Список використаної літератури при вивченні ділової української мови.
Антонечко-Давидович Б. Як ми говоримо. – Київ.; Либідь, 1991. – 254 с.
Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – Київ; А.С.К., 1998. – 173 с.
Головач А.С. Зразки оформлення документів для підприємств і громадян. – Донецьк; Стакер, 1996. – 320 с.
Іванова І.В. Основні вимоги до оформлення документів; Текст лекції. – Київ; Київ. торг.-екон. ін-т, 1993. – 83 с.
Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – Київ.; Вища шк., 1974. – 223 с.
Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. – Київ; Вища шк., 1991. – 397 с.
Кочан І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови. – Львів; Світ, 1996. – 232 с.
Лобода В.В., Скуратівський Л.В. Українська мова в таблицях: Довідник. – Київ; Вища шк., 1993. – 239 с.
Любимець Л.П. Ділові папери. – Київ; Рад. Шк.., 1981. – 78 с.
Маратова А.Ф. Мова сучасних ділових документів. – Київ; Наукова думка, 1981. – 140 с.
Бібліографія – це список літератури з певного питання.
У книзі бібліографія слугує для поглиблення і розширення знань читачів з певної галузі науки або техніки, якій присвячено основний зміст книги.
Правила складання бібліографічного опису
1. Автор (прізвище, ініціали); крапка; якщо книга написана декількома – вони перераховуються через кому.
Якщо книга написана чотирма і більше авторами – вказують лише першого, а замість прізви інших – «та ін.».
2. Назва книги (без скорочень і без лапок); двокрапка.
Підзаголовок (без лапок); крапка, тире.
3. Початкові відомості (місце видання, видавництво, рік).
Назва видавництва (без лапок) з великої літери; кома.
Том, частина – скорочено з великої літери (Т., Ч.); цифра тому або частини; крапка, тире. Випуск з великої літери, скорочено (Вип.) крапка, тире.
Слово «Видання» з великої літери, скорочено; крапка; порядковий номер видання арабськими цифрами, крапка тире (Вид. 2-ге).
Рік видання, крапка; тире.
При вказані кількості сторінок записується так: 350 с.
Якщо вказуються конкретні сторінки то записується так: С. 35-48; С. 15.
Реквізити:
-
Адресат – посада, звання, прізвище та ініціали посадової особи, якій подається записка у Д. відмінку.
-
Адресант – посада, назва підрозділу, дільниці (для внутрішніх), звання, прізвище та ініціали особи, яка подає записку, у Р. відмінку.
-
Назва документа.
-
Текст – може поділятися на такі частини:
а) загальну – лаконічний і точний виклад суті події, інформації, пропозиції;
б) описову – аргументоване пояснення причини, факту, вчинку, події; з’ясування певних положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо);
в) висновкову – конкретні пропозиції щодо оптимальних способів вирішення, подолання чи усунення заявлених в описовій частині фактів.
-
Дата укладання.
-
Підпис укладача.