
Государственній єкзамен / zarazni
.pdf
3)Тушки хворої і підозрілої у захворюванні птиці не відпускаються без попередньої обробки.Їх проварюють, прожарюють або переробляють на консерви. Внутрішні органи утилізують. Пухі пір,я дезінфікують.
4)проводять механічну очистку, а також дезінфекцію (поточну і остаточну) пташиних приміщень, інвентарю, виробничих територій, транспорту й інших об'єктів у відповідності до діючих інструкцій
зпроведення ветеринарної дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції і дератизації. Пташиний послід знезаражують біотермічним методом.
Птицю благополучних щодо пастерельозу пташників з профілактичною метою щеплюють вакцинами у відповідності до настанов щодо їх застосування;
5)оздоровлення птахогосподарства, відділення, ферми, пташника від пастерельозу проводять шляхом санації приміщень, в яких розміщують здорову птицю, вирощену в ізольованих умовах цього господарства або завезену з інших благополучних щодо заразних хвороб птиці господарств.
При виявленні пастерельозу серед птиці, яка належить населенню, на неблагополучні двори накладають обмеження. Усю птицю неблагополучних дворів забивають, при цьому тушки від забою хворої птиці знищують, а від клінічно здорової - проварюють і використовують в їжу в межах неблагополучного двору. Завіз і вирощування здорової птиці дозволяється після зняття обмеження;
6)обмеження з господарства, відділення, ферми, пташника, двору знімають після забою усієї неблагополучної щодо пастерельозу птиці, очистки території, дезінсекції, дератизації і остаточної дезінфекції з проведенням бактеріологічного контролю її якості в державних лабораторіях ветмедицини;
7)обмеження з господарства може бути знятим після одночасного забою всього поголів'я птиці неблагополучного господарства, відділення, ферми, пташника, не чекаючи строку закінчення одержання продукції (яйценоскості тощо), та проведення механічної очистки та дезінфекції із перевіркою державною лабораторією ветмедицини на якість її проведення.
Для інших видів тварин
У разі виникнення пастерельозу господарство оголошують неблагополучним і впроваджують карантинні обмеження. В епізоотичному осередку проводять клінічний огляд і термометрію всіх тварин неблагополучної групи. Хворих та підозрілих ізолюють і лікують за ними закріплюють окремий персонал, інвентар, транспорт. Поросятам і ягнятам , що знаходяться під хворими матками вводять гіперімунну протипастерельозну сироватку в лікувальних дозах та антибіотики тетрациклінового ряду. Телятам до 3 міс. віку, що переебувають на території неблагополучної ферми вводять гіперімунну протипастерельозну сироватку і випоюють молоко від здорових корів. Через 14 діб після введення сироватки телят щеплюють вакциною проти пастерельозу. В приміщеннях регулярно проводять дезінфекцію,дератизацію і дезінсекцію. Трупи загиблих тварин утилізують (спалюють, біотермічні ями).
Карантинні обмеження знімають через 14 діб після останнього випадку захворювання, вакцинації всіх тварин проти пастерельозу, проведення остаточної дезінфекції. Після зняття карантину протягом 1 року року проводиться вакцинація всіх сприятливих тварин.
Для дезінфекції застосогвують 10-20% суміш свіжогашеного вапна або 2% розчин їдкого натрію з експозицією 1год., прояснений розчин хлорного вапна що містить не менше 1% активного хлору з експозиц 1 год., 0,5 % роз.. формальд з температ. не менше 16»С і експозицією 3 год. Для аерозольного дезінф використ 20 % формальд. З розрахмунку 20 мл на 1 м3 з експозицією 3 год. Гній піддають біотермічному знезараженню з експозицією 3 год. Гноївку на 1 м3 додають 0,5 мл просвітленого хлорного вапна, що містить 25 мг/л активного хлору, суміш перемішують і витримують 12-18 го
6. Порядок накладання і зняття карантину
Порядок встановлення карантину тваринґ
При появі особливо небезпечних хвороб встановлюють карантин, а при інших - карантинні обмеження як особливий режим на певній території, спрямований на локалізацію і ліквідацію спалахів небезпечних інфекційних захворювань тварин.
- Карантин встановлюється та скасовується рішенням місцевої державної адміністрації на відповідних територіях та виконавчими органами органів місцевого самоврядування міст обласного значення, а в межах одного або кількох регіонів - рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Державного департаменту ветеринарної медицини.

-Карантин встановлюється протягом доби після виявлення карантинної хвороби тварин. Попередні карантинні обмеження до прийняття рішення щодо встановлення карантину можуть бути введені приписом головного державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області або їх заступниками.
-При вирішенні питання про те, які об'єкти та території підлягають карантинуванню, необхідно виходити з умов конкрентної епізоотичної ситуації - це може бути окремий двір, ферма, господарство, весь населений пункт чи навіть велике місто.
-Орган, що прийняв рішення про встановлення карантину тварин, негайно повідомляє про це населення, а також підприємства, установи та організації, розташовані в карантинній зоні, і відповідні органи виконавчої влади суміжних районів та областей.
-Підставою для прийняття рішення про введення карантину є акти про встановлення заразної хвороби, висновки головного державного інспектора ветеринарної медицини про необхідність винесення такого рішення
-У рішенні про встановлення карантину вказується на обставини, що сприяли виникненню карантинного захворювання, визначаються межі карантинної та загрозливої зони, спеціальні ветеринарно-санітарні заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію вогнищ небезпечних інфекційних захворювань тварин, а також тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та покладаються на них додаткові обов'язки і затверджується план локалізації, ліквідації та профілактики захворювання.
