Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Государственній єкзамен / Госынезаразные_2017.docx
Скачиваний:
180
Добавлен:
04.08.2017
Размер:
1.08 Mб
Скачать

6.Поставити крапельницю.

  1. Розчини повинні бути кімнатної температури або теплими.

Введення холодних розчинів тварині може спровокувати тремтіння і зниження загальної температури тіла.

  1. Швидкість введення крапельних розчинів повинна бути мінімальна. Оптимальною швидкістю вважається швидкість, рівна 1 краплі в 1-2 секунди.

Більш швидке введення може знову ж спровокувати тремтіння тварини, блювоту, різке підвищення артеріального тиску з усіма витікаючими звідси наслідками. Не поспішайте, процес лікування тварини дуже відповідальний. Краще зменшіть швидкість крапельниці.

  1. Не допускати попадання повітря в вену тварини - це може викликати газову емболію.

  2. Не залишти тварину без нагляду.

  • Дезінфекція рук, гумові рукавички.

  • З флакончика з розчином зніміть захисну алюмінієву кришку, але не повністю, а центральну частину. У цю гумку (під алюмінієвої кришечкою) буде вставляється система.

  • З пластикового вістря зніміть ковпачок і пластиковим вістрям проткніть гумову пробку флакона.

  • Потрібно повністю перекрити регулятор швидкості, опустивши коліщатко вниз до упору.

  • Флакон з системою підвішується вниз шийкою на штатив (вище рівня лежачої собаки не менше 1 м).

  • Тепер потрібно двома пальцями стиснути резервуар пристрою для видалення повітря і відпустити, щоб він наполовину наповнився рідиною.

  • На пристрої для видалення повітря потрібно відкрити повітропровід - маленька кришечка частіше з кольорового пластику.

  • Відкрийте повністю регулятор швидкості введення.

  • У резервуар з флакона почне надходити рідина, а повітря буде видалятися через відкритий повітропровід.

  • Як тільки рідина заповнить всю систему і почне витікати через голку, регулятор швидкості потрібно повністю перекрити коліщатком.

  • Під'єднати систему до катетера.

Білет 19

1.Позаматкова і несправжня вагітність.

Позаматкова вагітність.

Запліднення відбувається у верхній третині яйцепроводу. Зиго­та, що утворилася при цьому, рухається по яйцепроводу в напрямку матки, де відбувається її подальший розвиток.

Дуже рідко запліднення і розвиток зиготи може статися в розірваному фолікулі або на каймі яйцепроводу. Іноді зигота затримується в яйцепроводі і, не дійшовши до порожнини матки, продовжує розвиватися тут. Можуть бути й такі випадки, коли ран­ній зародок випадає з яєчника або з кайми яйцепроводу в черевну порожнину, де і роз­вивається. Такі відхилення у розвитку зародка називають позаматковою вагітністю.

Позаматкова вагітність спостерігається дуже рідко, але буває частіше у багато­плідних, ніж у одноплідних тварин.

Причини. Теоретично можна уявити, що зародок прикріпився і став розвиватися у яйцепроводі внаслідок його недостатньої скоротливої функції. Крім того, перешко­дою до просування зародка в порожнину матки можуть бути стенози, перегини і за­палення яйцепроводів.

Щодо причини яєчникової вагітності, то вона може виникнути коли спермії попа­дають у граафів міхурець, який щойно розірвався, а яйцеклітина чомусь затрималася в ньому.

Перебіг. Затримання зародка у яйцепроводі (трубна вагітність) завершується роз­ривом яйцепроводу, бо його стінки не настільки еластичні, щоб протистояти тискові ростучого зародка. Розрив яйцепроводу супроводжується великою кровотечею в че­ревну порожнину, що часто може спричинити смерть тварини. Якщо ж смертельної кровотечі і не наступило, то через розрив яйцепроводу зародок попадає у черевну порожнину (вторинна черевна вагітність), де умови для його розвитку мало придатні. Необхідні йому поживні речовини зародок дістає завдяки контакту з очеревиною.

У рідких випадках зародок, потрапивши зразу в черевну порожнину, починає там розвиватися (справжня черевна вагітність), прикріпившись до очеревини або брижі кишечника.

При позаматковій вагітності ембріон у більшості випадків гине, далеко не дій­шовши свого зрілого стану. Після загибелі він розсмоктується або муміфікується та інкапсулюється сполучнотканинною оболонкою, що виглядає, як пухлина.

Діагноз. Зажиттєва діагностика позаматкової вагітності дуже утруднена. Єдиною ознакою її є поява потуг при відсутності плода у матці. Треба відзначити, що з появою потуг шийка матки відкривається.

Трубну вагітність у великих тварин можна визначити тільки ректальним дослі­дженням. При цьому виявляється ампулоподібне розширення яйцепроводу.

Лікування. Видалити ембріон можна тільки хірургічним способом.

Несправжня вагітність.

Під несправжньою вагітністю розуміють настання секреції молока у статеводозрілих невагітних самиць. Таке явище спостерігають у тих випадках, коли у самиці лак­тація з’являється після тічки через той строк, який відповідає тривалості вагітності для даного виду тварин.

У сук несправжня вагітність спостерігається доволі часто і проходить дуже вираз­но. Через 2 місяці після кожної тічки (без запліднення) майже у всіх сук трохи збіль­шуються молочні залози, причому досить часто настає секреція молока. Молоко нічим не відрізняється від того, яке виділяється після родів. Таких сук можна використати як годівниць, бо підкладання їм цуценят викликає лактацію на час, потрібний для їх вирощування (5-6 тижнів). В противному разі виділення молока припиняється через 2 тижні. Іноді велике напруження молочної залози примушує суку ссати своє молоко. В таких випадках секреція молока посилюється і період лактації збільшується.

Цікаво відзначити, що під час несправжньої вагітності змінюється поведінка суки. Вона старається лишатися на самоті, часто лягає і приймає позу, як під час годування цуценят. У деяких тварин спостерігають відсутність апетиту, неспокій: вони щось шу­кають навколо себе. Іноді спостерігають у сук гру ніби в ляльки, тобто вони приносять на певне місце іграшки (ляльки, м’ячі та ін.) і кладуть їх поруч з собою, як цуценят.