
- •6 Імунний захист новонародженого молодняку
- •8 Принципи лікування новонароджених тварин за гострих розладів травлення
- •11. Гіпопластична анемія поросят. Етіопатогенез, діагностика та лікувально-профілактичні заходи.
- •12. Гіпоглікемія поросят. Етіопатогенез, симптоми, лікування.
- •13. Ензоотична атаксія ягнят. Етіопатогенез, симптоми, лікування.
- •14. Безоарна хвороба молодняку. Етіопатогенез, симптоми, лікування.
- •15. Рахіт. Етіопатогенез, симптоми та лікування.
- •16. Періодична тимпанія телят
- •18.Анеміїпостгемарагічна, гіпопластична, гемолітична анемія
- •19. Діагностика и профілактика анемій
- •20. Постгеморагічна анемія. Етіопатогенез, симптоми та лікування.
- •21. Гіпопластична анемія. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування.
- •22. Гемолітична анемія. Етіопатогенез та класифікація.
- •23. Токсична анемія. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування.
- •24. Геморагічні діатези. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування.
- •25. Тромбоцитопенія.Етіопатогенез,симпт.,діагн,лік.
- •26.Дисрегуляторні анемії. Етіо,діаг,лік.
- •27. Кровоплямиста хвороба. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування
- •28. Післяпологова гемаглобінурія корів. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування
- •29. Імунні дефіцити у тварин. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування
- •30. Кормова алергія. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування
- •31.Поширення, етіологія та класифікація захворювань сечової системи.
- •32. Основні синдроми, які мають місце при захворюваннях сечової системи.
- •34.Нефрити.Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування.
- •41. Хронічна гематурія врх. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування.
- •42. Парез та параліч сечового міхура. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування.
- •43. Захворювання нижніх відділів сечовивідних шляхів. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування.
- •44. Поширення, етіологія та класифікація захворювань нервової системи.
- •45. Основні синдроми, які мають місце при захворюваннях нервової системи.
- •56. Сонячний удар
- •57. Теплове перегрівання.
- •58. Гідроцефалія.
- •59. Ішемія головного мозку.
- •60. Гіперемія головного мозку.
41. Хронічна гематурія врх. Етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування.
Хронічна гематурія великої рогатої худоби— хронічне запалення сечового міхура, яке характеризується кровотечею в його порожнину з ерозій, виразок або папіломатозних утворень на його слизовій оболонці. Виражені симптоми з'являються у корів старше 6-річного віку, але перші ознаки хвороби можна виявити у більш ранньому віці. Особливо часто хвороба виникає у худоби, завезеної з благополучних зон.
Етіологія остаточно не з'ясована. Вважають, що причиною хвороби є поїдання папороті орляка, яка містить багато смолистих речовин втаніну, що виділяються через нирки й дуже подразнюють слизові оболонки сечових шляхів. Не виключається негативний вплив інших рослин (буркун, листя дуба, гіллячки бука й граба), які також містять смолисті речовини, танін, глікозиди, алкалоїди.
У розвитку хронічної гематурії можна виділити два періоди хвороби: латентний і клінічно виражений, а останній за проявом симптомів поділяють на легку й тяжку стадії. Латентний період може тривати протягом 1—2 років. Характеризується періодичною появою мікрогематурії (у полі зору мікроскопа — 6—20 еритроцитів). Легка стадія: температура тіла, частота пульсу, і дихання в межах норми, кон'юнктива блідо-рожева, апетит збережений. Періодично виявляють макрогематурію, яка триває 1—3 тижні, а потім протягом 11—3 міс відсутня. В періоди гематурії виражена полакіурія. Відзначають болючість сечового міхура. Через 1—2 роки хвороба прогресує (тяжкий перебіг). У цій стадії температура — в межах норми або субнормальна, тварини пригнічені, ; видимі слизові оболонки анемічні, виражені тахікардія і задишка, тони серця посилені або приглушені, можна виявити функціональний ендокардіальний систолічний шум. Сечовий міхур при пальпації болючий. Діурез частий (до 20—25 разів на добу). Сеча кров'яниста, з домішками слизу і грудочками фібрину, інколи містить згустки крові і має гнильний запах. У крові виявляють зниження вмісту гемоглобіну до 30—60 г/л, зменшення кількості еритроцитів до 1—2 млн/мкл. Тяжкий перебіг хвороби триває 2—6 міс і при явищах серцево-судинної недостатності тварини гинуть або їх вимушено забивають.
Діагноз грунтується на врахуванні характеру місцевості, клінічних симптомах, результатах дослідження сечі та крові. Від кровопаразитарних хвороб, лептоспірозу і післяродової гемоглобінурії відрізняється за основним симптомом — гематурією. Для гострого уроциститу характерні болючість діурезу, невелика кількість еритроцитів у сечі, проте анемії кон'юктиви, олігоцитемії та олігохромемії не виявляють.
Лікування спрямоване на зменшення запального процесу в нирках і сечовому міхурі, стимуляцію функцій серцево-судинної, кровотворної та травної систем, обміну речовин. Поліпшує стан здоров'я тварин мінеральна підгодівля, також терапія, спрямована на стимуляцію гемопоезу: переливання крові від здорових тварин, препарати кобальту, заліза та міді. Використовують замінники крові — розчин Рінгера — Локка, реополіглюкін. Стимулюють кровотворення лактотерапія (молоко в дозі 0,05—0,1 мл/кг маси тіла, 3—5 ін'єкцій з інтервалом 3 дні), камполон, сирепар, вітогепат, залізодек-странові препарати.