
- •1. Диференційна діагностика та лікування бронхіту та катаральної бронхопневмонії.
- •2. Ветеринарні правила допуску на забій хворих та вакцинованих тварин.
- •3. Анатомо-топографічна будова черевної стінки. Методи лапаротомії.
- •1. Відібрати кров для гематологічних досліджень.
- •2. Провести коротку новокаїнову блокаду нервів вим’я за методом д.Д. Логвинова при маститі задніх чвертей.
- •3. Описати існуючі методики знешкодження трупного матеріалу.
- •4.Провести осіменіння корови мано-цервікальним методом
- •5.Описати методику гастротомії
- •6. Методи визначення м*яса хворих і загиблих тварин
- •1.Методи та біохімічні принципи консервування м’яса, їх санітарне та економічне значення.
- •2.Диференційна діагностика і лікування гастриту і гастроентериту.
- •3.Місцеві розлади лімфообігу та вмісту тканинної рідини.
- •1.Етіологія, патогенез та лікування тварин на панкреатит.
- •2)Класифікація хвороб та вад вимя
- •3)Підготовка тварини до наркозу. Контроль перебігу наркозу. Методи реанімації.
- •4) Ветсан експертиза і санітарна оцінка свіжих і консервованих рослинних продуктів.
- •2. Дослідити орган зору кератоскопом
- •1.Наркоз, види, визначення, ускладнення.
- •2.Періоди утробного розвитку
- •3. Систолічні, пресистолічні та діастолічні пороки серця.
- •4. Все продуктів забою на агропородовольчих ринках.
- •5.Критерії визначення деформації копит і копитець
- •6. Дослідити тварину на предмет виявлення травматичного перикардиту
- •1. Класифікація анемій. Діагностика і лікування
- •2. Поняття про неплідність і яловість
- •3. Анатомотопографічна будова голови. Операції в ділянці голови.
- •4. Визначити групу чистоти молока та кислотність
- •5. Продемонструвати методику інфільтраційної анестезії
- •6. Ввести тварині лікарський розчин інтраперитоніально
- •1.Етіопатогенез, діагностика та лікування аліментарної остеодистрофії
- •2. Етіопатогенез, діагностика, лікування тварин хворих на міозит.
- •3.Передвісники родів.
- •4.Лабораторні методи дослідження риби.
- •2.Описати методику перкутанної кастрації самців.
- •3.Відбір проб крові для біохімічного дослідження.
- •1. Смерть та посмертні зміни.
- •2.Імунодефіцитний стан. Діагностика та лікування.
- •3.Вагітність - визначення, термінологія і види вагітності.
- •2. Визначення густини та вмісту сухих речовин у молоці
- •3.Дослідження стану печінки у тварин.
- •1.Синдром стресу (сс). Етіопатогенез та лікування
- •2.Стадії статевого циклу за Студєнцовим
- •3.Методи роз'єднання та з'єднання біологічних тканин
- •1.Органолептичні та фіз.-хім.Методи визначення натуральності меду
- •2. Новокаїнова блокада промежини за Магдою
- •1.Жовте тіло, його розвиток і функція
- •2.Як лікують тварин, хворих на ревматизм
- •3. Етіотропна терапія:визначення та класифікація
- •1. Продемонструвати методику руменотомії
- •2.Органолептичні та лабораторні методи дослідження меду, фальсифікація меду, її розпізнання.
- •3. Описати методику розтину трупів свиней
- •1.Маткова кровотеча.(metrorrhagia)
- •3. Що таке травматичний дифузний набряк холки?
- •1.Диференціальна діагностика міокардиту і міокардозу та їх лікування.
- •3. Забійні та м’ясопереробні підприємства
- •4. Підготувати штучну вагіну.
- •5. Дослідити рубець.
- •6. Описати правила особистої гігієни до під час та після розтину трупа.
- •1Пр Дослідити орган зору кератоскопом
- •2Пр Визначити ступінь свіжості мяса
- •3Пр Дослідити легені у тварини
- •1. Визначення жиру в молоці.