-Обов'язковому профілактичному карантину підлягають також усі тварини, які надходять у господарства для поповнення стада. Такі тварини утримуються в період карантину окремо у спеціально відведених, ізольованих місцях (карантинних пунктах) і піддаються ветеринарносанітарному обстеженню, після закінчення якого з дозволу державного інспектора ветеринарної медицини допускаються в загальне стадо.
-Тварини, що завозяться з-за кордону, підлягають профілактичному карантину в карантинному пункті під наглядом спеціалістів ветеринарної медицини протягом певного періоду, який визначається законодавством.
-Карантин знімають з господарства або населеного пункту після повного припинення захворювання тварин заразною хворобою, після закінчення встановленого інструкцією терміну і при умові проведення всіх заходів із ліквідації хвороби, в тому числі закріплювальних, зокрема заключної дезінфекції.
-До зняття карантину, спеціаліст ветеринарної медицини ретельно перевіряє виконання заходів, передбачених планом ліквідації хвороби, ветеринарно-санітарного стану приміщень, інвентаря, території навколо ферм, гноєсховища, місць напування та складає відповідний акт.
-Головний державний інспектор ветеринарної медицини особисто перевіряє стан виконання всіх заходів, що є підставою для подання документів з метою видання розпорядження органів місцевої влади про зняття карантину.
Заходи, що здійснюються в умовах карантину тварин
•Порядок проведення охоронно-карантинних та ветеринарно-санітарних заходів у карантинованих об'єктах і здійснення обмежувальних та попереджувальних заходів в загрозливій зоні, визначається інструкціями по боротьбі з конкретними хворобами.
•Залежно від характеру хвороби умови карантину можуть бути різними, але повинні ретельно відповідати вимогам діючої інструкції Відповідальними за дотриманням карантинних правил є керівники господарств, підприємств та органів влади.
•На дорогах при в'їзді та виїзді вивішують оголошення про карантин, встановлюють охороннокарантинні пости з цілодобовим чергуванням. Дороги перекривають шлагбаумом, встановлюють вказівки про об'їзд, обладнують дезбар'єри для знезараження коліс транспорту.
•Спеціаліст вет.мед. господарства має провести поголовний клінічний огляд тварин
•В окремих випадках хворих тварин піддають забою або знищенню. Обов'язково при: контагіозній плевропневмонії ВРХ, туберкульозі, бруцельозі, інфекційній анемії та інфекційному енцефаломієліті коней, класичній чумі свиней, пастерельозі курей, віспі птиці, інфекційному ларинготрахеїті та інфекційному бронхіті птиці.
•Знищують при: сказ, ящур (при перших випадках у благополучній місцевості), туляремія,
чума та рінотрахеїт ВРХ, катаральна лихоманка (синій язик) ВРХ та овець, скрейпі овець, чума верблюдів, сап, епізоотичний лімфангоїт, парувальна хвороба (трипаносомоз) коней, африканська чума однокопитних та свиней, токсоплазмоз собак та котів, мікроспорія котів, грип та Н'юкаслська хвороба, орнітоз птиці.
•В залежності від характеру епізоотії тварин неблагополучного пункту та загрозливої зони щеплюють незалежно від строків планових профіл.щеплень. В журналі реєстрації протиепізоотичних заходів роблять відповідний запис.
•Одночасно проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів: знищення трупів тварин, очищення, дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію приміщень, знезараження гною тощо. Інколи трупи знищують без зняття шкір. Забороняється знімати шкіри при таких заразних хворобах:
ботулізм, брадзот овець, сказ, злоякісний набряк, епізоотичний лімфангоїт коней, меліоідоз, віспа овець та кіз, віспа свиней, сап коней, сибірка, туляремія, чума великої рогатої худоби, чума верблюдів, африканська та класична чума свиней, інфекційна ентеротоксемія овець, емфізема-
тозний карбункул великої рогатої худоби.
При карантинуванні залізничних станцій, портів, пристаней на час карантину вводиться так звана конвенційна заборона, після накладання якої припиняється навантаження та вивантаження тварин, продукції і сировини тваринного походження, фуражу. Враховують при цьому ступінь контагіозності та сприйнятливість різних видів тварин.
При хворобах, спільних для кількох видів тварин, заборона стосується всіх тварин та продукції і сировини; при хворобі, наприклад, птиці, заборона стосується лише перевезення птиці, яєць, пуху, пера тощо.
Конвенційну заборону на залізничну станцію, порт накладають за поданням головного державного інспектора ветеринарної медицини регіональної служби державного ветеринарносанітарного контролю та нагляду на державному кордоні і транспорті начальники управлінь залізниць, річкового пароплавства, аеропортів.
Про закриття залізничних станцій, річкових портів, аеропортів повідомляють Міністерству транспорту України, всю мережу залізниць, портів. Під час карантину проводять відповідні ветеринарно-санітарні заходи для попередження розповсюдження заразних хвороб. Після лік відації хвороби конвенційну заборону знімають телеграфною вказівкою відповідного управління залізниці, пароплавства, аеропорту.
