Інформаційно-комунікаційне забезпечення фінансової діяльності навчальний посібник

Під інформаційною системою позабіржової торгівлі розуміють інформаційну систему, що підтримує здійснення угод з цінними паперами поза фондовою біржею і реалізує операції з цінними паперами в рамках позабіржових технологій фондового ринку.

Основна різниця між біржовими й позабіржовими технологіями полягає в такому: учасники позабіржової торгівлі працюють зі "своїми" депозитаріями, реєстраторами, банками, а не одержують депозитарні, розрахунково-клірингові послуги в одному місці – на біржі.

Одна з найбільш відомих у світі торговельних інформаційних систем – це американська NASDAQ.

Використання комп'ютерної мережі NASDAQ дозволяє учасникам позабіржового ринку:

отримувати інформацію про ціни, що виставлюються різними дилерами на купівлю або продаж акцій;

одержувати котирування, стежити за рухом ринку, бачити обсяги угод, положення індексів, що визначають стан американської економіки й окремих її галузей;

дозволяє дилеру, що одержує від інвестора замовлення на купівлю чи продаж, відстежувати всі поточні котирування і зв'язуватися прямо з іншим дилером для виконання торговельної угоди.

Створення в Україні національної електронної й телекомунікаційної системи позначилося передусім на законодавстві, в якому дається визначення торговельно-інформаційної системи (ТІС) та електронної торговельно-інформаційної мережі (ЕТІМ). ТІС — це юридична особа, зареєстрована торговцями цінних паперів, яка володіє та управляє будьякою системою або засобом, що сприяє торгівлі цінними паперами на позабіржовому ринку.

В Україні Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) зареєструвала дві ТІС:

Першу фондову торговельну систему (ПФТС);

Південно-українську торговельно-інформаційну систему (ПТІС). ТІС включає ЕТІМ, яку призначено для зв'язку посередників ринку в

різних місцях і яка забезпечує їх засобами обміну даних котирування цінних паперів у режимі реального часу. ЕТІМ включає сукупність обчислювальних засобів, баз даних, власних телекомунікаційних засобів та іншого обладнання, що забезпечує можливість підтримання, зберігання й

311

обробки інформації про котирування допущених до системи цінних паперів.

ТІС надає будь-якій зацікавленій особі таку інформацію: правила допущення цінних паперів до торгів, правила укладання й звіряння угоди, порядок виконання угод, правила щодо обмеження маніпуляцій із цінами, перелік допущених до торгів цінних паперів, перелік допущених до торгів торговців цінними паперами, розклад надання послуг ТІС.

На кожну угоду, укладену відповідно до встановлених ТІС правил, будь-якій особі надається така інформація: дата й час укладення угоди, найменування цінних паперів за даною угодою, їх державний реєстраційний номер, ціна одного цінного папера, кількість цінних паперів.

Торговельно-інформаційна система має зв'язки із суміжними електронними системами, зокрема, використовує потужності товарних бірж країни.

В Україні заходи щодо створення ТІС і ЕТІМ бере на себе Позабіржова фондова торговельна система. За базу взято програмну систему фірми ПОРТАЛ, яка передбачає торгівлю в режимі реального часу, виведення на дисплей споживачів цінових і кількісних котирувань цінних паперів, відомостей про ціни та обсяги виконаних угод. Ця інформація призначається не тільки учасникам торгів, а й усім структурам і службам, що обслуговують торговельні угоди, – розрахунково-кліринговим палатам, депозитаріям, реєстраторам та ін. Планами ПФТС передбачається встановлення телекомунікаційної мережі у всіх великих промислових центрах України. Уже тепер до ТІС підключено близько 50 членів ПФТС з п'яти великих міст України.

Значення електронізації випуску й обігу цінних паперів не вичерпується такими очевидними результатами, як своєчасне одержання обширної та вірогідної інформації, докладне обґрунтування цін, спрощення та прискорення процесу укладання угод і підвищення їхньої ефективності. Головне призначення електронізації – зближення позабіржового та біржового ринку, що відповідає сучасним вимогам ринкової економіки [57].

Запитання і завдання для самоконтролю

Запитання

1.У чому полягають основні завдання фондового ринку?

2.Які основні вимоги до інформації фондового ринку?

312

3.Назвіть види фондових ринків.

4.Яка структура Національної депозитарної системи?

5.У чому полягають функції автоматизованої системи обробки інформації депозитарної системи ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз"?

6.Яке призначення системи ведення реєстру зареєстрованих осіб?

7.Які програмні продукти призначені для забезпечення діяльності реєстраторів?

8.Назвіть основні інформаційні підсистеми біржі.

9.Яке призначення інформаційної системи позабіржової торгівлі?

10.Що таке комп'ютерна мережа NASDAQ?

11.Назвіть основні особливості функціонування торговельно-ін- формаційної системи.

12.Яке призначення електронної торгівельно-інформаційної системи?

Тести

1.Яка система фондового ринку призначена для "складання та аналіз проспекту емісії":

а) електронний депозитарій; б) реєстр акціонерів;

в) система організації електронної торгівлі; г) аналітична система?

