- •Ценуроз церебральний
- •Фасціольоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Гіподерматози
- •Будова гіподерм.
- •Біологія оводів.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Заходи боротьби та профілактика гіподерматозу.
- •Еймеріоз курей
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Клінічні ознаки.
- •Патолагоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування та профілактика.
- •Еймеріоз кролів
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Еймеріоз великої рогатої худоби
- •Епізоотологічні дані.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування та профілактика.
- •Токсоплазмоз
- •Характеристика збудника хвороби.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Профілактика.
- •Естроз овець
- •Будова еструса.
- •Біологія овода.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Заходи боротьби та профілактика естрозу.
- •Аскаридоз свиней
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Імунітет.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Неоаскаридоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Бабезіоз собак
- •Характеристика збудника хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Бабезіоз коней
- •Характеристика збудників хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Лікування.
- •Бабезіоз великої рогатої худоби
- •Характеристика збудників хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Гастрофільоз однокопитних
- •Біологія оводів.
- •Патогенез.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Бореліоз
- •Характеристика збудника хвороби.
- •Бореліоз
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Опісторхоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагноз.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Псороптоз кролів
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування і профілактика.
- •Псороптоз овець
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування та профілактика.
- •Анаплазмоз
- •Характеристика збудників хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Сірі м'ясні мухи (вольфартіоз).
- •Будова збудника.
- •Біологія збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез та клінічні ознаки.
- •Діагноз.
- •Заходи боротьби та профілактики.
- •Дикроцеліоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Імунітет.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Заходи боротьби та профілактика.
- •Ехінококоз
- •Біологія збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика та заходи боротьби.
- •Диктіокаульоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Імунітет.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Балантидіоз
- •Характеристика збудника хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Кнемідокоптоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез і клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Макраканторинхоз свиней
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Профілактика.
- •Саркоцистоз
- •Характеристика збудників хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Профілактика.
- •Отодектоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування і профілактика.
- •Метастронгільоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Імунітет.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Трихінельоз
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Морфологія.
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Диференційний діагноз.
- •Профілактика трихінельозу.
- •Токсокароз і токсаскаридоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Дирофіляріоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Лікування.
- •Телязіоз великої рогатої худоби
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Кровососки
- •Будова вовноїда.
- •Біологія збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез та клінічні ознаки.
- •Заходи боротьби та профілактика.
- •Стронгілоїдоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Заходи боротьби з мухами.
- •Деларвація біотопів мух.
- •Дезинсекція.
Епізоотологічні дані.
Захворювання реєструють у будь-яку пору року. Хворіє саркоцистозом молодняк з 3—6-місячного віку. З віком інтенсивність і екстенсивність інвазії зростає. У деяких випадках до 100 % великої рогатої худоби може бути інвазовано збудниками саркоцистозу. Для сільськогосподарських тварин більш патогенними є види саркоспоридій собак (S. bovicanis, Б. ovicanis, Б. suicanis) порівняно із саркоспорндіями котів (S.bovifelis, S. ovifelis, S. suifelis). Як джерело інвазії певну роль можуть відігравати дикі дефінітивні живителі: вовки, єноти, лисиці.
Імунітет вивчений недостатньо. Зараження тварин саркоцистами одного й того ж виду може відбуватися багато разів. Внаслідок цього у їх організмі утворюються антитіла, які виявляють за допомогою серологічних реакцій.
Патогенез.
Внаслідок паразитування саркоцист в організмі тварин виникають запальні процеси й порушується кровообіг. З'являються масові крововиливи і як наслідок — анемія. Збудники хвороби виділяють токсичні речовини, які призводять до порушення біохімічних процесів, обміну речовин в організмі. Розмноження паразитів у м'язах спричиняє алергію. Порушується робота серця, нирок, кишечника.
Клінічні ознаки.
Саркоцистоз клінічно має переважно хронічний перебіг, рідко — підгострий або гострий. Клінічні ознаки хвороби нехарактерні. Вони залежать від виду збудника та інтенсивності інвазії. У хворих тварин спостерігаються загальна слабість, підвищення температури тіла, зниження надоїв та апетиту, анемія слизових оболонок, аборти, виснаження. Важливими ознаками можуть бути тремор м'язів та обмеженість рухів. Випадки загибелі тварин спостерігаються рідко. У м'ясоїдних клінічні ознаки хвороби, як правило, не спостерігаються.
Патологоанатомічні зміни.
При високій інтенсивності інвазії труп виснажений, у підшкірній клітковині, скелетних і серцевих м'язах — масові крововиливи, слизові оболонки шлунково-кишкового тракту катарально запалені. В черевній і грудній порожнинах— кров'яниста рідина, лімфатичні вузли збільшені. Спостерігається набряк та гіперемія легень. У м'язах стравоходу й діафрагми, скелетних і серцевих м'язах неозброєним оком можна виявити великі цисти білого або жовтого кольору.
Діагностика.
Діагноз за життя тварин поставити важко. Можна застосовувати серологічні методи діагностики, в деяких випадках ураховують клінічні ознаки хвороби. Наявність ооцист та спороцист в організмі дефінітивних живителів встановлюють дослідженням фекалій методом флотації за Фюллеборном або Дарлінгом. Вирішальне значення має посмертний діагноз. При розтині трупів і ветеринарно-санітарній експертизі туш сільськогосподарських тварин цисти збудників хвороби знаходять у м'язах стравоходу, язика, серця, діафрагми, очеревини, а також у скелетній мускулатурі. Для виявлення мікроцист з уражених органів роблять зрізи м'язових волокон величиною в рисове зерно і компресорним методом переглядають їх під мікроскопом при малому та середньому збільшеннях. Попередньо зрізи фарбують фарбою Гімза за методом Романовського, розчинами метиленового синього, генціанвіолету або азуреозином. Саркоцисти фарбуються у голубий або темно-синій колір. Можна застосовувати люмінесцентнийметод діагностики саркоцистозу. Внаслідок дії ультрафіолетових променів збудники хвороби в темноті флуоресціюють оранжевим кольором. Тушу оглядають в темному приміщенні за допомогою малогабаритного освітлювача (люмінескопа), в якому джерелом ультрафіолетових променів є ртутно-кварцова лампа.
Саркоцистоз потрібно відрізняти від трихінельозу свиней і цистицеркозу великої рогатої худоби. Навколо спірально закрученої личинки трихінели у м'язах формується капсула лимоноподібної форми, розміри якої не перевищують 0,68 мм в довжину і 0,37 мм — у ширину. У цистицерків через оболонку напівпрозорого міхурця, наповненого рідиною, можна побачити один сколекс. їх розміри: довжина — від 5 до 9 мм, ширина — 3—6 мм.
Лікування не розроблене. Експериментальним шляхом одержані позитивні результати при застосуванні жуйним тваринам імпортних хіміопрепаратів ампроліуму та лактату галофугінону (стеноролу).