевезень від зміни часу навантаження-розвантаження розраховуємо за формулою:

Результати розрахунків заносимо у таблицю «Залежність обсягу перевезень від зміни часу навантаження-розвантаження»,що наведена на листі 7 «Графік руху автомобілів» ілюстраційного матеріалу».

На підставі розрахунків цієї таблиці будуємо графік залежності,що наведений на листі 2 «Графік руху автомобілів» ілюстраційного матеріалу

2.5 Розрахунок основних показників виробничої програми

Кількість оборотів рухомого складу необхідного для перевезення усього вантажу за рік :

,

де Q_річ – річний об'єм перевезень;

- коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

q_н – вантажопідйомність рухомого складу.

Розрахунок кількості автомобіле-днів у роботі:

Розрахунок кількості автомобіле-годин у роботі:

Розрахунок кількості автомобілів в експлуатації за робочий день:

,

де Др - дні робочі.

Коефіцієнт використання пробігу в наряді рухомого складу:

де l_їв– відстань руху навантаженого автомобілю;

l_o – відстань від АТП до пункту навантаження;

l_п – відстань порожнього пробігу.

Розрахунок продуктивного та загального пробігів автомобілю за рік та за день

(км)

де L_ван. – загальний пробіг рухомого складу з вантажем (продуктивного) за рік, км;

(км)

де L_заг. – загальний пробіг рухомого складу за рік, км

Розрахунок денного пробігу автомобілю за робочій день:

-з вантажем ( продуктивний пробіг - L_ван=L_пр ):

(км)

- загальний пробіг:

,

Розрахунок вантажообігу за рік (ткм):

Розрахунок денної продуктивності роботі автомобілів:

- розрахунок обсягу перевезень вантажу за день однім автомобілем (т):

розрахунок виконаної транспортної роботи за день одним автомобілем (ткм):

(ткм/дн)

Розрахунок загальної трудомісткості (чол.·год):

(чол·год)

де k - коефіцієнт урахування підготовчо-заключних робіт водія в АТП = 1,08.

Розрахунок інвентарної (облікової) та експлуатаційної кількості рухомого складу (автомобілів, причепів та напівпричепів).

,

де Q_річ - річний обсяг перевезень;

Д_к - кількість календарних днів;

_ - коефіцієнт випуску рухомого складу;

Т_н - час знаходження рухомого складу у наряді;

q_н - номінальна вантажопідйомність рухомого складу;

_с. - коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

_н - коефіцієнт використання пробігу;

V_t - технічна швидкість;

L_їв - довжина перевезень вантажу;

t _н-р - час навантаження-розвантаження.

Розрахунок кількості автомобіле-днів у господарстві:

Результати розрахунків другого розділу заносимо у таблицю 2.6, що наведена на листі «графік руху автомобілів» ілюстраційного матеріалу.

Розраховані ТЕП є підставою для виконання економічної частини ДП.

6. Розрахунок потрібної кількості ПММ

В цьому розділі КП необхідно визначити потребу в паливі для автомобілів та витрати на нього.

При визначенні витрат на паливо обираємо ту формулу, яка відповідає типу РС, прийнятого в КП:

для бортових автомобілів:

, (л)

де Н_л. – лінійна норма витрат палива на 100 км пробігу порожнього автомобілю. [8]

L_заг. – загальний пробіг автомобіля за проектований період; км.;

.- коефіцієнт, який враховує внутрішньо – гаражні витрати палива;

= 1,005

.- коефіцієнт, який враховує збільшення витрат палива в зимовий період;

= 1,042

.- коефіцієнт, який враховує дорожні та експлуатаційні умови =1,0;

- норма витрати палива на виконання транспортної роботи, =1,3 -2, 0 л/100 т-км.

Розрахунок денної витрати палива для одного автомобіля:

, (л/дн)

Розрахунок денної витрати палива для автомобілів, що знаходяться в експлуатації:

(л/дн)