
- •1. Диференційна діагностика та лікування бронхіту та катаральної бронхопневмонії.
- •2. Ветеринарні правила допуску на забій хворих та вакцинованих тварин.
- •3. Анатомо-топографічна будова черевної стінки. Методи лапаротомії.
- •1. Відібрати кров для гематологічних досліджень.
- •2. Провести коротку новокаїнову блокаду нервів вим’я за методом д.Д. Логвинова при маститі задніх чвертей.
- •3. Описати існуючі методики знешкодження трупного матеріалу.
- •4.Провести осіменіння корови мано-цервікальним методом
- •5.Описати методику гастротомії
- •6. Методи визначення м*яса хворих і загиблих тварин
- •1.Методи та біохімічні принципи консервування м’яса, їх санітарне та економічне значення.
- •2.Диференційна діагностика і лікування гастриту і гастроентериту.
- •3.Місцеві розлади лімфообігу та вмісту тканинної рідини.
- •1.Етіологія, патогенез та лікування тварин на панкреатит.
- •2)Класифікація хвороб та вад вимя
- •3)Підготовка тварини до наркозу. Контроль перебігу наркозу. Методи реанімації.
- •4) Ветсан експертиза і санітарна оцінка свіжих і консервованих рослинних продуктів.
- •2. Дослідити орган зору кератоскопом
- •1.Наркоз, види, визначення, ускладнення.
- •2.Періоди утробного розвитку
- •3. Систолічні, пресистолічні та діастолічні пороки серця.
- •4. Все продуктів забою на агропородовольчих ринках.
- •5.Критерії визначення деформації копит і копитець
- •6. Дослідити тварину на предмет виявлення травматичного перикардиту
- •1. Класифікація анемій. Діагностика і лікування
- •2. Поняття про неплідність і яловість
- •3. Анатомотопографічна будова голови. Операції в ділянці голови.
- •4. Визначити групу чистоти молока та кислотність
- •5. Продемонструвати методику інфільтраційної анестезії
- •6. Ввести тварині лікарський розчин інтраперитоніально
- •1.Етіопатогенез, діагностика та лікування аліментарної остеодистрофії
- •2. Етіопатогенез, діагностика, лікування тварин хворих на міозит.
- •3.Передвісники родів.
- •4.Лабораторні методи дослідження риби.
- •2.Описати методику перкутанної кастрації самців.
- •3.Відбір проб крові для біохімічного дослідження.
- •1. Смерть та посмертні зміни.
- •2.Імунодефіцитний стан. Діагностика та лікування.
- •3.Вагітність - визначення, термінологія і види вагітності.
- •2. Визначення густини та вмісту сухих речовин у молоці
- •3.Дослідження стану печінки у тварин.
- •1.Синдром стресу (сс). Етіопатогенез та лікування
- •2.Стадії статевого циклу за Студєнцовим
- •3.Методи роз'єднання та з'єднання біологічних тканин
- •1.Органолептичні та фіз.-хім.Методи визначення натуральності меду
- •2. Новокаїнова блокада промежини за Магдою
- •1.Жовте тіло, його розвиток і функція
- •2.Як лікують тварин, хворих на ревматизм
- •3. Етіотропна терапія:визначення та класифікація
- •1. Продемонструвати методику руменотомії
- •2.Органолептичні та лабораторні методи дослідження меду, фальсифікація меду, її розпізнання.
- •3. Описати методику розтину трупів свиней
- •1.Маткова кровотеча.(metrorrhagia)
- •3. Що таке травматичний дифузний набряк холки?
- •1.Диференціальна діагностика міокардиту і міокардозу та їх лікування.
- •3. Забійні та м’ясопереробні підприємства
- •4. Підготувати штучну вагіну.
- •5. Дослідити рубець.
- •6. Описати правила особистої гігієни до під час та після розтину трупа.
- •1Пр Дослідити орган зору кератоскопом
- •2Пр Визначити ступінь свіжості мяса
- •3Пр Дослідити легені у тварини
- •1. Визначення жиру в молоці.
- •2. Провести вагінальне дослідження піхви
- •3. Поставити очисну клізму.
- •1. Диференційна діагностика нетравматичного і травматичного перикардиту.
- •2. Етапи акушерської і гінекологічної диспансеризації.
- •3. Місцеві розлади кровообігу.
- •4.Проба на «тріцепс»
- •5. .Методи виявлення м’яса хворих,загиблих тварин та тих,що були забиті в агонії
- •6. Дослідити сичуг у тварини.
- •1.Диференційна діагностика хвороб що супроводжуються спазмолітичною формою кольок у коней.
- •2.Хімічний склад,фізико-хімічні показники якості молока корів та фактори що їх обумовлюють.
- •3.Ускладнення при переломі рогу.
- •4.Провести осіменіння церві кальним методом з ректальною фіксацією шийки матки.
- •5Методика езофаготомії
- •6.Визначити пульс у тварини.
- •2.Гпертрофії, атрофії, метаплазія.
- •3.Об'єкт родів, родові шляхи та сили, які обумовлюють роди.
