1.3 Індикація
Індикація призначена для відображення інформації. Для індикації інформації використовуються такі комбінаційні схеми, як перетворювачі кодів, останні діляться на перетворювачі довільних кодів, на шифратори та дешифратори.
Шифратор перетворює унарний код в двійковий. Шифратори бувають класичні та пріоритетні. Класично шифратор має m входів і п виходів, і при подачі сигналу на один з входів (тільки на один) на виході з'являється двійковий код номера збудженого входу. Пріоритетним шифратором називається той шифратор у якого при збудженні декількох входів на виході формується сигнал одного з них, наприклад, старшого. Пріоритетний шифратор має також додаткові виходи ЕО - на входах немає жодного сигналу високого рівня і GS - на входах є хоча б один сигнал високого рівня.
Дешифратор є пристрой, що перетворює паралельний двійковий код на вході в унарний код на виході. Повний дешифратор має n входів і m виходів, які зв'язані співвідношенням m=2n .
Семисегментний
індикатор використовується для
відображення інформації. Кожному
символу, що відображається, привласнюється
певний двійковий код. При подачі певної
вхідної адреси видається необхідне
повідомлення. При
побудові схеми індикації повідомлень
я буду використовувати мікросхему
555ИД4.
Сигнал виходу з демультиплексора
подається на входи шифраторів. В моєму
завданні треба, щоб індикатори показали
такі повідомлення: РОСА, НАСОС, НОГА,
ПЕРОН. Для цього побудуємо таблицю в
якій уявлено які сегменти кожного
індикатора повинні світитися при подачі
певного вхідного коду.
Таблиця 1.3.1
Адрес |
літери |
№ІНД. |
a |
b |
c |
d |
e |
f |
g |
0000 |
Р |
I |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
О |
II |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
С |
III |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
А |
IV |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
|
V |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
1111 |
Н |
I |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
А |
II |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
С |
III |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
О |
IV |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
С |
V |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
0101 |
Н |
I |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
О |
II |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
Г |
III |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
А |
IV |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
|
V |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
0111 |
П |
I |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
Е |
II |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Р |
III |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
О |
IV |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
Н |
V |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
За допомогою таблиці 1.3.1 будуємо схему яка зображена на додатку А.