- •2. Провести вагінальне дослідження піхви
- •3. Поставити очисну клізму.
- •1. Диференційна діагностика нетравматичного і травматичного перикардиту.
- •2. Етапи акушерської і гінекологічної диспансеризації.
- •3. Місцеві розлади кровообігу.
- •4.Проба на «тріцепс»
- •5. .Методи виявлення м’яса хворих,загиблих тварин та тих,що були забиті в агонії
- •6. Дослідити сичуг у тварини.
- •1.Диференційна діагностика хвороб що супроводжуються спазмолітичною формою кольок у коней.
- •2.Хімічний склад,фізико-хімічні показники якості молока корів та фактори що їх обумовлюють.
- •3.Ускладнення при переломі рогу.
- •4.Провести осіменіння церві кальним методом з ректальною фіксацією шийки матки.
- •5Методика езофаготомії
- •6.Визначити пульс у тварини.
- •2.Гпертрофії, атрофії, метаплазія.
- •3.Об'єкт родів, родові шляхи та сили, які обумовлюють роди.
- •4.Визначення видової належності м'яса за органолептичними дослідженнями (яловичина, конина).
- •5.Продемонструвати методику оваріоектомії.
- •6.Поставити крапельницю.
- •1.Позаматкова і несправжня вагітність.
- •2.Суть процесу дозрівання м'яса та фактори, що впливають на нього.
- •3.Структура служби ветеринарної медицини в районі.
- •4.Промити передшлунки у тварин за допомогою зонда Черкасова.
- •5.Продемонструвати методику кастрації самців відкритим методом.
- •6.Описати методику розтину трупів однокопитних.
- •1.Хімічний склад та технологічні властивості молока, вплив різних факторів на молочну продуктивність.
- •2.Морфофункціональні зміни в організмі вагітної самки.
- •3. Диференційна діагностика і лікування фронтиту і гаймориту.
- •1.Визначити кількість дихальних рухів у тварини.
- •2. Описати документи, що складаються за результатами розтину, та правила їх заповнення.
- •3. Продемонструвати методику ентеротомії у тварин
1. Продемонструвати методику руменотомії
Фіксаціяі знеболювання. Руменотомію проводять у стоячому положенні. Знеболення досягаюсь провідниковою анестезією (паралюмбальна чи паравертибральна), інфільтраційною по місцю розрізу та над плевральною новокаїновою блокадою.
Пралюмбальну анестезію здійснюють трьома і'єкціями 3%-го розчину новокаїну по 15-20 мл на кожну:першу виконують на передньозовнішньому краю поперечно-реберного відростка 1-го поперекового хребця-анестетик вводять під і над кісткою (анастезія останнього міжреберного нерва); другу (клубово-підчеревного нерва) і третю (клубово-пахвинного нерва)-в ділянці середини вільного краю поперечно-реберних відростків 2 і 4-го
поперекових хребців.
Техніка операції. У лівій здухвинній ділянці роблять паракостальний лапаратомний розріз завдовжки 15-20 см. Пальпаторно проводять ревізію черевної порожнини:пухкі фібринозні спайки видаляють. Потім дорсо-каудальну стінку рубця виводять зовні, розрізають ножицями і фіксують за допомогою спеціальних пристроїв (Герцена, Петракова, Черненка) чи гачками-кішками на гумовому листі розміром 40х40 см із овальним отвором 18х9 см. Останній попередньо закріплюють на тулубі тварини. Далі евакуюють вміст передшлунків, ретельно досліджують їхні стінки — сторонні тіла видаляють, абсцеси розсікають і промивають розчинами антисептиків. У порожнину передшлунків вливають 1% розчин іхтіолу. Рану рубця звільняють від фіксаторів і закривають двоповерховим швом (Шмідена-Ламбера). Очеревину, поперечну фасцію і м'язи з'єднують двоповерховим непреривним швом із кетгуту, а шкіру — вузловими швами.
