
- •1. Диференційна діагностика та лікування бронхіту та катаральної бронхопневмонії.
- •2. Ветеринарні правила допуску на забій хворих та вакцинованих тварин.
- •3. Анатомо-топографічна будова черевної стінки. Методи лапаротомії.
- •1. Відібрати кров для гематологічних досліджень.
- •2. Провести коротку новокаїнову блокаду нервів вим’я за методом д.Д. Логвинова при маститі задніх чвертей.
- •3. Описати існуючі методики знешкодження трупного матеріалу.
- •4.Провести осіменіння корови мано-цервікальним методом
- •5.Описати методику гастротомії
- •6. Методи визначення м*яса хворих і загиблих тварин
- •1.Методи та біохімічні принципи консервування м’яса, їх санітарне та економічне значення.
- •2.Диференційна діагностика і лікування гастриту і гастроентериту.
- •3.Місцеві розлади лімфообігу та вмісту тканинної рідини.
- •1.Етіологія, патогенез та лікування тварин на панкреатит.
- •2)Класифікація хвороб та вад вимя
- •3)Підготовка тварини до наркозу. Контроль перебігу наркозу. Методи реанімації.
- •4) Ветсан експертиза і санітарна оцінка свіжих і консервованих рослинних продуктів.
- •2. Дослідити орган зору кератоскопом
- •1.Наркоз, види, визначення, ускладнення.
- •2.Періоди утробного розвитку
- •3. Систолічні, пресистолічні та діастолічні пороки серця.
- •4. Все продуктів забою на агропородовольчих ринках.
- •5.Критерії визначення деформації копит і копитець
- •6. Дослідити тварину на предмет виявлення травматичного перикардиту
- •1. Класифікація анемій. Діагностика і лікування
- •2. Поняття про неплідність і яловість
- •3. Анатомотопографічна будова голови. Операції в ділянці голови.
- •4. Визначити групу чистоти молока та кислотність
- •5. Продемонструвати методику інфільтраційної анестезії
- •6. Ввести тварині лікарський розчин інтраперитоніально
- •1.Етіопатогенез, діагностика та лікування аліментарної остеодистрофії
- •2. Етіопатогенез, діагностика, лікування тварин хворих на міозит.
- •3.Передвісники родів.
- •4.Лабораторні методи дослідження риби.
- •2.Описати методику перкутанної кастрації самців.
- •3.Відбір проб крові для біохімічного дослідження.
- •1. Смерть та посмертні зміни.
- •2.Імунодефіцитний стан. Діагностика та лікування.
- •3.Вагітність - визначення, термінологія і види вагітності.
- •2. Визначення густини та вмісту сухих речовин у молоці
- •3.Дослідження стану печінки у тварин.
- •1.Синдром стресу (сс). Етіопатогенез та лікування
- •2.Стадії статевого циклу за Студєнцовим
- •3.Методи роз'єднання та з'єднання біологічних тканин
- •1.Органолептичні та фіз.-хім.Методи визначення натуральності меду
- •2. Новокаїнова блокада промежини за Магдою
- •1.Жовте тіло, його розвиток і функція
- •2.Як лікують тварин, хворих на ревматизм
- •3. Етіотропна терапія:визначення та класифікація
- •1. Продемонструвати методику руменотомії
- •2.Органолептичні та лабораторні методи дослідження меду, фальсифікація меду, її розпізнання.
- •3. Описати методику розтину трупів свиней
- •1.Маткова кровотеча.(metrorrhagia)
- •3. Що таке травматичний дифузний набряк холки?
- •1.Диференціальна діагностика міокардиту і міокардозу та їх лікування.
- •3. Забійні та м’ясопереробні підприємства
- •4. Підготувати штучну вагіну.
- •5. Дослідити рубець.
- •6. Описати правила особистої гігієни до під час та після розтину трупа.
- •1Пр Дослідити орган зору кератоскопом
- •2Пр Визначити ступінь свіжості мяса
- •3Пр Дослідити легені у тварини
- •1. Визначення жиру в молоці.
- •2. Провести вагінальне дослідження піхви
- •3. Поставити очисну клізму.
- •1. Диференційна діагностика нетравматичного і травматичного перикардиту.
- •2. Етапи акушерської і гінекологічної диспансеризації.
- •3. Місцеві розлади кровообігу.
