Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Національна академія наук україни

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМ. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ЛАТИШЕВА Вікторія Володимирівна

УДК 349.42 

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

ЯК СКЛАДОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ СЕЛА В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право;

екологічне право; природоресурсне право

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник –

БУСУЙОК Діана Вікторівна,

кандидат юридичних наук

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................................	3
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села	10
1.1 Історіографічний огляд правових проблем розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села ................	10
1.2  Суб’єкти та об’єкти правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села………………………….	30
1.3 Становлення та розвиток законодавства у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села…………	71
1.4 Принципи правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села…	94
Висновки до розділу 1 ........................................................................................	103
РОЗДІЛ 2. Правове регулювання підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села	111
2.1 Поняття підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.....................................................................................	111
2.2 Правове регулювання управлінської діяльності у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села…………	120
2.3 Правове забезпечення фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села…………………………… Висновки до розділу 2…………………………………………………………	137 149
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..	151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….	160

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Продовольча безпека держави залежить від ступеня ефективності функціонування вітчизняного агропромислового комплексу. З огляду на це, розвиток житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села набуває істотного значення для соціально-економічних перетворень в українському суспільстві.

Приватизаційні процеси в Україні суттєво змінили соціально-економічні відносини на селі. Зокрема, з’явилися приватні власники на землях сільськогосподарського призначення та відбулося становлення нових форм господарювання – фермерських господарств, особистих селянських господарств. Незважаючи на можливість ефективно займатися виробництвом сільськогосподарської продукції, умови господарювання та проживання на селі залишаються нерозвиненими. Однією з причин цього є відсутність належного правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, яке б забезпечило виробників сільськогосподарської продукції належними умовами проживання та сприяло веденню ними господарської діяльності у сільській місцевості. В Україні відсутнє комплексне правове регулювання вищевказаних суспільних відносин, значна частина правових приписів має декларативний характер, недостатньо ефективно діють механізми реалізації законодавства у цій сфері.

Теоретичною основою дослідження, розв’язання поставлених завдань та формування висновків дисертаційної роботи стали праці вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема В. Б. Авер’янова, С. С. Алексєєва, Н. О. Багай, А. І. Бобильова, Д. В. Бусуйок, М. Я. Ващишин, М. К. Галянтича, Я. З. Гаєцької-Колотило, О. В. Гафурової, Р. М. Гейнц, В. К. Гуревського, В. М. Єрмоленка, В. П. Жушмана, А. М. Земко, О. Б. Кишко-Єрлі, Т. О. Коваленко, П. Ф. Кулинича, Н. Р. Малишевої, А. М. Мірошниченка, В. Л. Мунтяна, О. М. Пащенка, О. А. Поліводського, В. В. Носіка, К. О. Настечко, П. М. Рабіновича, В. І. Семчика, О. Ф. Скакун, А. М. Статівки, Н. І. Титової, В. Ю. Уркевича, І. А. Фаршатова, В. І. Федоровича, М. М. Чабаненка, О. В. Чичкіна, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги, В. В. Янчука, В. З. Янчука та інших науковців. Проте у вітчизняній юридичній науці відсутні комплексні дослідження питань правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Немає праць з проблем реалізації чинного законодавства в цій сфері. Це актуалізує дослідження правових засад розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а також пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.

Усе це зумовило тему дисертаційного дослідження, його мету, завдання, методологічний інструментарій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Проблеми розвитку аграрного та земельного права України» (номер державної реєстрації РК 0108U009967).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення правових засад розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а також пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні задачі:

• дослідити становлення та розвиток нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в Україні;

• визначити поняття житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;

• обґрунтувати інститут житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в аграрному праві України;

• дослідити суб’єктів та об’єкти правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;

• визначити принципи правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;

• визначити поняття підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;

• визначити види та систему суб’єктів управління у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а також їхні функції;

• встановити джерела фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;

• розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері житлово-комунального-господарства як складової соціальної сфери села.

