- •Мороховська Катерина 1 курс, 13 група
- •Іменник - це самостійна
- •Категорія роду
- •Є чотири способи родової диференціації іменників:
- •Отже, спеціального закінчення для вираження родової належності немає, а тому треба враховувати всю
- •Від частини іменників з цією семантикою за допомоги суфіксів -к-,-иц- утворюються співвідносні іменники
- •Назви
- •Назви
- •Назви
- •Категорія числа
- •Категорія відмінка
- •Відмінювання іменників
- •Групи іменників
- •Групи іменників
- •Групи іменників
Мороховська Катерина 1 курс, 13 група
Іменник - це самостійна
повнозначна частина мови, яка виражає значення предметності в граматичних категоріях роду, числа, відмінка і відповідає на питання хто? що?
Граматичні категорії:
•Рід
•Число
•Відмінок
Категорія роду
Рід- несловозмінна граматична категорія, що є однією з
визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються лише у множині, належать до одного з трьох родів:
чоловічого (степ, мир, батько, хлопець, Петро);
жіночого (земля, веселка, ніжність, ніч, Галина, мати);
середнього (поле, зернятко, озеро, теля, відмінювання)
спільного (суддя, сирота).
Є чотири способи родової диференціації іменників:
морфологічний, лексичний, словотвірний,
синтаксичний.
В іменниках рід здебільшого визначається морфологічно - закінченням називного відмінка однини і характером основи.
До чоловічого роду належать:
•більшість іменників, що у початковій формі мають нульове закінчення і чисту основу на приголосний (клен, народ, стіл, край, настрій, календар, день, жолудь);
•частина іменників на -а- (-я) (назви осіб чоловічої статі) (староста, Микола);
• поодинокі іменники із закінченням -о (батько, Павло, Дніпро).
До жіночого роду належать:
•іменники, що в початковій формі мають закінчення -а (-я) (вода, рука, пісня, вулиця, професія);
• іменники з нульовим закінченням, основи яких закінчуються твердим чи м'яким приголосним (велич, зустріч, подорож, суміш, печаль, блакить, вись, роль, паморозь) та іменник мати.
До середнього роду належать:
•іменники, які в початковій формі мають закінчення -о,-е (вікно, суспільство, весло, коло, море, горе, сховище, озерце);
•іменники із закінченнями -а (-я) (курча, дівча, ведмежа, пташеня, життя, буття,
Отже, спеціального закінчення для вираження родової належності немає, а тому треба враховувати всю систему закінчень непрямих відмінків. Закінченнями (тобто морфологічно) визначається здебільшого рід назв неістот.
В іменниках - назвах істот граматичний рід може визначатися лексично (семантично) - родові відмінності осіб чоловічої і жіночої статі виражаються різними лексичними одиницями: батько-мати, дядько -тітка, хлопець - дівчина, вівця - баран. Іменники, що називають недорослих істот, належать до середнього роду - ведмежа - ведмежатко, цуценя - цуценятко, пташа-
пташенятко, котеня.
Іменники - назви осіб за професією належать до чоловічого роду, їм не властиве розмежування чоловічого і жіночого роду за допомоги зовнішніх показників:
геолог, педагог, фотограф, біолог, технік, агроном. Семантична диференціація за статтю таких іменників визначається синтаксично - формами залежних компонентів словосполучень або контекстуальних показників: біолог працювала,
гід повернулася.
Від частини іменників з цією семантикою за допомоги суфіксів -к-,-иц- утворюються співвідносні іменники жіночого роду: арматурник - арматурниця,
архітектор - архітекторка, будівельник -будівельниця, депутат - депутатка, українець -українка. Особливо широко функціонують такі похідні в розмовному мовленні, вони нерідко не фіксовані словниками: учитель -учительша, учителька; директор-директорша. Отже, їх родова належність визначається словотвірним способом.
Іменники - назви осіб за їх характерними діями або рисами поведінки зараховують до іменників спільного роду: писака, зівака, жаднюга, приблуда, причепа, підлиза, ябеда, ненажера. Вони можуть належати до чоловічого або до жіночого роду залежно від статі особи, яку називають: старий волоцюга - стара волоцюга. Формальне розрізнення чоловічого та жіночого роду забезпечується тут синтаксично.