Уразі встановлення карантину тварин може вводитися повна або часткова заборона:
-провозити або переганяти тварин через карантинну зону, ввозити в цю зону, вивозити (виводити) з неї тварин;
-вивозити з карантинної зони продукти та сировину тваринного і рослинного походження, корми, у тому числі пересилати посилками і переносити ручним вантажем;
-перегруповувати, переводити (перевозити) тварин у межах господарства карантинної зони, а також використовувати спільні пасовища, місця водопою для хворих і здорових тварин;
-доступу сторонніх осіб, тварин (у тому числі домашньої птиці) та транспорту на територію ферми і у тваринницькі приміщення, де встановлено карантин, крім обслуговуючого персоналу за умов додержання ним спеціального режиму;
-проводити ярмарки, аукціони, семінари, виставки тварин, масові спортивні видовища, роботу ринків та інші заходи;
-руху транспортних засобів в карантинній зоні;
-заготівлі, торгівлі тваринами, продуктами і сировиною тваринного і рослинного походження в карантинній зоні.
ТЕРМІНИ ЗНЯТТЯ КАРАНТИНУ АБО обмежувальних заходів ПРИ інфекційних хвороб тварин.
Хвороби, спільні для всіх видів тварин
Сибірська виразка - 15 днів карантину Туберкульоз - за інструкцією Бруцельоз - за інструкцією Ящур - 21день карантину, 12 міс. обмеження Лістеріозу - 2 міс. карантину, 1-2 роки обмеження Сказ - 2 міс. карантину Хвороба Ауєскі - 1 міс. карантину Некробактеріоз - 1 міс. карантину Ку-лихоманка - 1 рік обмежень Лептоспіроз - 3 міс. карантину Кампілобактеріоз - карантин 1 рік для ВРХ, 2 роки для ДРХ

Хвороби для ВРХ
Контагіозний пневмонія - 3 міс. карантину Чума - 21 день карантин, 45 днів обмежень Злоякісна катаральна лихоманка - 2 міс. карантину Інфекційний рінотрахеіт - 1 міс. карантину
Емкар - 14 днів карантину Паратуберкульоз - 3 року обмежень Чума верблюдів - 2 міс. карантину Віспа верблюдів - 20 днів карантину
Хвороби коней
Сап - 45 днів карантин Інфекційний енцефаломієліт - 40 днів карантину Контагіозний плевропневмонія - 45 днів карантину Мит - 15 днів карантину Африканська чума - 12 міс. карантину Рінопневмонія - 2 міс. карантину
Хвороби свиней
КЧС - 40 днів карантин, 12 днів обмеження АЧС - 1 міс. карантину, 6 міс. обмеження Пика - 14 днів карантин Дизентерія - 3 міс. карантину Вірусний трансмісивний гастроентерит - 3 міс. карантин Сальмонельоз поросят - 1 міс. карантину Віспа - 14 днів карантин Атрофічний риніт - 1 рік обмежень
Хвороби овець і кіз
Віспа - 20 днів карантин Інфекційна ентеротоксемію - 20 днів карантину Брадзот - 20 днів карантину Інфекційна плевропневмонія - 2 міс. карантину, 1 рік обмежень Інфекційна агалактія - 2 міс. карантину Контагіозний пустульозний дерматит - 1 міс. карантину Копитні гниль - 1 міс. карантину
Білет 7 ( теоретична частина)
1.Опишіть особливості діагностики і профілактики хвороб коней на прикладі однієї із зазначених хвороб (мит, інфекційна анемія коней, ринопневмонія коней, грип коней,
епізоотичний лімфангіт, вірусний артеріїт, вірусні енцефаломієліти коней, контагіозний метрит кобил).
Вірусний артеріїт коней гостра контагіозна хв однокопитних тв, хар гарячкою, некрозом стінок дрібних кровоносних судин, ураженням очей, катаральним або катарально-гнійним запаленням кишок, набряками живота, кінцівок, легень і абортами у кобил.
Збудник РНК-геномний вірус із родини Togaviridae. З організму хворого коня виділити вірус артеріїту можливо лише в первинній культурі клітин нирок або легень коня.
Діагноз = клініко-епізоотичними та патологогістологічні показники, вірусологічних, серологічних та біологічних досліджень.
Епіз. Хворіють однокопитні, частіше чистопородні коні, старшого віку та жеребні кобили. Фактори передачі - абортовані плоди, навколоплідна рідина, плодові оболонки, забруднені корми, вода, повітря та інші субстрати.
Зараження -при контакті з хворими, аерогенним, аліментарним шляхами. Клін ознаки_ Інкуб 1 – 5 діб. Перебіг гострий. Хвороба триває 3 – 7 діб.
Ухворих-септичні явища, гарячка, різке пригнічення, втрата апетиту, кон’юнктивіти, набряки в ділянці живота й кінцівок, серозні виділення з носа, світлобоязнь, помутніння рогівки, кашель, коліки, утруднене дихання, слабкість та хитка хода.
Жеребні кобили у 50 – 80 % випадків абортують на 10 – 23-тю добу після зараження.
Умолодих твдіарея, коліки, зневоднення організму.
ПАТАН.
•Крововиливи в різних органах і слиз оболонках.
•Набряк легень, катарально-геморагічний ентероколіт, дистрофічні зміни в нирках, печінці, інфаркт селезінки.
•У абортованих плодів накопичення серозної рідини (до 300 мл) в плевральній порожнині, крапчасті крововиливи в травному каналі, очеревині, дютрахеї, гортані, кон’юнктиві, на слизових оболонках носової й ротової порожнин.
Гістолог.дослідження - мікроскопічні зміни в дрібних артеріях, артеріолах ( лімфовузлів, селезінки, ниркок, артеріях ободової та сліпої кишок). некротичні ураження медіального шару артеріальних стінок дрібних судин. У підслизовому шарі кишок -тромбоз судин, інфаркти.

