3.Відбір проб крові для біохімічного дослідження.

Кров беруть з яремної вени(ВРХ, вівці, кози, коні)., у свиней із вушної або з краніальної полої,у собак та котів із латеральної плюшевої вени, дотримиючись правил асептики та антисептики.

Час взяття крові: у моногастричних- до годівлі ранком, у жуйних-ранком через 4 години після годівлі.

При взятті проб крові не можна допускати надмірного стресу(впливає на біохімічні показники). Якщо дослідження біох. Показників проводять у цілній крові, її стабілізують, вносячи в пробірку антикоагулянт, зрозрахунку на 15-20 мл. крові;2-3 краплі 1% розч. гепарину, 3-4 краплі 10% розч. ЕДТА-натрію, 15-20 мг. Цитрату або оксалату натрію. При необхідності ставлять в термостат пр Т. 37-38С на 1-2 год. Або залишають при кімн. темп. до відділення сироватки. Взяту кро і сироватку транспортують в термосі з льодом.

Білет 9

1. Смерть та посмертні зміни.

Після настання смерті припинення функціонування організму як цілісної біологічної системи, автоліз і дія мікроорганізмів призводять до розвитку посмертних змін. До них відносять: трупне охолодження, трупне задубіння, посмертне згортання крові, трупні плями що виникають в результаті посмертного перерозподілу крові, трупне висихання та трупний розклад. Всі трупні явища поділяють на ранні та пізні. До ранніх відносять трупне охолодження, трупне задубіння, посмертне згортання крові, трупні плями та трупне висихання; а до пізніх – трупний розклад.

Танатогенез (процес смерті) умовно поділяють на три стадії: агонія,клінічна смерть, біологічна смерть.

Агонія (від грець. агон – означає боротьба), тобто прояв захисних силдля збереження життя. Це період від початку смерті до моменту останньоїсистоли серця.

Клінічна смерть – це момент останнього скорочення (систоли) серця. Зупинка серця ще не означає смерть всього організму. Достатньо сказати, що саме серце можна заставити функціонувати через добу і навіть більше.

Біологічна смерть – незворотна зупинка життя у всіх елементах (органах) організму. Вона наступає приблизно через добу після клінічної смерті.

Ознаки смерті.

Згодом, після настання біологічної смерті, з’являються ймовірні (відносні) та достовірні (абсолютні) ознаки смерті. Першими з’являються ймовірні (відносні) ознаки смерті: нерухомість тіла, невизначеність серцебиття, пульсу, дихання, відсутність рефлексів і чутливості, ознак Белоглазова. Достовірні (абсолютні) ознаки смерті або трупні зміни (ранні трупні зміни) виникають приблизно через 2-4 години після смерті, найбільше виражені на першу – другу добу після смерті. Охолодження. З моменту завершення життєвих функцій утворення тепла в тілі завершується і, згідно фізичним законам, відбувається зрівнювання температури тіла з температурою оточуючого середовища. Трупне задубіння. Незадовго після смерті тварини всі її м’язи розслабляються, але вже через порівняно короткий термін вони поступово стають більш щільними, твердими, злегка скорочуються і фіксують труп в певному положенні, яке можна змінити, якщо застосувати деяку фізичну силу.

Згортання крові. З настанням смерті починається згортання крові. Однак не завжди воно однаково виражене, що в значній мірі залежить від вмісту в крові вуглекислоти. При наявності в крові великої кількості вуглекислоти кров може взагалі не згорнутися. Це може відбутися при смерті від асфіксії, сепсису, отруєння. Посмертні згустки крові забарвлені в темно-червоний колір, мають в більшій мірі пухку консистенцію. Посмертний перерозподіл крові виражається в тому, що після смерті внаслідок припиненні діяльності серця та скорочення артерій кров, яка ще не згорнулася, переходить з артерій у вени і під дією сили тяжіння разом із тканинною рідиною і лімфою стікає в нижче розташовані частини тіла, тим

самим є фактором утворення трупних плям. Трупні гіпостази виникають через 3-6 год. після смерті у шкірі,

підшкірній клітковині, скелетних м’язах, в нижче розташованих частинах внутрішніх органів, від чого вони стають більш повнокровними (що як правило добре видно в парних органах: нирках, наднирниках, легенях). Трупне розкладання пов’язане з процесами аутолізу і гниття трупів. Процеси розкладання розвиваються або під впливом ферментів, які є в тканинах тварини, або ж в результаті дії різноманітних аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Гниття трупа обумовлене розмноженням гнильних бактерій

в кишечнику та інших органах. Розкладання трупів під дією ферментів – аутоліз. Ознаками розкладання трупу є:

1) гнилісний запах, який утворюється внаслідок виділення сірководню, індолу та інших газів; 2) зелений колір шкіри та інших внутрішніх органів в наслідок накопичення в них сульфогемоглобіну (сполучення сірководню, який виділяється при гнитті, з гемоглобіном крові); 3) утворення газів, які накопичуються в шлунково-кишковому тракті, порожнинах, підшкірній клітковині, паренхіматозних органах, в результаті чого органи стають губчастими, труп здувається.