2.Органолептичні та лабораторні методи дослідження меду, фальсифікація меду, її розпізнання.
Органолептичні показники:
1)колір !!!По кольору не бракують
-безкольоровий (білий, прозорий)-біла акація, конюшина
-світло-бурштиновий (янтарний)-липовий, жовта акація
-бурштиновий-гірчичний, соняшниковий
-темно-бурштиновий (коричневий)-гречаний, вересневий
-темний (чорний)-вишневий, цитрусовий
2)запах
-специфічний приємний аромат
-неприємний аромат (тютюновий, падевий)
3)смак
Майже всі види меду мають приємний солодкий смак зі слабко-кислим присмаком. Допускається слабко-гіркуватий присмак (каштак .тютюн, медова падь)
!!! Гіркий, кислий, карамелізований, пляснявий — не допускається.
4)консистенція, або в'язкість-
визначається за характером стікання меду зі шпателя, що був занурений у мед, при температурі 20*С.
-рідкий-на шпателі невелика кількість меду, що стікає маленькими частими краплями (біла акація)-води понад 21%
-в'язкий-на шпателі значна кількість меду, що стікає великими рідкими витягнутими краплями
-дуже в'язкий — значна кількість меду, який при стіканні утворює довгі тяжі (мед.падь)
-щільна-шпатель занурюється у мед під тиском.
ГУСТИНА =1,409
ЗАГАЛЬНА КИСЛОТНІСТЬ=1-4*
ФАЛЬСИФІКАЦІЯ — ПАПКА
3. Описати методику розтину трупів свиней
Розтин трупів
Білет 12
1.Маткова кровотеча.(metrorrhagia)
Маткова кровотеча спостерігається у всіх свійських тварин, найчастіше – у корів і кобтл, у другій половині вагітності при пошкодженні судин хоріону, слизової оболонки матки або ж одночасно і кровоносної системи плода і матері; вона може бути артеріальною, венозною чи капілярною.
Причинами кровотечі можуть бути ушиби в ділянці живота, струси тіла при падінні, патогенні впливи інфекції чи інвазії, розлади функціі ендокринної системи (поява тічки під час вагітності), ендометрит і т.п.
Симптоми. Незначні кровотечі тривалий час можуть залишатися прихованими і на місці крововиливу наступає часткове відшарування дитячої плаценти і кров зсідається. При значних кровотечах частина крові може витікати через шийку в піхву і виділятися постійно або періодично із статевих шляхів. Крім того, значні кровотечі супроводжуються неспокійною поведінкою тварини, вона переступає задніми ногами, оглядається на живіт, натужується. В неї можуть спостерігатися ознаки загальної анемії – блідість слизових оболонок, загальна слабкість, дрижання м’язів.
Діагноз. Для постановки діагнозу слід переконатися, що кров виділяється з матки, а не з піхви. Для цього проводять вагінальне дослідження з піхвовим дзеркалом і намагаються простежити за виділенням крові. При піхвовій кровотечі кров звичайно в ній не затримується, а виділяється назовні, тоді як при кровотечі з матки в піхві виявляються згустки крові.
Прогноз Якщо кров вилилась у порожнину матки в невеликій кількості, то це явище може не порушити нормального перебігу вагітності. Частіше ж спостерігається аборт, бо кров, скупчуючись у порожнині матки, відокремлює судинну оболонку від слизової оболонки матки. Не виключена можливість і такого великого крововиливу у порожнину матки, в результаті якого тварина може загинути, тому прогноз – сумнівний, він залежить від ступеня кровотечі. У коней та свиней скупчення крові між дитячою та материнською плацентами може привести до розшарування їх, тоді як у тварин з котиледонною плацентою навіть значні крововиливи можуть не порушити плацентарного зв’язку. Згустки крові з часом частково розсмоктуються, а частково перетворюються в матковий пісок (обвапновуються).