Лабораторні досл. - направляють змиви з носової пор та кон’юнктиви хв і загиблих, які відбирають у перші 4 – 13 дн хвороби, а також сироватки крові.
Під час розтину відбирають шматочки легень, селезінки, нирок та лімфовузли. Виділення вірусу артеріїту проводять у первинній культурі клітин нирок коня, ідентифікацію вірусу здійснюють за допомогою реакції нейтралізації. Для серологічної діагностики використовують парні сироватки крові, які відбирають на початку хвороби (5 – 10 діб) і через 10 – 14 діб досліджують за РЗК та РН. У разі виявлення антитіл проти вірусу вважають, що цей жеребець має персистентну інфекцію вірусу артеріїту. Такий жеребець виділяє вірус із спермою.
В окремих випадках -біопроба на лошатах, яким кров, суспензію легень або селезінки від загиблих) вводять п/ш, Через 1 – 5 діб симптоми хвороби Загибель через 10 – 18 діб
Диф. діагн. Африканськ.чума коней (висока захворюваність і летальність, характерний набряк легень, ідентифікація збудника) та ринопневмонії (легкий перебіг, аборти в останній період жеребності, виявлення специфічних антитіл під час серологічної діагностики, встановлення внутрішньоядерних тілець-включень в інфікованих клітинах).
Профілактика Для специфічної проф - вірусвакцина з атенуйованого культурального вірусу. Коней щеплюють у будь-якому віці, за винятком кобил в останній період жеребності.
спрямована на запобігання занесенню збудника інфекції під час завезення коней ззовні.
*У разі появи хвороби в благополучному регіоніусіх коней неблагополучної групи негайно знищують, а приміщення і стайні, де тв перебували,та прилеглу до них територію ретельно очищують і дезінфікують.
*Абортовані плоди з оболонками, підстилку, гній, залишки корму, предмети догляду за інфікованими тваринами спалюють. Для дезінфекції застосовують 4 %-й гарячий розчин їдкого натру, 2 %-й розчин формальдегіду, хлорне вапно, що містить 2 % активного хлору, 20 %-ву суспензію свіжогашеного вапна.
2.Псороптоз овець хвороба спричин кліщами Psoroptes ovis із сім. Psoroptidae. Хар свербежем, облисінням, дерматитом, свербежем, виснаженням
Збудник. великий кліщ (0,6-0,8 мм), тіло овальне, 4 пари ніг. Очей немає. Паразитують в епідермальному шарі, живляться лімфою, епідермісом, запальн ексудатом.
Цикл. постійні паразити овець, відкладають яйця на шкірі. З яєць вилуплюються личинки, які після харчування перетворюються на протонімфу, телеонімфу, імаго. Цикл 14-20днів.
Епіз. В осінньо-зимовий період, чутливі тонкорунні тв. Ягнята зараж. від хворих маток.
Патогенез. Кліщі паразитують на шкірі з густим підшерстком, підвищ вологістю(з боків тулуба і на спині, де місця свербежу найбільше доступні для почісування і облизування) Під час укусу кліщ вводить токсичну слюну=запалення= у кров всмокт продукти життід-сті МО, продукти обміну кліщів, запалення.
Клін озн. Інкуб до 3тижнів, Перебіг гострий, хрон, латентний.
Гострийсвербіж, запалення на шиї, спині, боках, біля кореня хвоста. Шкіра грубішає, товстіє. Через 8 тижнів ураж усе тіло. Стан погіршується, розвив анемія, тв худне і гине від кахексії.
Хрон- у ягнят літом. Погано ростуть, незначний свербіж, шкіра запалена. До осені вовна відростає, процес загоюється.
Латентний-у дорослих літом. У тварин незначний свербіж, який залиш непоміченим. Діагноз Епіз/КЛін дані, лаб досл зскрібів шкіри.
Мортальний метод – метод компресорного дослідження-зіскріб кладуть на предметне скло+10% луг= накривають 2предметним склом і див під мікроскопом за малого збільшення.
Метод Добичина зіскріб+1мл лугу в пробірку= гріють 2хв. Через 3-5хв додають 55%розчин цукру(до 5мл) і залиш на 5хв. З поверхні петлею збирають краплі, див під мікроскопом.
метод Приселкової – зіскріб в лаб чашу або предметне скло +гас, розмішують, готують розчавлені краплі. Див під мікроскопом. (кліщі не гинуть до 4год)
Вітальний метод – зіскріб в бактеріологічну чашку, краї змазують вазеліном. Підігрів до 30*С. через 10 хв розглядають на чорному фоні сіро-білих кліщів.
Диференц_саркоптоз(паразитують в шкірі), хоріоптоз(короста ніг,менші за розміром). Свербіж може бути при укусах іксодових, вошей, рунця, дерматитах. Вовна випадає при маститах.

Лікування При появі 1хворої = усіх обробляють. Викор робочі розчини препаратів ФОС, як емульсії для купання обприскування. Дустиколоїдну сірку, дикрезил(7% 250г на тв). Інєкції макроциклічних лактонів (бровермектин, дектомакс) 1мл/50кг. Обробку повтор через тиждень. Через 2тиждні після обробки лаб досл. Взимку суха обробка, весною-купання.
Профілактика нових тв карантинують. Якщо 1 захв – отару дезакаризують, обробл приміщення. Хворих і підохрюваних переганяють в окрему кошмару. Вилікуваних тв утримують на контролі до весни наступного року. Також обробл інших тв, що можуть бути механічними переносниками.
