
Показники фіскальної ефективності бюджетоутворюючих податків в Україні за 1999-2015 рр.
Роки |
ВВП, млрд. грн. |
Надходження ППП, млрд. грн. |
Надходження ПДВ, млрд. грн. |
Надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), млрд. грн. |
Частка ППП у ВВП, % |
Частка ПДВ у ВВП, % |
Частка ПДФО у ВВП, % |
1999 |
130,44 |
7,20 |
8,40 |
4,40 |
5,52 |
6,44 |
3,37 |
2003 |
267,33 |
13,24 |
12,61 |
13,52 |
4,95 |
4,72 |
5,06 |
2007 |
720,73 |
34,40 |
59,40 |
34,78 |
4,77 |
8,24 |
4,83 |
2011 |
1302,08 |
55,10 |
130,09 |
60,22 |
4,23 |
9,99 |
4,62 |
2014 |
1566,73 |
40,20 |
139,02 |
75,20 |
2,57 |
8,87 |
4,80 |
2015 |
1979,46 |
39,05 |
178,45 |
99,98 |
1,97 |
9,02 |
5,05 |
5.1 Зробіть висновки щодо факторів, які впливають на фіскальний потенціал бюджетоутворюючих податків.
5.2. Обґрунтуйте напрямки підвищення фіскального потенціалу бюджетоутворюючих податків.
На величину надходжень податку на прибуток підприємств впливають такі
фактори:
- рівень прибутковості підприємств та розмір оподатковуваного прибутку;
- порядок формування валових доходів та валових витрат;
- ставки оподаткування;
- пільговий механізм;
- правила визначення та величина амортизаційних відрахувань;
- величина податкового боргу тощо.
На наш погляд, виходячи з вищезазначеного можемо сформулювати таки висновки щодо
збільшення фіскального потенціалу оподаткування прибутку підприємств України у таких
напрямках:
- стабілізація економічної ситуації та підвищення прибутковості вітчизняних
підприємств;
- оптимізація структури податкової системи з точки зору зростання ролі прямого
оподаткування як вагомого регулятора економічних процесів;
- адекватне застосування економічно обґрунтованих пільг податку на прибуток
підприємств, пільги повинні мати чітке цільове призначення, застосовуватися протягом
обмеженого періоду, а їх надання - суворо контролюватися державними органами;
- запровадження системи диференційованих податкових ставок за приоритетними
галузями (харчова, легка, машинобудування), які є основними постачальниками податкових
платежів до бюджету з метою стимулювання виробництва товарів народного споживання;
- перенесення податкового навантаження з реального сектору на фінансовий;
- посилення відповідальності платників за порушення податкового законодавства.