укр яз. / укр на подготовку

фахова мова - це сукупність усіх мовних засобів, якими послуговуються у професійно обмеженій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері. Як додаткова лексична система професійна мова, не маючи власної специфіки фонетичного та граматичного рівнів, залишається лексичним масивом певної мови. Усі лексичні одиниці фахових текстів переділяються на чотири різновиди: 1) терміни певної галузі, що мають власну дефініцію; 2) міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (терміни філософії, політології, математики, філології тощо); 3) професіоналізми; 4) професійні жаргонізми, що не претендують на точність та однозначність.

Лексичне значення слова впливає на визначення роду іменників, що є назвами осіб: - Іменники чоловічого роду позначають осіб чоловічої статі, напр.: батько, Микола, Ілля, вельможа, гульвіса, Коцюбинський, Кутній, директор. Показником роду цих іменників є закінчення -о, -а (-я), нульове, а також прикметникового походження закінчення -ий (-Ш) -назви осіб із закінченням -о,бувають ще середнього роду, напр.: хлоп 'ятко, дівчатко. Іменники: ледащо, незнайко, громило, здоровило, забудько, які, маючи формальний показник чоловічого та середнього роду (закінчення -о), є іменниками спільного чоловічого та середнього роду. -основним засобом вираження значення жіночого роду (усі назви неістот із закінченням -а (-я) - це іменники жіночого роду) іменники жіночого роду мають у називному відмінку закінчення -а (-я) та нульове закінчення, напр.: сторона, земля; річ, суміш, радість. -назвами осіб за професією, родом занять, посадою, званням, їх використовують для позначення чоловіків і жінок, напр.: банкір, викладач, декан, депутат, заступник, міністр, начальник, нота-ріус, професор та ін. Використання іменників чоловічого роду для називання осіб жіночої статі пов'язане з наявністю / відсутністю мовних засобів означення цієї статі. -Рідше трапляються у мовленні випадки, коли іменники жіночого роду, переважно це назви жіночих професій, використовують на позначення осіб чоловічої статі( Наша няня Марія захворіла але Наша няня Андрій захворів) -Іменників чоловічого і жіночого роду із подібним значенням є мало, напр.: голова, колега, листоноша, староста, суддя їді деякі інші. Кілька груп іменників, де не закладене розмежування за статтю: 1) назви наукових ступенів і звань, напр.: доктор, кандидат, професор, 2) офіційні, адміністративні, посадові назви, напр.: прем 'єр-міністр, президент, дипломат, посол; 3) назви осіб за військовими спеціальностями, напр.: воїн, боєць, офіцер, 4) інші найменування соціально-оцінного типу, напр.: лауреат, інженер,

Подвоєння в загальних назвах

У загальних назвах іншомовного походження букви, що позначають приголосні звуки, не подвоюються: програма, каса, тераса, траса, маса, шосе, алея, дисидент, коледж, ралі, спагеті, хокей, хобі, сума, група, асиміляція, апарат, дисидент (порівняйте з правописом у російській мові). Зверніть особливу увагу на слова, які раніше мали подвоєння: бароко, лібрето, бравісимо, інтермецо, піанісимо, фортисимо, ста­като, фін(и).

Можливе подвоєння внаслідок збігу префікс + корінь (якщо в мові вживається паралельно непрефіксальне слово): сюр+реалізм — сюрреалізм, ір+раціональний — ірраціональний, ір+реальний — ірреальний, ін+новація — інновація.

Подвоєння у власних назвах

У власних назвах іншомовного по­ходження подвоєння приголосних букв зберігається. Правопис таких слів треба запам’ятати або звіряти за орфографічним словником, текстами художніх творів (якщо мова йде про імена літературних героїв): Апенніни, Андорра, Бессарабія, Голландія, Еллада, Дарданелли, Канни, Міссісіпі, Оттава, Прус­сія, Таллінн, Ахіллес, Аполлон, Будда, Діккенс, Грімм, Одіссей, Мюллер. Подвоєні приголосні зберігаються і в похідних словах — загальних назвах: Будда — буддизм, буддист; Голландія — голландський, голландець; Таллінн — талліннський, талліннець, але: Ватт (прізвище) — ват (одиниця виміру).

ЗАПАМ’ЯТАЙ!

Правопис власних імен людей: Алла, Белла, Віссаріон, Геннадій, Елла, Жанна, Інна, Нонна, Сусанна, Римма, але Агнеса, Інеса, Іполит, Кирило, Пилип, Сава.

аннали — (у стародавніх єгиптян) — літописи; білль — у Великобританії, США та дея­ких інших країнах — законопроект, але біль — іменник чоловічого роду (від боліти); ванна — посудина, кімната; вілла — розкішна дача; галл – мешканець Галлії; але гал – наріст на рослині; нетто – вага товару без тари й упа­кування;