2.Ветсанекспертиза і санітарна оцінка м’яса та інших продуктів забою при виявленні сибірки на лінії забою свиней.
М'ясо забитих погано знекровлене, темне, кров слабко агульована.
ВРХ-селезінка збульшена, в легенях застійний набряк, темно червоні. На епікарді крапчасті крововиливи, темно-червоні.
Свині- локалізована формакровянисті інфільтрати в глотці, гортані, вздовж передньої частини шиї. Уражабються підщеоепні лімфат вузли, мигдалики вкриті сіро-білим нашаруванням. Хронічна формаураж. 1або2 підщелепних лімфат вузли, на розрізі цегляні, є жовтуваті ділянки некрозу.
Санітарна оцінка- при підозрі – забій припиняють. Буреть селезінку, уражені лімфат свузли, трубчасту кістку з мозком і відпрвляють в лаб. До результатів тушу і продукти забою ізолюють в окреме місце. При виявленні збудника за допомогою мікроскопіїне очікуючи результатів бактеріологічнихтушу, органи, шкіру спалюють. Шкури здорових, що контактували – дезінфікують. Потім у забійному цеху проводять дезінфекцію Туші і продукти забою, підозрілі в контамінації бацилами -знезаражують проварюванням, у
відкритих котлах 3год, в закритих при 0,5 МПа- 2,5 год.
Негативний результат- усі продукти забою залишаються ізольованими до результатів бактеріологічних. Якщо підтверджено сибіркутуші, продукти забою знищують.
Шкури, що за реакцією Асколі зреагували позитивновважаються ураженими, спалюють.
4. Методика проведення ветсанекспертизи продуктів забою ВРХ і свиней на цистицеркоз. -
личинкова стадія хвороби спричинена цистицерком бовіс бичачого ціпяка Тенія сагіната(неозброєний сколекс) у ВРХ і цистицеркус целюлозе Тенія соліум у свиней.
Досліджують з голови (перша точка ВСЕ на лінії огляду туш ВРХ і друга у свиней).2 паралельними розрізами розтинають великий жувальн м’яз, 1 розрір для крилоподібного м’язу Язик оглядають, промацують. Серце розрізають по білясинусній борозні, 2 поздовжніх, 2 поперечних розрізи міокарду. Оглядають стравохід.
При виявленні цист на фінальній точці визначають ступінь ураження м’язів. розрізають шийні, лопатко-ліктьові, грудні, поперекові, крижові, задньостегнові м’язи, діафрагму.
ВЕТСАН на ринку_ розрізають великий жувальн, крилоподібний м’язи, м’язи язика, серця, шиї. серце оглядають і розтинають навколосерцеву сумку, листочкоподібні повздовжні (через 1 см) розрізи міокарда. Викор. ультрафіолетові промені, цистицерки світяться яскраво-червоним світлом (соління, охолодження м’яса не перешкоджають появі червоного світіння)
Санітарна оцінка Якщо на розрізах м’язів голови, язика або серця чи на одному із розрізів м’язів туші = 4 і↑ живих/загиблих цистицерки, тушу, голову і внутр органи (крім кишечнику) направляють на утилізацію. жир-на витоплення для харчового призначення. Якщо 3 і ↓ = голову, язик і внутр органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням,
заморожуванням або солінням). жир і сало знезаражують заморожуванням або перетоплюють для харчових потреб. Знешкоджені туші та субпродукти -на виготовлення варених ковбаси, паштетів, консервів (фаршевих). Кишки і шкури, випускають без обмеження.
5.Як лабораторними методами встановити діагноз на аскароз

Клас Нематода, тип круглі черви Nemathelhelminthes/Збудники круглий геогельмінт Ascaris suum, локалізується в тонких кишках свиней. Личинки нематоди паразит у внутр органах= легені, печінка, лімфат вузли.
Лаб методифлотаційний метод за Фюллеборном.
Метод Фюлл= в склянку 5г фекалій+ насичений гарячий розчин солі, помішують(1:20 співвіднош). Розчин фільтрують через марлю, пісял охолодж викор. Суспензію фекалій фільтують крізь марлеві ситечка в іншій склянці, відстоюють 30хв. Яйця з невеликою щільністю вспливають. Металевою петлею беруть кілька крапель і див під мікроскопом.
Яйця овальні, темно-коричневі, незрілі, середніх розмірів, з товстою горбистою оболонкою.
Метод Бермана- досліджують тонко подрібненні легені, взяті від трупа загиблої чи забитої тварини для виявлення личинок.
6. Заходи профілактики і ліквідації при ящурі
охоронно-карантинні обмеження, профіл вакцинації, знезараження вірусу в зовн середовищі. У разі загрози занесення ящуру в благополучні зони - повне припинення господарських чи адміністративногромадських зв'язків із зоною поширення ящуру.
В загрозлив зоні забороняється доступ на територію сторонніх осіб і транспорту. Для доставки кормів – встановл перевалочні пункти, де є вет сан обробка людей і транспорту. для догляду за тв закріплюють постійні бригади, установлюють ветеринарний нагляд за заготівлею і вивезенням худоби, тваринної сировини та ввезенням продукції тваринництва.
