КСПП / U_vivtorok_mi_pishemo_MKR_z_ukrayinskoyi_movi

На відміну від притаманного неживому пасивного відображен- ня — реагування на зовнішні впливи, — жива система навіть у своїй найпростішій, елементарній формі певною мірою здатна до активно- го вибіркового відображення. Завдяки такій здатності жива система може здійснювати пристосувальну діяльність, спрямовану на збере- ження цілісності системи в умовах середовища, що постійно зміню- еться, на встановлення рівноваги із середовищем. Мотивом поведін- ки живого організму у взаемодії із середовищем розглядаеться у цьому разі потреба у відновленні рівноваги. Так, на основі принци- пу гомеостазу (гомеостазису) стало можливим детерміністське пояс- нення саморегуляції життедіяльності організму. Під цей принцип підводилась уся різноманітність пристосувальної діяльності. Справ- ді, гомеостаз охоплюе фундаментальний (хоча й не единий) рівень взаемодії живого організму із середовищем, що шляхом природного добору закріпилась як механізм збереження основних констант організму (тиск крові, вміст цукру і мінеральних солей тощо). Такі механізми включаються в разі виникнення нерівноваги і спрямовані на її відновлення. При цьому організму доводиться оріентуватись на такі найважливіші параметри середовища, від яких залежить нор- мальний обмін речовини. Отже, спрямованість на середовище нале- жить до реакцій організму, які І. Павлов визначив як безумовно- рефлекторні, що первісно притаманні організму, закладені в його конструкцію і передаються за спадковістю. Ця частина біологічної пристосувальної діяльності притаманна також людині і, незважаючи на глибоку соціальність, немовби тримае її в полоні біологічного життя. Річ у тім, що в результаті прямої спадковості людина успад- кувала від тваринних предків комплекс реакцій та інстинктів, які з’явились у процесі еволюції: деякі особливості організму, безумовні реакції, народження, розмноження, смерть.

Сторінка 94

na vіdmіnu vіd pritamannogo nezhivomu pasivnogo vіdobrazhen- nya — reaguvannya na zovnіshnі vplivi, — zhiva sistema navіt u svoїj najprostіshіj, elementarnіj formі pevnoyu mіroyu zdatna do aktivno- go vibіrkovogo vіdobrazhennya. zavdyaki takіj zdatnostі zhiva sistema mozhe zdіjsnyuvati pristosuvalnu dіyalnіst, spryamovanu na zbere- zhennya cіlіsnostі sistemi v umovax seredovishha, shho postіjno zmіnyu- etsya, na vstanovlennya rіvnovagi іz seredovishhem. motivom povedіn- ki zhivogo organіzmu u vzaemodії іz seredovishhem rozglyadaetsya u comu razі potreba u vіdnovlennі rіvnovagi. tak, na osnovі princi- pu gomeostazu (gomeostazisu) stalo mozhlivim determіnіstske poyas- nennya samoregulyacії zhittedіyalnostі organіzmu. pіd cej princip pіdvodilas usya rіznomanіtnіst pristosuvalnoї dіyalnostі. sprav- dі, gomeostaz oxoplyue fundamentalnij (xocha j ne edinij) rіven vzaemodії zhivogo organіzmu іz seredovishhem, shho shlyaxom prirodnogo doboru zakrіpilas yak mexanіzm zberezhennya osnovnix konstant organіzmu (tisk krovі, vmіst cukru і mіneralnix solej toshho). takі mexanіzmi vklyuchayutsya v razі viniknennya nerіvnovagi і spryamovanі na її vіdnovlennya. pri comu organіzmu dovoditsya orіentuvatis na takі najvazhlivіshі parametri seredovishha, vіd yakix zalezhit nor- malnij obmіn rechovini. otzhe, spryamovanіst na seredovishhe nale- zhit do reakcіj organіzmu, yakі і. pavlov viznachiv yak bezumovno- reflektornі, shho pervіsno pritamannі organіzmu, zakladenі v jogo konstrukcіyu і peredayutsya za spadkovіstyu. cya chastina bіologіchnoї pristosuvalnoї dіyalnostі pritamanna takozh lyudinі і, nezvazhayuchi na gliboku socіalnіst, nemovbi trimae її v polonі bіologіchnogo zhittya. rіch u tіm, shho v rezultatі pryamoї spadkovostі lyudina uspad- kuvala vіd tvarinnix predkіv kompleks reakcіj ta іnstinktіv, yakі z’yavilis u procesі evolyucії: deyakі osoblivostі organіzmu, bezumovnі reakcії, narodzhennya, rozmnozhennya, smert.

Na vidminu vid prytamannoho nezhyvomu pasyvnoho vidobrazhennya ?? reahuvannya na zovnishni vplyvy, ?? zhyva systema navitʹ u svoyiy nayprostishiy, elementarniy formi pevnoyu miroyu zdatna do aktyvnoho vybirkovoho vidobrazhennya. Zavdyaky takiy zdatnosti zhyva systema mozhe zdiysnyuvaty prystosuvalʹnu diyalʹnistʹ, spryamovanu na zberezhennya tsilisnosti systemy v umovakh seredovyshcha, shcho postiyno zminyuetʹsya, na vstanovlennya rivnovahy iz seredovyshchem. Motyvom povedinky zhyvoho orhanizmu u vzaemodiyi iz seredovyshchem roz·hlyadaetʹsya u tsʹomu razi potreba u vidnovlenni rivnovahy. Tak, na osnovi pryntsypu homeostazu (homeostazysu) stalo mozhlyvym determinist·sʹke poyasnennya samorehulyatsiyi zhyttediyalʹnosti orhanizmu. Pid tsey pryntsyp pidvodylasʹ usya riznomanitnistʹ prystosuvalʹnoyi diyalʹnosti. Spravdi, homeostaz okhoplyue fundamentalʹnyy (khocha y ne edynyy) rivenʹ vzaemodiyi zhyvoho orhanizmu iz seredovyshchem, shcho shlyakhom pryrodnoho doboru zakripylasʹ yak mekhanizm zberezhennya osnovnykh konstant orhanizmu (tysk krovi, vmist tsukru i mineralʹnykh soley toshcho). Taki mekhanizmy vklyuchayutʹsya v razi vynyknennya nerivnovahy i spryamovani na yiyi vidnovlennya. Pry tsʹomu orhanizmu dovodytʹsya orientuvatysʹ na taki nayvazhlyvishi parametry seredovyshcha, vid yakykh zalezhytʹ normalʹnyy obmin rechovyny. Otzhe, spryamovanistʹ na seredovyshche nalezhytʹ do reaktsiy orhanizmu, yaki I. Pavlov vyznachyv yak bezumovno-reflektorni, shcho pervisno prytamanni orhanizmu, zakladeni v yoho konstruktsiyu i peredayutʹsya za spadkovistyu. Tsya chastyna biolohichnoyi prystosuvalʹnoyi diyalʹnosti prytamanna takozh lyudyni i, nezvazhayuchy na hlyboku sotsialʹnistʹ, nemovby trymaye yiyi v poloni biolohichnoho zhyttya. Rich u tim, shcho v rezulʹtati pryamoyi spadkovosti lyudyna uspad- kuvala vid tvarynnykh predkiv kompleks reaktsiy ta instynktiv, yaki z??yavylysʹ u protsesi evolyutsiyi: deyaki osoblyvosti orhanizmu, bezumovni reaktsiyi, narodzhennya, rozmnozhennya, smertʹ.