- •4.Проба на «тріцепс»
- •5. .Методи виявлення м’яса хворих,загиблих тварин та тих,що були забиті в агонії
- •6. Дослідити сичуг у тварини.
- •1.Диференційна діагностика хвороб що супроводжуються спазмолітичною формою кольок у коней.
- •2.Хімічний склад,фізико-хімічні показники якості молока корів та фактори що їх обумовлюють.
- •3.Ускладнення при переломі рогу.
- •4.Провести осіменіння церві кальним методом з ректальною фіксацією шийки матки.
- •5Методика езофаготомії
- •6.Визначити пульс у тварини.
- •2.Гпертрофії, атрофії, метаплазія.
- •3.Об'єкт родів, родові шляхи та сили, які обумовлюють роди.
- •4.Визначення видової належності м'яса за органолептичними дослідженнями (яловичина, конина).
- •5.Продемонструвати методику оваріоектомії.
- •6.Поставити крапельницю.
- •1.Позаматкова і несправжня вагітність.
- •2.Суть процесу дозрівання м'яса та фактори, що впливають на нього.
- •3.Структура служби ветеринарної медицини в районі.
- •4.Промити передшлунки у тварин за допомогою зонда Черкасова.
- •5.Продемонструвати методику кастрації самців відкритим методом.
- •6.Описати методику розтину трупів однокопитних.
- •1.Хімічний склад та технологічні властивості молока, вплив різних факторів на молочну продуктивність.
- •2.Морфофункціональні зміни в організмі вагітної самки.
- •3. Диференційна діагностика і лікування фронтиту і гаймориту.
- •1.Визначити кількість дихальних рухів у тварини.
- •2. Описати документи, що складаються за результатами розтину, та правила їх заповнення.
- •3. Продемонструвати методику ентеротомії у тварин
3.Ускладнення при переломі рогу.
При переломах роги у його основи прогноз обережний зважаючи на можливість розвитку гнійного запалення лобової пазухи і оболонок мозку. У більшості випадків сприятливий. Роговий чохол може відновитися, але знову утворений ріг зазвичай буває деформований і без глазурі. При надломі рогового відростка або переломах його від середини і вище утворюється кістковий мозоль. Дещо гірше прогноз при переломах біля основи за можливих ускладнень у вигляді гнійного фронтіта, менінгіту та ін
4.Провести осіменіння церві кальним методом з ректальною фіксацією шийки матки.
Ректоцервікальний спосіб введення сперми(цервікальний з ректальною фіксацією шийки матки, бімануальний). Сперму вводять за допомогою приладів одноразового використання: п’ятипалої поліетиленової рукавички, полістиролових катетерів довжиною 450 мм, пластмасових двограмових шприців з гумовою чи пластмасовою муфтою, поліетиленових ампул, гумових або пластмасових балончиків, пайєтовводжувачів та зоошприців з металевим подовжувачем. Підбір інструментів залежить від методу і форми зберігання сперми.
Цервікальне осіменіння корів і телиць з ректальною фіксацією шийки матки проводять в канал шийки матки на глибину 6–8 см за допомогою металевих і одноразових полімерних інструментів, фіксуючи шийку матки рукою через пряму кишку.
При використанні сперми, що зберігається при температурі +2 +4 °С або замороженої у формі відкритих гранул, застосовують одноразові стерильні полімерні катетери довжиною 45 см, полістиролову або гумову ампулу чи полімерний шприц з муфтою та поліетиленову п’ятипалу рукавицю.
Перед осіменінням обробляють зовнішні статеві органи корови. Потім миють руки і дезінфікують їх спиртовим тампоном. Знезаражують кут пакету з ампулами, який надрізають, і через отвір виштовхують шийку ампули та зрізають її конус стерильними ножицями. Таким же чином на 2 см виштовхують кінець катетера із пакета і відразу ж приєднують до нього підготовлену ампулу. У катетер набирається сперма без пухирців повітря у стовпчику і його розміщують на підставці, яка знаходиться у ящику-термостаті при кімнатній температурі. Отвори пакетів запаюються або затискуються скріпками. На інструмент одягається санітарний чохол, а на руку – полімерна рукавиця, яка зволожується теплою мильною водою. У другу руку береться інструмент зі спермодозою.