Неблаго-получне господарство карантинуються, навколо визначається загрозлива зона. Утв спеціальна комісія по боротьбі з ящуром, організов охоронно-карантинні пости. забороняються переміщення тв, людей, спільне випасання, напування та утримання хворих тварин разом зі здоровими.Закриваються усі дороги, що ведуть у неблагопол пункт, Щоденно профілакт дезінфекція твар приміщень, території та транспорту Усіх клінічно здорових сприйнятливих до яшуру тварин карантинованої й загрозливої зон після
установлення типу вірусу яшуру вакцинують. Молоко, яке одержують від корів з ящурного осередку, переробляють на топлене масло. Трупи спалюють. Гній, залишки корму та підстилку щодня вивозять для біотермічного знезараження У стійловий період тварин залишають у приміщенні в умовах суворої ізоляції, а в літній на відведеному пасовищі, на весь період карантину. Ділянки пасовищ, де випасалися хворі тварини можуть бути відкриті для випасання влітку через 1 міс, а для вакцинованих тв — через 2 тижні після вакцинації.
Карантин з неблагопол знімається через 21 добу після останнього випадку видужання тварини та остаточної дезінфекції. Вивезення худоби, яка перехворіла на ящур, для забою дозволяється після зняття карантину. Вивезення в благополучні господарства для племінних цілей або продажу на ринках перехворілих або вакцинованих проти ящуру тварин дозволяється не раніше ніж через 1рік після зняття карантину. Впродовж наступних 2 років у межах неблагополучн пункту, загрозливої зони проводять вакцинацію тварин проти яшуру.
Билет 8 (теоретична частина)
1.Контагіозна плевропневмонія. Заходи боротьби.
Контагіозна плевропневмонія ВРХ (пошесне запалення легень, перипневмонія ВРХ) — хронічне висококонтагіозна хвороба, що хар серозним запаленням інтерлобулярних лімфат судин, серознофібринозним плевритом, крупозною пневмонією з утворенням у легенях анемічних осередків некрозу (секвестрів). Збудник – мікоплазма мукоідез.
Заходи боротьби. Україна благополучна щодо КПП, тому заходи мають бути спрямовані на захист кордонів від занесення збудника з-за кордону, що здійснюється прикордонною службою ветеринарної медицини. У разі виявлення приховано інфікованих мікоплазмами тварин здійснюють

негайний їх забій на спеціально відведених для цього забійних майданчиках з наступною утилізацією туш разом зі шкурою. Територію, приміщення, де під час карантину перебували приховано інфіковані, дезінфікують (розчин хлорного вапна, з 4 % активного хлору, гіпохлориту натрію-2% активного хлору, 2 %-й розчин їдкого натру, 2 %-й розчин формальдегіду) Одяг і взуття знезаражують у параформаліновій камері, гній — біотермічним методом. Усі профілактичні заходи здійснюються згідно з чинними інструктивними док, під контролем державної комісії, яку створюють спеціально.
2.Життєвий цикл та лікування фасціольозу. Хвороба жуйних, збудник Fasciola hepatica
(листоподібний), F. Gigantica (стрічкоподібний) родини Fasciolidae і хар ураженням печінки, жовчного міхура, інтоксикацією, ↓продуктивності тварин і ↓ якості продукції.
Цикл. Біогельмінти. проміжн хазяїн — прісноводних молюсків: для фасціоли звич Lуmnaea truncatula (малий ставковик), фасціоли гігант L. auricularia (вушкоподібний ставковик) та L. natalensis (у тропіках).
4 періоди: Ембріогонія яйця із жовчю потрапляють у 12п кишку, потім у зовн середов. Через 2 – 3 тижнів утв мірацидій, що виходить у воду, Партеногонія нападає на молюска і мігрує до печінки. Через тиждень виростає і перетвор на спороцисту, яка шляхом безстатевого розвитку дають початок новому поколінню — редіям, які живуть в печінці молюска В теплу пору утв дочірні редії, за нижчих температур — церкарії. (мірацидій стає церкарієм за 2,5 міс). Цистогонія Церкарій кріпиться до росилини, інцистуються, стає адолескарієм, якого зїдає дефін хазяїн. Маритогонія У шлунці циста розчиняється, паразит проникає в черевну порожнину, мігрує до печінки. через 5 – 6 тижнів перетвор на статевозрілу — мариту.
Лікування. На ранні (до4 тижнів) личинкові форми діють препарати на основі діамфенетиду (ацемідофен, атаскол, дифенід, корибан) 150 мг/кг та триклабендазолу (фазинекс, ендекс) 5 мг/кг., згодовують з кормом одноразово.
на статевозрілих, а в збільшених дозах на старші 5-7 тижнів личинкові форми:діють альбендазолу внутр 10 мг/кг для ВРХ, клозантелу 2,5 мг/кг, нітроксинілу (довенікс, фасціолід)
п/ш 1раз 10 мг/кг; Для групової дегельмінтизації антигельмінтики змішують з невеликою кількістю корму.. Індивідуально - у формі борошняної суспензії або болюсів.
3 Види свідоцтв.
Ветеринарна довідка. Виписується на живих тварин, обєкти біологічного відтворення, сировину та продукцію в межах району.
Вет. Свідоцтво форми Вет1 поширюється на живих тварин (с-г, домашні, циркові, зоопаркові, лабораторні), об’єкти біологічного відтворення (сперма, ембріони), комахи (робочі бджоли), риба жива, яка призначена для подальшого відтворення (мальок), штами мікроорганізмів.
Форма Вет-2. на продукцію тваринного походження, сировину, технічну сировину.
Ветеринарні свідоцтва відносяться до документів суворої звітності. Оформляється державним інспектором району або уповноваженим лікарем вет медицини цієї установи. Оформлюється 1 ручкою без виправлень. Термін дії до 3 днів або до кінця транспортування.