- •4.Визначення видової належності м'яса за органолептичними дослідженнями (яловичина, конина).
- •5.Продемонструвати методику оваріоектомії.
- •6.Поставити крапельницю.
- •1.Позаматкова і несправжня вагітність.
- •2.Суть процесу дозрівання м'яса та фактори, що впливають на нього.
- •3.Структура служби ветеринарної медицини в районі.
- •4.Промити передшлунки у тварин за допомогою зонда Черкасова.
- •5.Продемонструвати методику кастрації самців відкритим методом.
- •6.Описати методику розтину трупів однокопитних.
- •1.Хімічний склад та технологічні властивості молока, вплив різних факторів на молочну продуктивність.
- •2.Морфофункціональні зміни в організмі вагітної самки.
- •3. Диференційна діагностика і лікування фронтиту і гаймориту.
- •1.Визначити кількість дихальних рухів у тварини.
- •2. Описати документи, що складаються за результатами розтину, та правила їх заповнення.
- •3. Продемонструвати методику ентеротомії у тварин
4.Визначення видової належності м'яса за органолептичними дослідженнями (яловичина, конина).
Органолептичне дослідження яловичини:
До характерних зовнішніх ознак форми туші ВРХ належать коротка та широка шия і впалий круп.
Колір яловичини інтенсивно червоний, від світлих до темних відтінків, залежно від віку забитої тварини. Так, у телят до 1,5 міс. Віку м'ясо блідо-рожевого кольору, у корів і волів – малиново-червоного, у бугаїв – червоного або темно-червоного. На поперечному розрізі м'язи корови хар-я середньою зернистістю.
Запах яловичини приємний, нагадує запах свіжого дріжжового тіста, телятини – свіжоздоєного молока.
Колір яловичого жиру коливається від білого, світло-жовтого до жовтого, залежно від віку забитої тварини та годівлі. Жирна яловичина має добре виражену мармуровість і незначну кількість сполучнотканинних прошарків, порівняно з кониною. Консистенція жиру при 20ºС щільна і крихка в руках.
Бульйон, зварений з яловичини, світло-сірого кольору.
Органолептичне дослідження конини:
Хар-и ознаками форми туші коней є довга вузька шия, на верхній частині якої може бути нашарування жиру, випуклий круп.
Колір конини темніший, порівняно з м'ясом інших видів. Вона має цегляно-червоний колір, а після витримуванні на повітрі стає темно-червоною з синюватим відтінком. На розрізі м'ясо крупнозернисте, мармуровість відсутня, переважають тонкі еластичні волокна. Конина, особливо робочих коней, має запах поту, сечі.
Колір жиру – від інтенсивно-жовтого до лимонного. Консистенція жиру при 20 ºС м'яка, він плавиться в руках.
Больйон, зварений з конини, має темно-сіру піну.
5.Продемонструвати методику оваріоектомії.
Оваріоектомія - видалення яєчників у тварин методом хірургічного втручання. При цьому відбувається зміна гормонального фону і повне припинення вироблення статевих гормонів. Як наслідок - у тварини припиняється тічка, зникає ризик виникнення кіст і несправжніх вагітностей. Цей варіант стерилізації тварин найбажаніший, але придатний більше для молодих і невагітних тварин.
Підготовка операційного поля (видалення волосяного покриву, механічна очистка шкірного покриву стерильним марлевим тампоном, змоченим в 0,5% р-і аміаку, дезінфекція 5% спирт. р-м йоду і дублення шкіри, ізоляція оперативного поля стерильними простирадлами, які прикріплюють до шкіри стерильними цапками).
Підготовка рук хірурга: механічна очистка 0,5% р-м аміаку, хімічна дезінфекція 96º етиловим спиртом, дублення шкіри спиртом етиловим, нігті обробляють 5% р-м йоду.
Матеріали для операції: стерильні шприци з голками, зігнуті ножиці, резекційний скальпель, хірургічний пінцет, голкотримач Гегара, хірургічні голки – по 2 шт.
Медикаменти: 0,1% р-н Атропіну Сульфату 0,3мл; 2% р-н ксилазину 0,25 мл; калипсол (кетамин) 0,15 мл; Синтоміцинова мазь (10% лінімент); чеміспрей.
Фіксація тварини: собак, котів в спинному положенні.
Обезболювання: 1)премедкація – 0,1% р-н атропіну сульфату 0,3 мл в/м; 2) транквілізація – 0,25 мл 2% р-у ксилазину; 3) заключний етап наркозу – в/м 0,15 мл каліпсолу.
