3. Продемонструвати методику ентеротомії у тварин

Оперативний доступ. Виконується передпупкова парамедіанна лапаротомія в обхід прямого м'яза живота. Зафіксувавши пальцями шкіру, хірург розтинає її на 8—10 см, відступивши від серединної лінії на 2 см. У самок з розвинутою молочною залозою шкіру розтинають по серединній лінії, а решту шарів — парамедіанно. Послідовно розтинають поверхневу фасцію з підшкірною клітковиною і зовнішній листок глибокої фасції. Після оголення голубувато-білуватого кольору зовнішньої (вентральної) стінки піхви прямого м'яза живота останню розтинають на всю довжину розрізу. Рану розширюють рановими гачками і приступають до відокремлення прямого м'яза від стінок апоневротичної піхви і білої лінії.

Слід пам'ятати, що в місцях сухожилкових перетинок (inscripciones tendineae) м'яз міцно зростається з піхвою, тому препарування виконують гострою частиною скальпеля, а в решті ділянок — рихло, де його відокремлюють держаком скальпеля. Відпрепаровану ділянку прямого м'яза підхоплюють рановим гачком і відтісняють латеральне. Оголюють решту шарів черевної стінки — внутрішню пластинку апоневротичної піхви прямого м'яза, щільно зрощеного з поперечною черевною фасцією і парієтальною очеревиною. В центрі оголеної ділянки паралельно до білої лінії роблять розріз, достатній для введення в черевну порожнину двох пальців руки.

Оперативний прийом. Введеними в черевну порожнину пальцями відсувають уперед сальник, який покриває нутрощі, захоплюють частину петлі тонкої кишки і евентрують її. Відтісняють двома пальцями в різні боки вміст кишки і накладають кишкові затискачі на відстані 10—12 см. Евентровану кишку ізолюють від черевної порожнини стерильними марлевими серветками.

Помічник утримує кишкову петлю за кишкові затискачі, а хірург розтинає стінку кишки з боку, протилежного до брижі, на 2—3 см. Слизову оболонку, яка вивертається, протирають тампоном, просоченим етиловим спиртом.

Заключний етап передбачає накладання швів на рану кишкової петлі і закривання рани черевної стін ки Ентеротомну рану зашивають одноповерховим переоивчастим швом Ламбера шовковими нитками № З або 4 В процесі операції фізрозчином постійно зволожують серозну оболонку кишки, яка висихає. Нитки стібків коротко зрізують, видаляють ізолюючі серветки і вправляють кишку в черевну порожнину, в яку потім за допомогою шприца без голки вводять розчин антибіотика.

Рану черевної стінки закривають триповерховим швом. Перший поверх шва — безперервний кушнірський, призначений для закривання рани внутрішнього шару черевної стінки, який складається з очеревини, поперечної черевної фасції і внутрішньої пластинки піхви прямого м'яза живота, які зрослися. Шов виконують сильно зігнутою голкою шовковою ниткою № 4 близько 40 см завдовжки. Другий поверх виконують такою ж довгою ниткою кушнірським швом, з'єднуючи краї рани зовнішньої стінки піхви прямого м'яза живота, вправивши останню на місце. Через 1—2 стібки м'яз також бажано підхоплювати швом. У процесі накладання обох безперервних швів помічник утримує нитку в натягнутому стані. Третій поверх — вузловий шов на шкіру, клітковину і фасції — виконують шовком № 6—8. Краї рани обробляють йодо