Предметом дослідження є правове регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в Україні.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Зокрема, при вивченні теоретичних засад і визначенні відповідних понять застосовувалися категорії і прийоми формальної логіки (поняття, судження, синтез, порівняння, узагальнення тощо). У процесі дослідження правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в різні періоди застосовувалися історичний та діалектичний методи пізнання. Формально-логічний метод дав змогу проаналізувати зміст нормативно-правових актів України, які регулюють суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а також виявити колізії і прогалини у законодавстві. Цей метод застосовувався при розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства, що регулює суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Методи аналізу і синтезу використовувалися при дослідженні правової природи житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села та визначенні їх особливостей. Системно-структурний метод покладено в основу визначення елементів житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є першим в українській юридичній науці комплексним дослідженням правових проблем розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Це, у свою чергу, дало змогу одержати нові положення, що виносяться на захист і зумовлюють новизну цього дослідження:

вперше:

- аргументовано, що норми права, які регулюють суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, становлять окремий інститут аграрного права;

- сформульовано поняття житлово-комунального господарства як інституту аграрного права, під яким розуміється система відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють суспільні відносини щодо забезпечення виробників сільськогосподарської продукції належними умовами для життєдіяльності шляхом надання їм комунальних послуг, а також послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з управління будинком, спорудою або групою будинків, з ремонту приміщень, будинків, споруд, з благоустрою сіл. Елементами житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села є: житлове господарство на селі; комунальне господарство на селі, яке складається з теплопостачання, електропостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення; сфера благоустрою сіл;

- обґрунтовано, що в межах цього інституту аграрного права доцільно виділити такі субінститути: 1) субінститут у сфері теплопостачання; 2) субінститут у сфері електропостачання; 3) субінститут у сфері газопостачання; 4) субінститут у сфері водопостачання та водовідведення; 5) субінститут у сфері житлового обслуговування; 6) субінститут у сфері благоустрою сіл;

- визначено, що правовідносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, це врегульований нормами аграрного права комплекс відносин між суб’єктами аграрного права з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг на селі та послуг щодо благоустрою сіл;

- обґрунтовано необхідність здійснення правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села за такими принципами: принцип сталого розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип пропорційного фінансування громадянами, територіальними громадами та державою розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип державно-приватного (публічно-приватного) партнерства у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип забезпечення належної якості житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип запровадження політики енергозбереження в житлово-комунальному господарстві як складовій соціальної сфери села;

удосконалено:

- підходи до визначення місця норм права щодо соціальної сфери села в системі аграрного права України. Запропоновано вважати правові норми щодо соціального розвитку села підгалуззю аграрного права України. Вказана підгалузь аграрного права містить систему таких однорідних предметно пов’язаних родинних інститутів: інститут житлово-комунального господарства, інститут медичного та інститут фізкультурно-спортивного обслуговування сільських жителів, інститут забезпечення культурно-побутових умов проживання у сільській місцевості, інститут надання освіти на селі, інститут будівництва та ремонту шляхів із твердим покриттям у сільській місцевості;

- погляди щодо правового забезпечення фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Сформульовано висновок про те, що для правового регулювання фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села оптимальною є змішана форма інвестування. Інвестування мають здійснювати держава, територіальна громада та громадяни;

дістали подальшого розвитку:

- визначення шляхів реформування вітчизняного теплоенергетичного комплексу. Обґрунтовано положення про те, що теплоенергетичний комплекс на селі потребує реформування, яке має передбачати перехід на альтернативні джерела енергії;

- теоретичні підходи до розвитку аграрного законодавства та його систематизації. Встановлено, що на даному етапі розвитку аграрного законодавства постає потреба його кодифікації. Необхідно розробити та прийняти нові нормативно-правові акти щодо розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Вони мають скласти відповідний інститут Особливої частини Аграрного кодексу України.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, отримані в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані для вдосконалення законодавства України щодо соціальної сфери села. Зокрема, при підготовці проектів Аграрного кодексу України, Закону України «Про соціальну сферу села», при розробці загальнодержавної комплексної програми сталого розвитку сільських територій.

Теоретичні положення роботи можуть застосовуватися у подальших наукових дослідженнях, присвячених правовому регулюванню розвитку соціальної сфери села, у навчальному процесі, зокрема викладанні курсу «Аграрне право України» у вищих навчальних юридичних закладах, та при підготовці відповідних підручників, науково-практичних та навчально-методичних посібників.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертації, були апробовані на наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція «Сьомі юридичні читання: культура і право на початку ХХІ століття», (м. Київ, 19-20 травня 2011 року); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми розвитку аграрного та земельного права України», (м. Київ, 25 травня 2011 року); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні», (м. Харків, 02-03 лютого 2012 року); Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та аспірантів, присвячена 20-річчю створення Юридичного інституту «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина», (м. Івано-Франківськ, 27-28 квітня 2012 року).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць, з яких – 4 статті у фахових наукових виданнях та 4 тези доповідей на наукових конференціях.