2.Яка система фондового ринку підтримує функцію "Оцінювання ефективності інвестицій":

а) електронний депозитарій; б) реєстр акціонерів;

в) система організації електронної торгівлі; г) аналітична система?

3.На якому рівні Національної депозитарної системи знаходяться недержавні депозитарії:

а) 1-му; б) 2-му; в) 3-му?

4.Яка підсистема біржі починає і завершує роботу торговельної підсистеми:

а) підсистема формування замовлень та звітів; б) торговельна підсистема;

в) розрахунково-клірингова та депозитна підсистеми; г) адміністративно-контрольна підсистема?

313

5.Яка підсистема біржі реалізацує принцип трьох "П": "постачання проти платежу":

а) підсистема формування замовлень та звітів; б) торговельна підсистема;

в) розрахунково-клірингова та депозитна підсистеми; г) адміністративно-контрольна підсистема?

6.Юридична особа, зареєстрована торговцями цінних паперів, яка володіє та управляє будь-якою системою або засобом, що сприяє торгівлі цінними паперами на позабіржовому ринку, називається:

а) Південноукраїнська торговельно-інформаційна система; б) Перша фондова торговельна система; в) торговельно-інформаційна система;

г) електронна торговельно-інформаційна мережа.

7.В Україні функціонують наступні торговельно-інформаційні сис-

теми:

а) Південноукраїнська торговельно-інформаційну система; б) електронна торговельно-інформаційна мережа; в) Перша фондова торговельна система; г) Українська універсальна біржа.

8.Інформаційна система, що підтримує здійснення угод з цінними паперами поза фондовою біржею і реалізує операції з цінними паперами, називається:

а) Південноукраїнська торговельно-інформаційну система; б) Перша фондова торговельна система; в) торговельно-інформаційна система;

г) електронна торговельно-інформаційна мережа; д) інформаційна система позабіржової торгівлі.

9.Американська система NASDAQ це:

а) Південноукраїнська торговельно-інформаційна система; б) Перша фондова торговельна система; в) торговельно-інформаційна система;

г) електронна торговельно-інформаційна мережа; д) інформаційна система позабіржової торгівлі.

10. Склад, структуру та порядок функціонування Національної депозитарної системи визначає:

а) Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок"; б) Закон України "Про Національну депозитарну систему та особли-

вості електронного обігу цінних паперів в Україні";

314

Рис. 11.7. Вихідні дані до завдання 11.1

Завдання 11.2. Знайдіть відповідність між підсистемами функціонування біржі та їх характеристикам (табл. 11.2).

Завдання 11.3. Вкажить у табл. 11.3 інформаційні системи фондового ринку відповідно до виконуваних ними функцій: інформаційна сис-

315

тема, аналітична система, електронний депозитарій, система організації електронної торгівлі, реєстр акціонерів.

Таблиця 11.2

Вихідні дані для завдання 11.2

Закінчення табл. 11.3

Оцінювання ефективності інвестицій. Статистичний аналіз. Прогнозування.

Програма емісії

Прийом заявок.

Централізована обробка заявок. Сортування заявок (пріоритетність). Оформлення угод

Література: [11; 25; 30; 32; 33; 51; 57; 60; 70; 74; 117; 135].

Розділ 3. Облік банківських операцій в автоматизованій банківській системі

Тема 12. Роль обліку в системі управління банком та основи його організації

Мета – сформувати цілісне уявлення про автоматизацію банківської діяльності, встановити роль облікової системи в процесі управління банком.

Основні питання

12.1.Поняття автоматизованої банківської системи.

12.2.Система обліку в банках.

12.3.Фінансовий та управлінський облік у банку.

12.4.Характеристика та принципи складання фінансової та управлінської звітності.

Компетентності, що формуються за темою:

знання: сутності та видів автоматизованих банківських систем, сутності та видів обліку в банках, форм звітності банку, облікових формул форм звітності банку;

317

уміння: відрізняти фінансовий облік від інших видів обліку, перевіряти правильність облікових формул звітності, заповнювати форми звітності банку;

комунікації: донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду щодо сутності фінансового обліку в банках;

автономність та відповідальність: відповідати за правильність оформлення форм звітності банку, відповідати за реєстрацію змін у формах звітності банку.

Ключові терміни: автоматизована банківська система, операційний день банку, фінансовий облік, управлінський облік, податковий облік, звітність банку, облікові формули звітності банку.

12.1. Поняття автоматизованої банківської системи

Успішний бізнес неможливий без достатнього рівня інформаційнотехнічного забезпечення, яке в сучасному українському банку, як правило, базується на автоматизованій банківській системі (далі АБС).

АБС – це технологічна система, яка забезпечує роботу банку.

Якщо врахувати технологію функціонування, апаратні та програмні засоби, базовий елемент і структуру АБС, то можна виділити ряд поколінь систем автоматизації банківської діяльності. Звичайно, класифікація за поколінням є умовною і певною мірою може бути дискусійною.