Подвійний рід (чоловічий - середній: вовчище, дубище, жіночий -середній: бабище, дівчище, річище) мають іменники - назви істот і неістот, утворені за
допомоги суфікса -ищ(е). Формальним показником середнього роду є закінчення
-е, а чоловічого і жіночого - граматичний рід твірного слова: лоб - чоловічий рід -
лобище - середній рід; свекруха - жіночий рід - свекрушище - середній рід.
Назви |
Рід |
Приклади |
Осіб |
За належністю |
прибулий месьє, військовий |
|
до статі |
аташе, справедливий |
|
|
рефері, сміливий тореро, |
|
|
відомий шансоньє, |
|
|
елегантний маестро – |
|
|
чоловічий рід; |
|
|
усміхнена фрейлейн, літня |
|
|
мадам, серйозна фрау, |
|
|
струнка міс-жіночий рід |
Тварин |
Чоловічого роду |
крикливий какаду, |
|
(можливе |
яскравий ара, галасливий |
|
розрізнення за |
жако, швидкий ему – |
|
статтю) |
чоловічий рід; |
|
|
Шимпанзе годувала |
|
|
малюка.– жіночий рід |
|
|
(розрінення за статтю). |
|
|
Винятки: цеце (муха), івасі, |
|
|
путасу (риба), ківі (пташка), |
|
|
окапі (тварина родини |
|
|
жирафових), які належать |
|
|
до жіночого роду. |
Субстантивовані |
Середнього роду |
довгождане "так", гучне |
Назви |
Рід |
Приклади |
Неістот |
Середнього роду |
Вовняне кашне, нове меню, |
|
|
актуальне інтерв 'ю, |
|
|
світлове табло, смачне |
|
|
канапе. |
Власні назви |
За родовим |
Гостинне Батумі (місто), |
|
поняття |
стрімка Арагві (річка), |
|
(держава, місто, |
висока Ай-Петрі (вершина), |
|
озеро, річка, |
зелений Хоккайдо (острів), |
|
гора, острів |
небезпечний Страмболі |
|
тощо); |
(вулкан). |
|
|
Якщо слово співвідноситься |
|
|
з різними родовими |
|
|
поняттями, воно |
|
|
вживається у різних |
|
|
родових формах; |
|
|
Гаїті проголошена |
|
|
незалежною 1804 року |
|
|
(держава). |
|
|
На гористому Гаїті виявлено |
|
|
поклади бокситів (острів). |
Назви |
Рід |
Приклади |
Назв органів |
За родовою |
Про це повідомила |
преси, |
назвою |
"Торонто стар" (газета); |
громадських |
|
"Темпо" опублікував цікаві |
організацій, |
|
матеріали про футбольний |
спортивних |
|
чемпіонат (журнал); |
клубів, команд |
|
|
тощо |
|
|
Абревіатури |
За родом |
Замаскований КП (пункт), |
|
опорного слова |
велика ГЕС (станція) |
Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової ознаки тематичного слова. Так, до чоловічого роду
належать такі невідмінювані слова, як: сироко, памперо, майстре, грего та інші назви вітру, сулугуні (сир), шимі (танець), кабукі (театр), кавасакі (бот), бефстроганов (від прізвища Строганов), багі (гоночний автомобіль), бенді (хокей з м'ячем), кантрі (стиль у музиці), жакоб (стиль
меблів), карт-бланш (бланк), барбекю (різновид шашлику).
Словами жіночого роду є іменники: авеню (вплив синоніма "вулиця"), бере (груша), кольрабі (капуста), салямі
(ковбаса), бері-бері (хвороба), страдиварі (скрипка), альма-
Категорія числа
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає
кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини: учень -учні, ріка - ріки, стіл - столи.
Усі іменники за здатністю утворювати форми однини/множини переділяються на три групи:
•іменники, що вживаються в однині й множині (сестра - сестри, зошит - зошити, палець - пальці);
•іменники, що вживаються тільки в однині (одиничні іменники)
(розквіт, мужність, фосфор, гречка, сіль);
•іменники, що вживаються лише у множині (ворота, вершки, гроші, жнива, мандри, радощі).