Форма Вет-3(СНД)- для продукції тваринництва
4 методи діагностики при діктіокаульозі.
Хвороба свійських, диких жуйних тварин, спричинюване нематодами геогельмінти Dictyocaulus filaria і D. Viviparus родини Dictyocaulidae/ паразитують в бронхах/ хар болісним кашлем, утрудненим диханням, сповільненням росту й розвитку, виснаженням Діагностика. лаб дослідження фекалій гельмінтоларвоскопічними методами
Бермана-5гр фекалій кладуть на сито і вміщують у лійки, що сполучені гумовими трубками заповнюють їх 35*С водою. Витримують для овець 2-4год, телят 10-12год. Затискач на трубці послаблюють і Рідину центрифугують 3 хв. Див під мікроскопом.
Вайда- фекалії на бактеріологічну чашку + тепла вода. Через 30 хв їх видаляють, а осад дослідж під мікроскопом на наявність личинок.
Личинки 1стадії живуть в тонких кишках і виділ назовні. Передній кінець заокруглений, хвостовий загострений. Середня част заповнена сірими зернами, передній, хвостовий кінці світлі.

Для диференціюв личинок від інших видів стронгілят до осаду добавляють 1 – 2 краплі 0,1%-го водного розчину метиленової сині і змішують. Через 20 – 30 с вони забаврлюються у світло-бузковий колір, інші види не фарбуються.
5 Санітарна оцінка туш при бешисі та чумі.
при афк.чумі У випадку виявлення хворих, підозрілих у захворюванні тварин після забою туші, кров, шкури та всі інші продукти забою знищують спалюванням.
При клас.чумі Туші, продукти забою випускати в сирому вигляді заборонено При дистроф змінах у мязах і внутр органахнаправл на утилізацію. Якщо змін немамікробіолог дослідж на наявн сальмонел. Якщо є- органи на утилізацію, туші на проварювання, на консерви. Якщо нематушу, органи на варені ковбаси. Шкури дезінфікують.
При бешисі Туші, продукти забою хворих і підозрілих у захв випускати в сирому вигляді заборонено.При дистрофічних, патол змін у м’язах, тушу з внутр органама направляють на утилізацію. Якщо пат змін у туші та органах немає, роблять мікробіологічного дослідж. Якщо виявили сальмонеливнутр органи утилізують, а туші випускають після проварювання або відправляють на виготовлення консервів. Якщо сальмонел нема, тушу, сало і внутр органи переробляють на варені, варено-копчені ковбаси та грудинки, корейки.
Патологічно змінені кров, кишки та внутр органи утилізують. Шкури дезінфікують.
6 Бруцельоз. хронічна інф хвороба усіх видів с/г, диких ссавців, хар абортами із затримкою посліду, розладом репродуктивної с-ми, ендометритами, орхітами, бурситами, артритами. хворіє людина. Збудник бруцели, роду Brucella. 6видів: Brucella abortus -ВРХ, коней; Br. Suis Br. melitensis
—ДРХ,буйволи, людина; Br. canis ,Br. ovis — овець; Br. neotomaе — пацюків.
*кокоабо паличкоподібні, дрібні нерухомі Грбактерії. Не утв спор, деякі штами утв капсулу. Для диференціюв метод Козловського — 2 %-м розчин сафраніну з наступним дофарбовуванням 1 %-м водним розчином зеленого брильянтового. Під час мікроскоп дослідж мазків бруцели червоні, інші зелені. Бруцели культивують в аеробних умовах при 37 °С, рН = 6,8 – 7,0, на печінково-глюкозо- гліцериновому бульйоні/агарі, МПА, МПБ. Із лаб тв найчутлив - морські свинки, Бруцели відносно стійкі до дії фізико-хім факторів. Пряме сонячне проміння руйнує їх лише через 4 – 5 год.
Епіз Найсприйнятлив ВРХ, ДРХ свині, менш чутливі — коні, м’ясоїдні Джерело зб хворі, особливо в період аборту, коли бруцели виділ з плодом, водами та виділеннями зі статевих органів, із сечею, калом, молоком, спермою. Передається аліментарно, через шкіру (не)ушкоджену, слизові оболонки, кон’юнктиву очей.
Патогенез. 3 фази: Фаза регіонарної інфекції- проникнення в організм чутливих тв, розмнож в регіонарних лімфовузл, пошир лімфат/ гематогенним шляхами в паренхіматозні органи.
Фаза генералізації процесу- під впливом несприятлив умов утримання й годівлі, при вагітності. бактеріємією, утв в уражених органах і тк специфічних бруцельозних гранульом, Фаза вторинної латенції -клінічне видужанням, тривале бактеріоносійством.
Клін ознаки Інкуб 2 – 4 тижні. Перебіг безсимптомний, латентний. Виявити таких тварин можна при серологічних, алергічних досліджень. ВРХ_латентний, аборт на 5-8міс, гнійний ендометрит, серозні бурсити передніх кінцівок, абсцеси задніх. ДРХ аборт на 3-5 міс. Коні бурсити на холці й потилиці, некрози хрящів, остистих відростків, утв свищів, аборти рідко.
ПАТан після абортуПлодові об, котиледони потовщені, пронизані крововиливами, вкриті пластівцями фібрину і гною. У корів - кіста яєчників, мастити, бурсити, ураження суглобів, у биків
— гнійнонекротичні ураження сім’яників та придатків.
