КСПП / Поняття людини та особистості

3

Поняття людини та особистості

Людина суб'єкт історичного процесу розвитку матеріальної і духовної культури на землі біосоціальна істота генетично пов'язана з іншими формами життя Що володіє членороздільної мовою мисленням свідомістю і самосвідомістю морально-етичними якосями. До поняття людина використовується також ряд близьких понять: індивід особистість індивідуальність. Індивід означає людина як одинична природна істота представник виду Homo sapiens. Особистість з одного боку означає конкретного індивіда як суб'єкта життєдіяльності у єдності з його індивідуальних властивостей і його соціальних ролей з іншого боку особистість розуміти як соціальна властивості індивіда як сукупність інтегрованих ньому соціально значимих рис що утворилися в процесі прямої і непрямої взаємодії даної особи з іншими людьми які роблять його у свою чергу суб'єктом праці пізнання і спілкування. Індивідуальний термін багатозначний він позначає та особливе специфічне що відрізняє конкретну людину як індивіда як особистості від всіх інших, включаючи як природне тілесне такі психічні і соціальні властивості, розвиток людини є головним способом людини впродовж її життєвого шляху. Наука про людину існують два різні погляди на процес розвитку людини в цілому, перший полягає в тім що розвиток людини є безперервним він ніде не зупиняючись рівномірно і тому не існує чітких меж які виділяють 1 етап розвитку дитини з іншого погляду розвиток людини є дискретним тобто відбувається нерівномірно а тому її підстави виділити етап розвитку стадій які якісно Відрізняються один від одного.

Поняття стадійності соціалізації та її теорії

Найбільш поширеною є. зору про стадійний розвиток людини. Стадійність означає що одні періоди розвитку послідовно змінюються іншими продовжте послідовності необхідно зворотної водночас непередбачуваний характер. Існує декілька підходів до визначення стадій соціалізації один з них поділ соціалізації на первинну і вторинну. Термін первинна соціалізація відноситься до всього що складає безпосередньо або найближчого оточення середовище в якому проживає людина ресоціалізація найбільш інтенсивно відбувається в першій половині життя. Вторинна соціалізація і ще називають соціалізація дорослих допомагає їм набути потрібних навичок а соціалізація дітей пов'язані більше ніж з мотивацією до діяльності.

Загальна характеристика етапів соціалізації за кордоном періодизація еріксона і піаже

Французький психолог піаже зберігаючи ідею різних стадій у розвитку особистості наголошує на розвитку пізнавальних структури індивіда їхній наступній перебудові в залежності від досвіду і соціальної взаємодії. Чи стадії змінюють одна іншу у визначеній послідовності: сенсорно моторна від народження до двох років, операційна від двох до семи років, стадія конкретних операцій від семи до 11 років, стадія формальних операцій від 12 до 15 років.

Еріксон уособлює Своє бачення соціалізації особистості, він розглядає їх як вікові стадії на яких людина має певні проблеми, кризи.

Народження до 1 року( довіра недовіра) сприйняття соціального світу дитиною першого року життя складається на основі того якими способами році остановить якими відчуттями задовольняє цієї особи основні фізіологічні потреби в їжі свіжому повітрі у у русі у спілкуванні.

Від одного року до трьох років( автономія або сором і сумнів) Сергій коли дитина вчиться ходити освоює простір будинку двору багато пересуваються Свобода у визначених кордонах і вона прагне реалізувати свою нову соціальну установку.

З трьох до шести років( ініціатива або почуття провини) це криза виникає в період активного ігрового життя дитини вас повного її виявляти ініціативу приймати на себе новій ролі активно діяти Нехай в умов обставинах

З 12 до 19 років( его-ідентичність або змішання ролей) у цей період у людини виникає інтерес не тільки тоді її вчинків але й додому чи інших людей починається пошук ідеалу визначаємо дорослих на об'єктах закоханості постає задача зрозуміти самого себе у тому числі у різних соціальних ролях а також у відносинах з іншими людьми.

З 20 до 25 років( близькість або ізоляція) Ходячие Стріла або самостійне соціальне життя людина випробовує великої гостру потребу в близькості у дружбі у любові у сімейних відносинах

26 до 64 років( продуктивність або застій) продуктивність життя людини в роки зрілості називає зацікавленістю облаштуванні власного життя і у вихованні дітей ці роки людина повністю реаль загальнокультурні інтереси і професійні амбіції

З шістдесяти п'яти років і до смерті( цілісність або розпач) позитивний психосоціальний розвиток у старості Можливо якщо людина усвідомлює прожити життя якщо тіло і з усіма її радощами і ягодами і ні про що не шкодую розташ наприкінці життя доля тих людей які усвідомлюють її як ланцюг втрачених можливостей їх долає страх що вже не залишається часу щонебудь змінити.

4. Виготський є засновником вітчизняної культурно-історичної Теорії розвитку вищих психологічних функцій яка стала основою досліджень проблеми особистості у вітчизняних наука про людину протягом всього двадцятого століть, він також вводить поняття соціальна ситуація розвитку під яким він розуміє специфічні для кожного віку відношення між дитини і соціальним середовищем. Виготський виділяє наступні періоди стабільного розвитку особистості і краса у дитинстві

криза новонародженості

Немовлячий вік 2 місяці 1 рік- криза першого року

Раннє дитинство 1 3 роки- криза трьох років

Дошкільний вік 3 7 років- криза семи років

Шкільний вік 8 12 років- криза 13 років

Пубертатний вік 14 17 років- криза 17 років, Періодизація вікового розвитку Д. Б. Ельконіна: