- •Завдання _____
- •Тема проекту
- •Початкові дані:
- •1 Синтез комбінаційних схем
- •1.1. Синтез комбінаційних схем у базисах
- •1.2 Синтез комбінаціонних схем на базі комутаторів
- •1.3 Індикація
- •2 Автомат з пам'яттю
- •2.1 Лічильники
- •2.2 Регістри
- •2.3 Пристрій розпізнавання послідовності імпульсів ап 3
- •2.4 Пристрій розпізнавання послідовності імпульсів ап 4
- •3 Структурна схема дискретного пристрою
2 Автомат з пам'яттю
Дискретні АП характеризуються тим, що стан їх виходів залежить як від сигналів, присутніх на їх входах в даний момент часу, так і від послідовності сигналів, що поступили на входи автомата в попередній момент часу.
АП
діляться на синхронні та асинхронні. У
синхронних АП є генератор синхроімпульсів,
і дискретні моменти часу відстають один
щодо одного на рівну величину t. У
асинхронних АП генератор синхроімпульсів
відсутній, та зміна внутрішніх станів
відбувається під дією зовнішніх подій.
АП мають задану кількість внутрішніх станів. Робота АП відбувається в дискретні моменти часу. АП має сигнал виходу навіть в тому випадку, якщо відсутній вхідний сигнал. Формування сигналів виходів залежно від вхідних описується функцією, яка задає зв'язок між вхідними сигналами, кодом внутрішнього стану і виходами. Робота АП є формуванням внутрішніх станів під дією вхідного сигналу з урахуванням передісторії автомата. Різновиди АП: тригери, регістр зсуву, лічильники імпульсів, формувачі послідовності імпульсів.
Основою АП являється тригер, в свою чергу їх буває 5 видів:
D
-,
Т-, JK-, RS-, RS-. В моєму курсовому проекту
я буду використовувати тригер RS-.
RS–тригер має два входи: S – вхід установки
(set), R – вхід скидання (reset).
Рис. 2.1 – умовне позначення RS – тригера
Таблиця
істинності :
Таблиця 2.1 – таблиця переходів RS – тригера
-
S
R
Y(t)
Y(t+1)
0
0
0
0
0
0
1
1
0
1
0
0
0
1
1
0
1
0
0
1
1
0
1
1
1
1
0
d
1
1
1
d
Рівняння
SR- тригера:
Як і для розробки будь-яких пристроїв, в проектуванні АП існують певні етапи структурного синтезу автоматів з пам'яттю:
1.Словесний опис алгоритму роботи АП.
2. Складання графа переходів-виходів, таблиці переходів-виходів.
3. Скорочення числа внутрішніх станів (мінімізація).
4. Визначення кількості тригерів.
5. Кодування внутрішніх станів автомата.
6. Складання функціональної таблиці автомата.
7 Розробляються логічні рівняння схеми.
8 Здійснюється реалізація схеми автомата.
2.1 Лічильники
Лічильник імпульсів – це апарат з пам'яттю, призначений для підрахунку кількості імпульсів і перетворення їх в паралельний двійковий код. Робота лічильника полягає в наступному. За допомогою вхідного сигналу в
лічильник записуються числа, рівні кількості що поступили на вхід активних сигналів. Кожному числу відповідає певний внутрішній стан лічильника. Між числами і станами існує взаємна відповідність. Робота лічильника полягає в послідовному переході з одного стану в інший під впливом вхідного сигналу. Лічильник має певну, кінцеву кількість внутрішніх станів. Після приходу останнього активного сигналу лічильник переходить в початковий стан і починається новий цикл його роботи.
Лічильники діляться на: лічильник прямого рахунку, лічильник зворотного рахунку, реверсивний лічильник.
В моїй роботі я використовую чотирьохрозрядний двоїчний лічильник з 15-ма робочими станами. Для реалізації даної схеми потрібно 4 тригера, використовуємо RS тригер.
Складаємо
функціональну таблицю автомата:
Таблиця 2.1.1 - функціональна таблиця чотирьохрозрядного двоїчного лічильника з 15-ма робочими станами
t |
t+1 |
Тригери |
|||||||||||||
y1 |
y2 |
y3 |
y4 |
y1 |
y2 |
y3 |
y4 |
Ys1 |
Yr1 |
Ys2 |
Yr2 |
Ys3 |
Yr3 |
Ys4 |
Yr4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
~ |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
~ |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
За таблицею 2.1.1 будуємо карти Карно, і отримуємо функцію для кожного входу кожного тригеру.
Рис.2.1.1
Рис.2.1.2
Рис.2.1.3
Рис.2.1.4
Рис.2.1.5
Рис.2.1.6
Рис.2.1.7
Рис.2.1.8
Побудуємо
схему лічильника на загальній шині, яка
знаходиться на рисунку 2.1.9 .
Рис.2.1.9 – схема чотирьохрозрядного двоїчного лічильника з 15-ма робочими станами
