- •Організація навчання з питань охорони праці на підприємстві
- •Служба охорони праці підприємства
- •Статична електрика та захист від неї
- •Мікроклімат і його вплив на людину
- •Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
- •Електричні травми.
- •II - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
- •III - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або обох одночасно);
- •IV - клінічна смерть.
- •16. Електричні удари та травми
- •17. Види вентиляції повітря.
- •18. Електричний струм і його дія на людину.
- •19. Кондиціювання повітря
- •Класифікація систем кондиціювання
- •20. Виробниче освітлення
- •21. Захист навколишнього середовища від забруднення
- •22. Види виробничого освітлення
- •23. Види освітлення робочих приміщень
- •1. Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.
- •3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
- •24. Захист від електромагнітного випромінювання
- •25. Нещасні випадки та їх розслідування
- •26. Шум і захист від нього
- •27. Громадський контроль за охороною праці
- •28. Лазерне випромінювання та дотримання лазерної безпеки
- •29. Статистичний метод аналізу травматизму
- •30. Правила застосування вогнегасників при виникненні пожежі.
- •31. Вплив шуму на організм людини. Засоби захисту
- •32. Що таке горіння та фактори виникнення пожежі.
- •33. Організація робочого простору при користуванні комп’ютером.
- •34. Гранично - допустимі рівні шуму на організм людини
- •35. Вплив шуму на організм людини. Засоби захисту
- •36. Що таке горіння та фактори виникнення пожежі.
- •37. Організація робочого простору при користуванні комп’ютером.
- •38. Гранично - допустимі рівні шуму на організм людини
- •39. Обов'язки працівників щодо дотримання вимог
- •40. Яке освітлення застосовується в виробничих приміщеннях
- •41. Захист від електромагнітних випромінювань
- •42. Організація Розслідування смертельніх нещасних випадків
- •43. Служба охорони праці на підприємстві, обов'язки членів служби охорони праці
- •44. Порядок дій працівника у разі виникнення пожежі
- •1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:
- •2. Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язана:
- •45. Методи покращення освітлення на робочих місцях
- •46. Навчання персоналу з охорони праці
- •47. Очищення виробничого повітря.
1. Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.
2. Штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення.
3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
24. Захист від електромагнітного випромінювання
Вибір того чи іншого способу захисту від дії електромагнітних випромінювань залежить від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт, напруженості та щільності потоку енергії ЕМП, необхідного ступеня захисту. До заходів щодо зменшення впливу на працівників ЕМП належать: організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні. Організаційні заходи здійснюють органи санітарного нагляду. Вони проводять санітарний нагляд за об'єктами, в яких використовуються джерела електромагнітних випромінювань. Інженерно-технічні заходи передбачають таке розташування джерел ЕМП, яке б зводило до мінімуму їх вплив на працюючих, використання в умовах виробництва дистанційного керування апаратурою, що є джерелом випромінювання, екранування джерел випромінювання, застосування засобів індивідуального захисту (халатів, комбінезонів із металізованої тканини, з виводом на заземлюючий пристрій).
Взагалі, засоби індивідуального захисту необхідно використовувати лише тоді, коли інші захисні засоби неможливі чи недостатньо ефективні: при проходженні через зони опромінення підвищеної інтенсивності, при ремонтних і налагоджувальних роботах в аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. Такі засоби незручні в експлуатації, обмежують можливість виконання трудових операцій, погіршують гігієнічні умови. У радіочастотному діапазоні засоби індивідуального захисту працюють за принципом екранування людини з використанням відбиття і поглинання ЕМП. Для захисту тіла використовується одяг з металізованих тканин і рідіопоглинаючих матеріалів. Металізовану тканину роблять із бавовняних ниток з розміщеним всередині них тонким проводом, або з бавовняних чи капронових ниток, спірально обвитих металевим дротом. Така тканина, наче металева сітка, при відстані між нитками до 0,5 мм значно послаблює дію випромінювання. При зшиванні деталей захисного одягу треба забезпечити контакт ізольованих проводів. Тому електрогерме-тизацію швів здійснюють електропровідними масами чи клеями, які забезпечують гальванічний контакт або збільшують ємнісний зв'язок неконтактуючих проводів. Лікарсько-профілактичні заходи передбачають проведення систематичних медичних оглядів працівників, які перебувають у зоні дії ЕМП, обмеження в часі перебування людей в зоні підвищеної інтенсивності електромагнітних випромінювань, видачу працюючим безкоштовного лікарсько-профілактичного харчування, перерви санітарно-оздоровчого характеру.
25. Нещасні випадки та їх розслідування
Нещасним випадком називається така травма, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.
Нещасні випадки класифікуються за наслідками, кількістю потерпілих та стосовно їх зв'язку з виробництвом.
За наслідками нещасні випадки поділяються на легкі, тяжкі та смертельні. кількістю потерпілих нещасні випадки поділяються на поодинокі та групові (одночасно постраждали двоє і більше працівників). Стосовно зв'язку з виробництвом нещасні випадки можна в загальному поділити на випадки виробничого та невиробничого характеру. До нещасних випадків невиробничого характеру належать такі випадки, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого, однак не пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків. Якщо ж нещасний випадок стався з працівником під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, то він класифікується як нещасний випадок виробничого характеру.
Якщо за виновками роботи комісії з розслідування нещасний випадок визнають я не пов'язаний з виробництвом, то комісією з розслідування складається акт форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом.
За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки (6 примірниках), що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні
Час на розслідування звичайного нещасного випадку – 3 доби, группового та зі смертельним наслідком – 10 днів. Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них заходів, але не менш як два роки.
За виробничий травматизм оплата 100%. При побутових травмах оплата 50-60%.