Операція:
Виконується розріз вентральної черевної стінки, а саме медіанний розріз уздовж білої лінії. Найкраще місце для розрізу-предпупкова область. Спочатку розсікають шкіру, пухку клітковину, поверхневу фасцію і білу лінію. Рану розширюють гачками, очеревину піднімають пінцетом і роблять ножицями невеликий отвір, в яке вводять пальци, і під їх контролем закінчують розріз. Негативні властивості - при медіанному розрізі відзначається повільне загоєння операційної рани; можливо розбіжність її країв з випаданням внутрішніх органів або утворенням гриж; в ослаблених, старих і дуже жирних тварин шви по білої лінії можуть гірше гоїтися, тому потрібно перший час уникати різких рухів і використовувати тривало розсмоктуються або розсмоктуються нитки. Однак медіанний розріз забезпечує хороший доступ до органів черевної порожнини, у разі потреби можна збільшувати розріз без додаткових ушкоджень тканин, ніколи не виникне потреби робити додатковий розріз в іншому місці. Супроводжується незначною кровотечею і відноситься до найменш травматичним, тому що при ньому зберігається цілісність нервів, судин і м'язів черевної стінки. Оперативний доступ - та частина операції, при якій оголюють уражений орган і патологічний осередок шляхом порушення цілісності покривів, стінок порожнин. Оперативний доступ повинен бути раціональним, тобто настільки малим, наскільки це можливо і настільки великим, наскільки це необхідно. Розріз довжиною 5-6 см роблять по білої лінії живота, відступивши на 1-1,5 см каудально від пупка. У кішок розріз повинен проходити на 1-2 см попереду лонного зрощення. Розкривають всі верстви білої лінії: шкіру, пухку клітковину, поверхневу фасцію і білу лінію. М'язи роз'єднують тупим способом. Оперативний прийом - власне втручання на ураженому органі після його оголення. При цьому необхідно дотримуватися максимальної бережність стосовно органу з тим, щоб виключити серйозні порушення життєдіяльності його і організму в цілому. Для виконання оваріоектоміі кішки виконують лапаротомію черевної стінки по білої лінії живота. Лапаротомія (чревосеченіе) (laparotomia) - розтин черевної порожнини для доступу до розташованих в ній органам. Після розтину черевної порожнини вводять палець в порожнину і в дорсальній частині черевної стінки відшукують роги матки, а на їх кінці знаходять заховані в бурсі яєчники. Яєчник виводять з порожнини назовні в рану, де на в'язку, брижі і судини накладають лігатуру за допомогою голки Дешана. Однією ниткою лігатури перев'язують яєчник спереду, а інший ззаду. Після чого яєчник зрізають ножицями, а куксу обробляють настоянкою йоду. У такій же послідовності видаляють і другий яєчник. Потім у черевну порожнину вводять лінімент 10%. Заключний етап операції-частина операції, при якій накладаються шви для з'єднання тканин на оперованому органі та області оперативного доступу, а також накладання пов'язки. Після видалення яєчників на черевну стінку накладають двоповерховий шов. Для ушивання черевної стінки застосували безперервний кушнірський шов. Перший стібок робиться поблизу кута рани, зблизивши її краю до повного зіткнення. У місці виходу голки зав'язують перший стібок. Наступні стібки роблять на однакових відстанях від країв рани (0,5-0,75 см) з рівними проміжками. При цьому нитка лежить на поверхні рани в косому напрямку, а в глибині - перпендикулярно її краях. Перед останнім стібком роблять вільний кінець нитки настільки довгим, щоб він залишився на стороні вкола, видаляють голку, а вивільнену петлю зав'язують з кінцем нитки морським вузлом. На шкіру наклали переривчастий вузловий шов. Він накладається окремими нитками довжиною 10-15 см кожна. Краї рани фіксують хірургічним пінцетом .. Голку, затиснуту голкотримачем, вколюють на відстані 0,5-1,5 см від країв рани і, діючи одночасно пінцетом і голкою в напрямку один до одного, проколюють тканини на одній стороні зовні усередину, на іншій - зсередини назовні. Стібки накладають на відстані 0,75-1,5 см один від іншого. Нитки кожного стібка зав'язують без надмірного зусилля, забезпечуючи точне зіставлення країв рани Ушиту шкірну рану обробляють чеміспреем . На кішку нав'язують післяопераційну попону, для того що б кішка не діставала до рани і не перешкоджала загоєнню її. Післяопераційний догляд. Як правило, кішка може вставати на ноги вже через кілька хвилин після виходу з наркозу. Однак, повне відновлення займає від 5 до 14 днів. Будинки для кішки необхідно обладнати плоску комфортну лежанку і регулярно перевіряти її самопочуття. Ранка ні в якому разі не повинна гноїтися або кровоточити. Кішці надати спокій, тепло, вільний доступ до води. Годувати в післяопераційний період можна кисло-молочними продуктами (кефір, ряжанка, сир, сметана), а також дрібно порізане м'ясо, печінка, тельбухи, субпродукти, яйце. Головним завданням у післяопераційний період є збереження швів, для цього використовується післяопераційна попони, яку потрібно носити 10-12 днів після операціі.Кожние шви знімають на 10 день після операції. Після проведення операції вже вдома господарям доручає лікар вколоти внутрішньом'язово одноразово біцилін 1000 од. на 1 кг. живої маси тіла кішки. Шви обробляють господарі на протязі 10 днів 2 рази на день перекисом водню і настойкою календули.