Лікування зводиться перш за все до припинення кровотечі. З цією метою тварині створюють цілковитий спокій; ставлять її так, щоб задня частина тулуба була вище від передньої; кладуть холодні компреси (мішечки зі снігом чи льодом) на поперек; роблять відволікаючі втирання гострих мазей в ділянці грудей чи передніх кінцівок. Добрі наслідки дає внутрішньовенне введення хлористого кальцію (корові 150 мл 10% розчину), хлоралгідрату, підшкірне введення адреналіну (1:1000 великим тваринам 5-10 мл, дрібним жуйним і свиням – 0,5-0,8 мл). Коровам можна робити епідуральну новокаїнову анестезію (15-50 мл 1%-ного розчину новокаїну), а кобилам вводять підшкірно 0,5 г морфію.
При появі ознак гострої анемії застосовують переливання крові, або внутрівенне введення ізотонічного розчину (великим тваринам 200-500 мл).
Якщо сильна кровотеча загрожує життю тварини, то можна зробити штучний аборт – розкрити шийку матки і витягнути плідз наступним введенням в порожнину матки в’яжучих розчинів (наприклад 3% розчин галуну та кусочків льоду) або ж підшкірними ін’єкціями пітуїтрину (6-8 мл) чи екстракту маткових ріжок (10 мл).
2.Санітарно-гігієнічні умови одержання доброякісного молока на фермі. Вади молока та їх попередження.
При органолептичному аналізі молока визначають колір, смак, запах, консистенцію молока та наявність в ньому тих чи інших вад. Молоко має білий або злегка жовтуватий колір. Жовтуватий відтінок визначається наявністю ліпохромів, молочного жиру і каротину кормів. Запах молока специфічний, приємний, визначають його при кімнатній температурі молока. Смак молока злегка солодкуватий, приємний. Консистенція молока рідка, однорідна. Відхилення в органолептичних властивостях молока від нормальних показників класифікують як вади.
Вади молока можуть бути зумовлені причинами кормового, бактеріального, технічного та фізико_хімічного походження. Вади кормового походження виявляються відразу ж після видоювання молока, а бактеріального — під час його зберігання.
Вади консистенції:
•причинами водянистої консистенції можуть бути туберкульоз, катаральне запалення вим’я; надлишок в раціоні водянистих кормів — браги, жому, буряків, гички, капусти та ін., розведення молока водою; розморожування неправильно замороженого молока; період тічки у тварин;
•тягуча консистенція найчастіше буває бактеріального походження в результаті розвитку в молоці мікрококів, віскозної палички, псевдомонад, бактерій групи кишкової палички та ін. Тягучість небактеріального походження може спостерігатись у молоці окремих тварин при наявності ньому фібрину та лейкоцитів. Фізична тягучість інколи спостерігається при пропусканні молока через охолоджувач (утворення плівок білка);
•слизиста консистенція спричинюється наявністю у молоці молочнокислих та гнильних мікроорганізмів, що утворюють слиз або виробляють сичужний фермент; домішками молозива; деякими формами маститу; при захворюванні тварин ящуром; лептоспірозом; тривалим зберіганням молока при температурі нижче 10 °С; поїданням коровами гнильних та пліснявих кормів;
•піниста консистенція є наслідком розвитку у молоці мезофільних анаеробних лактатзброджувальних бактерій, дріжджів, кишкової палички; тривалого зберігання на холоді сирого, пастеризованого чи кип’яченого молока (пептонізація з утворенням лужних продуктів розпаду);
, поїдання великої кількості жовтецевих, молочайних, хвошевих та інших рослин; отруєння; розвитку у молоці деяких пігментних мікроорганізмів — Sarcina rubra та ін..
