ИДиТР / ИДиТР Книги (семестр 1) / Тимошик Наука про видавничу справу та редагування 2012

Т е н д е н ц і ї т е р м і н о т в о р е н н я

Редагологія – це складова частина науки про видавничу справу та редагування, яка досліджує низку творчих та органі- заційно-технічних процесів, пов’язаних із редакційною підготовкою до видання та оприлюднення різних видів текстів.

Виданнялогія – це складова частина науки про видавничу справу та редагування, яка досліджує низку організаційно-тех- нічних, промоційних та маркетингових процесів, пов’язаних із виготовленням відповідно до заданої матеріальної конструкції та поширенням опублікованих текстів.

5. ПОТРІБЕН ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗАХИСТУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Автор цієї розвідки не лише окреслив окремі фрагменти величезного айсберга іноземщини, що зримо вже наблизився до наших українських берегів, але й встиг оприлюднити своє бачення проблеми в суспільно-політичній та науковій періодиці1. Певною мірою, провину за ситуацію, що склалася, мають взяти на себе українські учені. Вони працюють сьогодні в цілковито відмінних від недавніх, ідеологічно зашорених умовах. Вже немає “керівної і спрямовуючої сили”, немає диктату, не повинно бути й боязні за сміливо декларовану позицію. Тоді чому ж підрізаємо гілку, на якій усі разом зручно розмістилися? Допоки ми, нова генерація українських дослідників і вчених, будемо носіями хохляцько-малоросійського менталітету? Чому так довго і вперто не дбаємо, а то й зневажаємо корінну мову країни, в якій живемо й працюємо?

1Тимошик М. Проня Прокопівна як дзеркало української наукової термінології // Дзеркало тижня. – 2009. – №50 (19-27 грудня). – С. 1, 12; Тимошик М. Термінотворення в науці про видавничу справу та редагування // Українська термінологія і сучасність: Зб. наукових праць. – Вип. VІІІ / Відп. ред. Л. О. Самсоненко. – К.: КНЕУ, 2009. – С. 65-70; Тимошик М. Едитологія, едиторика, паблі- шо-бухологія. Що далі? (До проблеми термінотворення в науках із с о ц і а л ь н и х к о м у н і к а ц і й ) / / Н ау к о в і з а п и с к и І н с т и т у т у журналістики. – 2009. – Т. 34. – С. 24-30.

Потрібен комітет захисту української мови

Українським ученим варто не поспішати замінювати усталені терміни іноземними кальками, а українським державникам варто було б запозичити досвід Франції, яка суворими законодавчими нормами поставила заслін невиправданому проникненню іноземних слів у функціонування їхньої державної мови в усіх сферах суспільного життя.

Що ж до пропозиції глибокоповажного Бориса Олійника про необхідність утворення Державного комітету захисту української мови, то вона нині є вкрай актуальною. З неї випливає необхідність створення таких комітетів на громадських засадах у вищих навчальних закладах, в установах та організаціях. Доля української мови, як і багато років тому, нині знову в руках небайдужих українських учених.