Великим і вказівним пальцями руки в рукавиці розкривається статева щілина і вводиться катетер знизу вверх і вперед під кутом 30–40° по верхній стінці приблизно до середини піхви і його довжини, а потім інструмент спрямовується горизонтально у напрямку до шийки матки. Підтримуючи катетер, руку в зволоженій рукавиці вводять у пряму кишку і, при необхідності, звільняють її від калових мас, відхиливши катетер трохи вбік. Перед введенням катетера в шийку матки досліджуються статеві органи самки. Особлива увага звертається на ригідність матки і стан яєчників. Після цього рукою фіксується шийка матки, відшукується її розетка і під контролем пальця катетер вводиться в канал шийки. Канал шийки матки відшукують великим пальцем або мізинцем, залежно від способу фіксації шийки. Під контролем пальця катетер вводиться у шийку матки на глибину 6–8 см. Потім стискується ампула (шприц) і вводиться сперма з одночасним відтягуванням катетера до середини каналу шийки матки. Не розтискаючи ампулу, катетер обережно виймають із статевих органів самки, а руку із прямої кишки. Інструмент і рукавицю після осіменіння знищують.
При використанні сперми, розфасованої в пайєти, розморожується спермодоза і пайєта протирається стерильною серветкою від залишків води, струшується так, щоб повітряна кулька піднялася до верхньої (запаяної), пробки, і знезаражується її поверхня. Стержень пайєтовводжувача відтягують на довжину пайети, яку заводською пробкою вставляють в циліндр до упору. Кінець її відрізають перпендикулярно біля самої пробки (на середині повітряної кульки) і на інструмент фіксують стерильний одноразовий полімерний чохол. При цьому слідкують, щоб пластикове фіксаційне кільце було зняте з конуса шприца, оскільки чохол буде заблокований раніше, ніж щільно зафіксує пайету. Впевнившись в надійному з’єднанні пайєти з конусом чохла, останній фіксують до циліндра інструмента одним із способів, залежно від конструкції фіксаційного пристрою; чохли з розрізом – за допомогою фіксаційного кільця; без розрізу – шляхом нагвинчування його на різьбу циліндра або за допомогою спеціального затискувача. Готовність приладу до роботи перевіряють повільним проштовхуванням стержня до появи крапельки сперми на вершині інструменту.
Для використання пайєт різних об’ємів (міді-0,5 мл та міні-0,25 мл) застосовують універсальний пайєтовводжувач, циліндр якого виготовлений окремо від фланця із внутрішнім отвором різного діаметру по краях (відповідно для міді — та мініпайєт). Замість фланця інструмент має металеву муфту.
Перед використанням пайєтовводжувач стерилізують, збирають циліндр з муфтою так, щоб вільним залишався його край з отвором, який відповідає розміру пайєти (0,25 чи 0,5 мл). Подальші операції проводять аналогічно, як звичайного пайєтовводжувача.
При використанні сперми, замороженої в облицьованих гранулах, застосовують циліндр (наконечник) зоошприца (призначений для мано-цервікального способу осіменіння), в який вставляють розморожену і знезаражену гранулу і приєднують до нього спеціальний подовжувач, що складається з металевого трубчатого корпусу і дротяного стержня з дисковим упором. Один кінець корпусу має круглий фланець для фіксації подовжувача пальцями, а інший – зовнішню різьбу для з’єднання з одноразовим циліндром. На корпусі є замок для фіксації одноразового чохла.
Для збирання інструмента в канал зоошприца вкладають облицьовану гранулу зі спермою, з’єднують з стерильним подовжувачем і досилають гранулу до переднього краю циліндра. З боку вихідного отвору стерильною голкою проколюють гранулу. При використанні одноразового полімерного інструмента довжиною 50 мм (ОСХАР-2) гранулу не проколюють, оскільки в його кінцевій частині знаходиться голка із твердого полімеру, за допомогою якої гранула розкривається безпосередньо в цервікальному каналі у момент натискування на дротяний стержень.
На зібраний інструмент одягають тонкостінний полімерний санітарний чохол. Перед введенням наконечника в канал шийки матки, інструмент розчохлюють шляхом подання чохла в бік штовхача.
Після введення сперми проводять масаж клітора через товщу статевих губ протягом 10–15 с.
Переваги цервікального введення сперми коровам і телицям з ректальною фіксацією шийки матки полягають у підвищенні заплідненості самок за рахунок підсилення ригідності матки та прискореного потрапляння сперміїв до яйцепроводів. Тварин можна осіменяти безпосередньо в місцях їх утримання, у звичайних для них умовах та проводити прогнозування і корекцію заплідненості.