Вади запаху:
•кормовий запах (буряка, капусти, редьки) є результатом надлишку у кормах буряка, капусти, редьки та інших овочів з різким запахом;
•хлівний запах виникає при фільтрації молока безпосередньо в корівнику, забруднення його частинками гною, підстилки та ін., тривалому зберіганні молока в приміщеннях, де утримується худоба;
•затхлий запах виникає внаслідок зберігання свіжого теплого молока в щільно закритих ємностях (флягах, баках та ін.), розвитку анаеробних гнильних мікроорганізмів в щільно закритому неохолодженому молоці;
•силосний запах виникає при зберіганні молока, молочного посуду або фільтрувальних матеріалів у приміщенні, в якому знаходиться силос (особливо зіпсований), що містить, у великій кількості леткі жирні кислоти, спирти, ефіри, продукти гниття;
•аміачний запах є наслідком тривалого зберігання молока в незакритому посуді у корівнику; розвитку у молоці бактерій групи кишкової палички;
•кислий запах свідчить про передчасне скисання, зберігання молока в недостатньо чистому посуді; поїдання щавлю — молоко при цьому швидко з
сідається, погано збивається в масло;
•дріжджовий, спиртовий запах виникає при зберіганні забрудненого молока при низькій температурі;
•гнильний запах є наслідком розвитку у молоці гнильної мікрофлори; згодовування гнильних, запліснявілих кормів;
•медикаментозний запах свідчить про зберігання молока в приміщенні, в якому знаходились (знаходяться) креолін, скипидар, карболова кислота, дьоготь, йодоформ та ін. Застосування різних медикаментів, інсектицидів, дезінфікуючих засобів — гексахлоретану, хлорного вапна та ін.;
•маслянокислий запах виникає при маслянокислому бродінні;
•ацетоновий запах свідчить про ацетонемію у корів; поїдання тваринами зіпсованого силосу, що містить ацетон;
•тютюновий запах виникає при зберіганні молока в накуреному приміщенні; •специфічний запах окремих рослин свідчить про згодовування тваринам дикого часнику та цибулі, гірчиці, ромашки, кмину, анісу та інших пахучих рослин.
Вади смаку:
•солонуватий смак має молоко корів перед запуском (стародійне); з домішками молозива; при маститі;
•кормовий смак (трав’яний, буряковий, ріпи, редиски, часнику, цибулі). виникає при поїданні у великій кількості відповідних рослин;
•гострий смак є наслідком поїдання свіжої кропиви, хмелю, водяного перцю
•гіркий смак свідчить про поїдання тваринами значної кількості рослин, що містять ефірні олії (полин, польова гірчиця, жовтець, дика цибуля, часник та ін.), льонової макухи, зіпсованої (запліснявілої) вівсяної чи ячмінної соломи, гнилих буряків, картоплі та ін., тривале зберігання молока при низьких температурах; стародійне молоко; мастит, ендометрит, шлунково-кишкові захворювання;
•мильний смак виникає при зберіганні неохолодженого молока в закритих флягах; випасанні корів на пасовищах, де багато польового хвоща; нейтралізації молока содою; тривалому зберіганні молока, що забруднене гнильними бактеріями, при температурі нижче 10 °С;
•рибний смак є наслідком зберігання молока разом з рибою, згодовування коровам великої кількості рибного борошна, поїння водою з водоростями;
•присмак нафтопродуктів виникає при потраплянні нафтопродуктів у молоко або в силос при його заготівлі (трамбування тракторами);
•металічний смак є наслідком зберігання та перевезення молока в лудженому, заіржавленому або мідному посуді; поїння корів водою з великим вмістом оксидів заліза; дія на молоко сонячного світла, високої температури; гідроліз молочного жиру ліпазою.
Вади кормового й бактеріального походження найбільш поширені. Основні заходи попередження вад кормового походження такі: обмеження згодовування дійним коровам водянистих кормів та таких, що надають молоку небажаних присмаків і запахів; поліпшення пасовищ, очищення їх від шкідливих рослин та бур’янів; недопущення згодовування зіпсованих кормів.
Для попередження вад бактеріального походження необхідно суворо дотримуватись ветеринарно_санітарних правил при отриманні, первинній обробці, зберіганні й транспортуванні молока, щоб запобігти потраплянню в молоко шкідливих бактерій, які, розмножуючись, негативно впливають на його консистенцію, колір, смак і запах. Вади іншого походження запобігаються усуненням причин їх виникнення.