Інформаційно-комунікаційне забезпечення фінансової діяльності навчальний посібник

Автоматизована система обліку виконання видаткової частини державного бюджету побудована як система управління обробкою транзакцій. Такі системи характеризуються великою кількістю змін у базі даних. Зміни вводяться інтенсивно, великою кількістю користувачів. Множина користувачів може одночасно звертатися до одних і тих же даних, але тільки один з них може мати нагоду проводити їх у даний момент.

Система гарантує, що тільки один користувач у кожний конкретний момент часу може змінити дані. Зміни вносяться за допомогою механізму транзакцій. Транзакція є набором змін, що розглядаються як єдине ціле. Якщо одна зі змін не може бути виконана, то і решта змін, виконаних в транзакції, буде відмінена. Інакше цілісність даних може бути порушена. Водночас система має елементи оперативної аналітичної обробки накопичуваної інформації і ухвалення рішень на основі її аналізу.

У кожному регіоні встановлено ідентичне програмно-апаратне середовище, що включає наступні підсистеми (компоненти):

підсистему управління локальною мережею, користувачами та серверами системи, включаючи контролери домену (основний і резервний), робочі станції технологів і адміністратора системи;

відмовостійку кластерну підсистему обробки транзакцій і зберігання даних, що включає сервери БД (робочий і резервний) і зовнішній дисковий масив з розщеплюванням дисків і контролем парності (RAID –

0,1,5);

підсистему створення резервних копій і відновлення даних, що включає пристрої резервного копіювання на магнітооптичних дисках або магнітних стрічках, програмне забезпечення управління процесом автоматичного резервування з можливістю повного відновлення операційної системи, додатків і БД у разі аварії;

сайт, розміщений на сервері Інтернет/Інтранет (WEB-сервер), який забезпечує формування інтерфейсу доступу користувачів до БД, вхідний контроль даних і логіку виконання операцій;

підсистему захисту від вторгнення із зовнішньої мережі (засоби обмеження доступу, контролю прав доступу і реєстрації спроб несанкціонованого доступу, механізми виявлення сканування портів і захисту від

281

різних типів мережних атак на сайт та ін.), включаючи Firewall і proxyсервер;

підсистему управління віддаленим доступом клієнтів; підсистему управління електронною поштою; засоби комунікації (мережні пристрої і лінії зв'язку).

Автоматизована система казначейського виконання бюджетів усіх рівнів за витратами АІС "Казна – видатки" фактично включає системи АІС "Казна-ВЦ " і АІС "Казна-В".

АІС "Казна-ВЦ" – автоматизована система планування витрат державного бюджету на рівні центрального апарату ГК України.

АІС "Казна-В" – автоматизована система обліку і аналізу витрат державного і місцевого бюджетів на рівні регіонів (АР Крим, областей, Києва і Севастополя).

Система має великі можливості та оснащена великою кількістю функцій для повного та своєчасного обліку виконання Державного та місцевих бюджетів. Для швидкої орієнтації в системі та правильного вибору відповідних функцій для обліку операцій бюджетних установ головна сторінка системи (рис. 10.4) містить:

інструкцію користувача, яка передбачена для попереднього ознайомлення користувача перед початком роботи в системі;

план проведень, який є інформацією про:

типи функцій, що використовуються в системі з описом проведень за кожною функцією;

опис звітів, що використовуються в системі; типи субрахунків, що можуть бути відкриті в системі;

пошук типів документів та функцій для виконання проведень. Інструмент, який перед набором платіжного документа в системі, дозволяє користувачеві дізнатися чи можливо виконати бухгалтерське проведення згідно із цим документом у системі і які функцій для цього передбачені;

конференцію, яка передбачена для спілкування користувачів системи та розробників в онлайновому режимі для обговорення важливих питань стосовно роботи системи;

основні зміни у версіях, завдяки яким користувач може дізнатися, які зміни відбулися в новій версії програми [122].

282

Рис. 10.4. Головна сторінка системи АІС "Казна – видатки"

10.3. Інформаційні системи Пенсійного фонду України

Cьогодні перед Пенсійним фондом України стоять нові, перспективні завдання. Крім тих завдань, що мають стратегічний характер – запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування або впровадження єдиного соціального внеску, є ціла низка завдань тактичних, спрямованих у першу чергу на покращення якості обслуговування громадян та якості самої роботи Фонду. Перед Пенсійним фондом поставлено декілька таких завдань. Найважливіші – це створення централізованої підсистеми призначення та виплати пенсій на базі web-технологій, створення та запровадження підсистеми прийому громадян, створення контактцентру, розвиток інформаційної взаємодії всіх підсистем, створення комплексної системи захисту інформації та інші.

Взагалі кінцева стратегічна мета розвитку всіх інформаційних систем Пенсійного фонду – запровадження "інтелектуальної" системи призначення, перерахунку та виплати пенсій на базі даних, що накопичені в системі персоніфікованого обліку з використанням

283

інформації про сплату страхових внесків. Це завдання не одного року. Але вже сьогодні потрібно розробляти завдання на її створення, визначати необхідні кроки та розпочинати її будувати. І перший крок – це централізація наявних інформаційних систем, і насамперед пенсійної.

Саме тому одним з найважливіших та найцікавіших завдань є централізація підсистеми призначення та виплати пенсій. Ведуться роботи щодо створення та поетапного запровадження централізованої підсистеми призначення та виплати пенсій (на базі web-технологій). Нова система повинна зняти необхідність у дорогому серверному обладнанні на рівні району; уникнути необхідності розповсюдження програмного забезпечення на кожне районне управління, піднявши рівень динамічності системи; мати на центральному рівні єдиний інформативний простір, який дозволить поєднати дані різних систем (СПОВ, ОССВ та інших); виключити ризики, пов'язані з навмисним втручанням безпосередньо до бази даних у локальному, неконтрольованому режимі; створити передумови для створення "інтелектуальної" системи призначення, перерахунку та виплати пенсій.

З кожним роком частка даних, що беруться із системи персоніфікованого обліку, все більша. І потрібно побудувати систему так, щоб у майбутньому в системі персоніфікованого обліку було достатньо даних, щоб призначити пенсію без додаткових документів.

До вирішення цього завдання необхідно підійти дуже уважно і виважено, врахувавши як досвід використання всіх наявних систем Пенсійного фонду, так і досвід їх створення та запровадження. Поперше, необхідно створити необхідну технічну базу. Технічні рішення повинні надати можливість оперативно працювати щонайменше 10 000 користувачам. По-друге, слід мати належні канали передачі даних, включаючи резервні канали. По-третє, прикладна підсистема повинна бути зручною у використанні та адмініструванні.

Ще одне важливе завдання – створення та запровадження підсистеми управління прийомом громадян. Запровадження саме цієї системи повинно забезпечити якісно новий рівень обслуговування пенсіонерів та застрахованого населення. Ця підсистема повинна дати можливість спеціалістам, які працюють у громадських приймальнях, та спеціалістам, що ведуть прийом громадян, отримати інформацію, яка дасть змогу підвищити якість прийому. Інтегрована з іншими інформаційними системами підсистема управління прийомом громадян

284

повинна надати можливість оперативно отримувати інформацію щодо питаннь, з якими особа звернулася до Фонду. Ще одне важливе завдання підсистеми – це оцінювання ефективності прийому кожним спеціалістом. