Етіологія і патогенез

Нервова булімія — це складне захворювання, до якого призводить комплекс фізіологічних, психологічних і соціальних чинників.

ФАКТОРИ РИЗИКУ НЕРВОВОЇ БУЛІМІЇ Жіноча стать Підлітковий або молодий дорослий вік Належність до груп, де вважають престижною струнку будову тіла Дієта в індивідуальному анамнезі Розлади харчування в сімейному анамнезі Психологічні і психіатричні розлади Зловживання алкоголем, наркоманія Надмірна маса тіла

Висувають гіпотези, згідно з якими появі нервової булімії сприяють певні біохімічні особливості обміну нейротрансмітерів, зокрема, серотоніну. Водночас з іншими функціями серотонін відповідає за появу відчуття ситості після їди, таким чином опосередковано регулюючи апетит. Підвищення його рівня асоціюється зі зменшенням споживання їжі. У хворих на нервову булімію рівень серотоніну часто знижений. Притуплене почуття ситості може зумовлювати в таких хворих бажання споживати велику кількість їжі за короткі проміжки часу. Із порушенням обміну серотоніну асоціюється також дотримання дієти, причому ці зміни більше виражені в жінок, ніж у чоловіків. Про важливу роль серотоніну в патогенезі захворювання свідчить і той факт, що в його лікуванні виявилися ефективними СІЗЗС.

Іншою гіпотезою патофізіології нервової булімії є підвищення в таких хворих рівнів поліпептидів, які є медіаторами апетиту. Підвищений рівень панкреатичного поліпептиду PYY виявили в осіб з нервовою булімією в період стабільного харчування, що дає змогу припустити, що при нормальній дієті апетит у них підвищений.

Преморбідним фоном для нервової булімії можуть бути різноманітні психологічні проблеми, зокрема, афективні, тривожні розлади і алкоголізм та наркоманія. Часто в таких хворих є супутня депресія.

Із нервовою булімією асоціюються сімейні проблеми. У деяких дослідженнях вказують на зв’язок цього захворювання з сексуальним насильством. Відомо також, що в осіб із розладами харчування в сімейному анамнезі ризик таких розладів у 2–20 разів вищий, ніж у популяції. Вважають, що є певна генетична схильність до нервової булімії.

Одним із найважливіших факторів ризику нервової булімії є дієта в анамнезі. У більшості пацієнтів епізоди переїдання вперше з’являються після дієти, а інколи такі хворі продовжують обмежувати свій раціон навіть за відсутності переїдання. Фактором ризику булімії є також надмірна маса тіла.

У певних професійних групах ризик булімії особливо високий. Це балерини, моделі, бігуни, гімнасти, важкоатлети, жокеї, борці, фігуристи та ін., струнка будова тіла у яких вважається престижною. До того ж представники цих видів спорту постійно перебувають у центрі уваги засобів масової інформації, що створює суттєвий пресинг на уявлення підлітків про ідеальну будову тіла і може призвести до розвитку розладів харчування.

Хибне коло переїдання і намагань позбутися зайвих калорій призводить до ураження усіх органів і систем організму. Переїдання спричинює перерозтягнення шлунка і сповільнює евакуацію шлункового вмісту. Блювання спричинює езофагіт і розрив стравоходу. У хворих на нервову булімію порівняно частіше трапляється панкреатит. Порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпохлоремія) передовсім уражує серцево-судинну систему, призводячи до аритмій та блокад. Під час блювання може відбутися аспірація шлункового вмісту з небезпечним ураженням легень. Можлива ниркова недостатність.

Летальність через ускладнення нервової булімії невисока і все ж таки від них помирає до 3% пацієнтів з цим захворюванням.

32

Причини розвитку булімії Дане захворювання може виникнути в результаті перенесених стресових ситуацій. Так само булімія може передаватися по спадковості. Якщо у когось з прямих родичів є дане захворювання, то, швидше за все, воно виникне і у дитини. Булімія може розвиватися в результаті низької самооцінки дитини, а так само унаслідок дисбалансу гормонів і хімічних речовин у головному мозку.

До психогенним причин булімії відноситься душевна ізоляція.

їжа є джерелом позитивних емоцій, ліками від страху, механізмом захисту від депресії. Так само до психогенним причин булімії відносять порушення гармонії всередині сім'ї. Обжерливість у дітей може розвиватися з причини виникнення конфлікту між дитиною і з матір'ю. Дуже часто дитина починає вживати величезна кількість їжі тоді, коли він себе вважає покинутим, позбавленим ласки, обділеним в увазі. До органічних причин булімії відносяться різні ендокринні захворювання і патології окремих структур мозку, які беруть безпосередню участь у регулюванні балансу між насиченням і голодом. Дуже часто булімія розвивається при цукровому діабеті і при гіпертиреозі. При гіпертиреозі під дією високої концентрації і тироксину в крові над анаболічними процесами переважають катаболические, дитина постійно відчуває голод і з'їдає їжу в дуже великих обсягах. Якщо при цукровому діабеті апетит сильно підвищений, то це свідчить про передозування інсуліну й про наступному інсуліновому шоці. Якщо у дитини є генетичні аномалії центральної нервової системи, то у нього так само розвивається постійний підвищений апетит. Якщо постійно переважає над центром насичення активність центру голоду, то це сприяє до поїдання їжі у величезних кількостях з моменту народження дитини

33