Процес розробки програмного забезпечення АБС є творчим і проблемним, його успішність залежить від правильного вибору технологічної платформи для реалізації задуманого. Одна з технологій – "Файлсервер", за якою база даних зберігається на спеціально виділеному для цієї мети комп'ютері, який називається сервером. На сервері виконується вся обробка інформації, а комп'ютер користувача виступає в якості робочої станції, як джерело даних. Друга технологія "Клієнт-сервер", за якою база даних зберігається на сервері, а всі прикладні завдання виконуються на робочих станціях користувачів. Ця технологія буває дво- і трирівневою. Дворівнева базується на класичній роботі сервера і робочої станції, трирівнева використовує ще один проміжний так званий "сервер до-

318

датків" для логіко-математичної обробки інформації від робочих станцій. Таким чином, робочі станції можуть бути малопотужними [89].

Під базовим елементом АБС слід розуміти елементарну структурну одиницю, яка обрана за основу системи. Це може бути бухгалтерське проведення, тобто посилання на кореспонденцію рахунків і суму; операція; документ або угода. Перші покоління АБС використовували саме банківське проведення. У поколіннях, починаючи з четвертого, почали використовувати в якості базового елементу, наприклад, банківський документ, а проведення його вже стало невід'ємною частиною. П'яте і шосте покоління оперують з угодою, яка може включати ряд документів і проведень. Аналізуючи етапи розвитку АБС, усі їх можна розподілити на шість поколінь.

Перше покоління автоматизації банківської системи України ототожнюється з програмою ОДБ УНІТІБАРС, написаною на FoxPro. Дана програма тиражувалася на межі 80 – 90-х років. Це був програмний комплекс, який встановлювався на окремих автономних робочих станціях, не пов'язаних в одну мережу. Комплекс було побудовано за консолідованою схемою. Автономні станції надавали користувачам інформацію центрального комп'ютера установи банку, далі електронною поштою комп'ютеру регіонального управління та відповідно головному банку. Затримка інформації була очевидною і вимірювалася одним операційним днем [89].

Загалом АБС першого покоління були орієнтовані на персональні комп'ютери (далі – ПК) АТ-286 , АД-386 і операційну систему MS-DOS. Програмне забезпечення було розроблене на базі СУБД FoxPro, Clipper, Clarion тощо. Система складалася з автономних, не пов'язаних між собою АРМів, які використовували свою власну БД. Один із ПК використовувався як центральний. Обмін інформацією між центральним комп'ютером і робочими станціями – АРМами здійснювався фізичним перенесенням файлів на гнучких магнітних дисках (далі – ГМД). На центральному ПК після отримання всіх даних від АРМів проводились розрахунки та обробка інформації з метою отримання форм звітності.

Основними недоліками систем першого покоління були [89]: відсутність захисту інформації в системі, тобто відсутність санкціо-

нованого доступу і розподілу повноважень, база даних могла переглядатися і змінюватися стандартними утилітами;

319

проблеми консолідації даних, тобто автономність АРМів ускладнювали отримання узагальненої інформації;

відсутність цілісності даних в БД, тобто відсутність механізму транзакцій, що призводило до неможливості підтримання цілісності даних.

Друге покоління АБС характеризується подальшим розвитком ОДБ УНІТА БАРС і появою нових ОДБ, заснованих на об'єднанні робочих станцій у мережі. Фактично використовувалася централізована схема побудови АБС на рівні однієї установи, а між установами робота велася за консолідованою схемою. Системи були реалізовані за допомогою технології "Файл-сервер", написані в основному мовами Clipper, FoxPro, Pascal, С і використовували мережу Novell NetWare. Одним з істотних недоліків була відсутність обміну між робочими станціями і сервером за допомогою механізму транзакцій [89]. Захист інформації забезпечувався тільки засобами ОС NetWare Novell. Проблема цілісності даних повністю вирішена не була.

Початок третього покоління відкрила АБС фірми R-Style в 1993 році. Основу даної системи становив менеджер записів Btrieve, що дозволив підтримку режиму транзакцій БД на рівні ядра банківської системи. Таким чином був досягнутий новий якісний рівень у процесі обробки банківської інформації за допомогою СУБД, що зазвичай забезпечувало надійність і безпеку в роботі. Це був відповідний прорив у технологіях АБС. Фактично це було перехідне покоління від технології "Файл-сервер" до технології "Клієнт-сервер" [89].

Технічною базою цього покоління були ПК починаючи з АТ-486 і вищі. Робочі станції використовували ОС MS-DOS або Windows-9X і об'єднувалися мережею NetWare Novell або Windows-NT. Структурно АБС складалася з АРМів, які працювали з єдиною БД. СУБД була власної розробки на базі менеджера записів Btrieve, що давало можливість хоч і складно, але підтримувати цілісність даних у базі даних.

Четверте покоління АБС було засноване на архітектурі "клієнтсервер", що забезпечувало використання професійних СУБД, мереж передачі даних, транзакцій і под. Класичним варіантом був ОДБ SMARTJBANK Вінницької фірми Віасофт.

Дані системи побудовані на базі ПК під управлінням ОС MS-DOS або Windows-9X і працюють у локальній мережі Nowell NetWare,

320