Діагноз бактеріолог, серолог та алергічні (у овець і свиней) дослідження з урахуванням епіз ситуації та клініки.
Бактеріолог- в лаб -абортовані плоди з оболонк, навколоплідну рідину або шлунок плода з вмістом, шматочки печінки й селезінки, вміст гігром (бурс) уражених суглобів, проби молока.
*мікроскопія мазків з пат матеріалу( за Козловським червоні), виділення та ідентиф збудника (р-
я аглютиації, імунофлуоресценції) , біопроба на морських свинках.
Серолог/алергічні дослідж. реакцію аглютинації (РА), реакцію тривалого зв’язув комплементу (РТЗК), (РЗК), кільцеву реакцію з молоком (КР), а також бруцельозний алерген; Діагноз на бруцельоз вважається установленим, якщо виділено культуру з па матеріалу або одержано
позитивні результати біопроби; виявлено + серологічні й алергічні реакції у тв з клін ознаками;

виявлено зростання титрів антитіл за РА і РЗК у повторних пробах сироваток, відібраних з інтервалом 15 – 20 діб
Диф діагн У ВРХ, хламідіозу та кампілобактеріозу; у свиней — сальмонельозу, лептоспірозу; у овець і кіз — лістеріозу, кампілобактеріозу, хламідіозу. З цією метою проводять посіви на живильні середовища для виділення культури відповідного збудника з абортованих плодів, а також серологічні дослідження для визначення наявності специфічних антитіл
Лікування. При бруцельозі не проводиться. У неблагополучних господ,в загрозливій зоні тварин, які позитивно реагують вважають хворими і піддають забою.
Імунітет. нестерильний. живу суху вакцину зі штаму Br. abortus, яка в неблагополучних господарствах сприяє припиненню подальшого поширення інфекції в стаді, профілактиці абортів, одержанню від щеплених тварин здорового молодняку.
Корів з клін озн -забороняється доїти. Молоко від корів, які + реагують, знезаражують кип’ятінням 30 хв,викор для годівлі тв на господарстві. На території – регулярна дезінфекція.
Ветсан М’ясо, отримане від забою тварин усіх видів, що мали клінічні або патан ознаки бруцельозу, підлягає переробці на консерви, м’ясні хліби чи проварюванню.
Билет 9 (теоретична частина)
1.Кровосисні комахи
ГНУС ґедзі, мокреці, мошки, москіти, комарі, з повним типом перетворення група Holometabola Ґедзі –ряд Діптера двокрилі, підряд Брахіцера, родина Табаніде. роди: Tabanus, Hybomitra, Atylotus, Chrysops, Нaematopota. Голова опукла, з боків складні очі На тілі 3 прості ока +4 антени, хоботок різально-сисного типу у самок, у самців лижучий. Черевце -7сегментів. Цикл* яйця – 3тижні-
личинка6р линяють - лялечка – через 5-25 днів імаго. Укуси болючі, слина з антикоагуляторн дією,
токсична тому на місці укусів утв набряки. При масовому нападанні у тврізко знижується продуктивність та вгодованість.Ґедзі переносники -анаплазмоз ВРХ, трипаносомоз коней, сибірка, туляремія
Комарі —підряд Нематоцера, родина Куліціде. Роди Aedes, Culex Anopheles Тіло довге, очі фасеткові, хоботок колючо-сисного типу, антени 15 членні є дзизгальця, Цикл (1-3міс)- яйця – личинка4стадіїлялечкаімаго.Укуси -спричин біль, свербіж, набряки, зниж продуктивності. Переносникиенцефаліт, ІНАН бруцельоз, сибірка, анаплазмоз, малярія, сетаріоз, дирофіляріоз, міксоматоз Мошки підряд Нематоцера, родина Сімуліде. Двокрилі, 11 членні антени, очі фасеткові, хоботок
колючо-сисногий у самок, лижучий у самців, в черевці 9 сегментів. Цикл (1,5 міс в півд регіонах, 10
міс в пінічних)- яйцяличинки в коконах 2-3т -лялечка-імаго спричиняють симуліотоксикоз – масовий напад мошок (пригнічення, хитка хода, анорексія, салівація, набряки, тахіпное, збільш лімфатичні вузли. Інтоксикація розвив за 1—2 дні), гинуть від асфіксії -закупорюються носові ходи). Укуси - свербіж, біль, набряки, підвищення температури. Слина має гемолітичну отруту, токсична. Переносять сибірку, енцефаліт, онхоцеркоз ВРХ
Мокреці F- Ceratopogonidae/родиCulicoides, Leptoconops, Lasiochella/ дрібні, очі фасеткові, колючо-
сисний хоботок, Цикл (1,5міс) яйцяличинки3р линяютьлялечкаімаго пром.х. за онхоцеркозу коней). 13-членні вусики
Москіти —в південних регіонах. F- Psychodidae види Phlebotomus papatasii, Ph. Sergenti Цикл 27дн – яйця – личинки – 4р линяютьлялечкаімаго. 16 членні вусики Укуси болючі, свербіж, набряки, дерматити. переносники лейшманіозів, мікоплазмозу.
Профілактичні заходи, спрямовані на обмеження місць виплоду гнусу: меліорація заболочених земель, культурне освоєння пасовищ. Твар ферми, літні табори для тв будують подалі від боліт. Худобу випасають коли активність гнусу найменша. на пасовищах розпалюють багаття, бо дим відлякує кровосисних комах. Здійснюють деларвацію водойм (знищення личинок гнусу у воді).
3.Цикл розвитку ехінококу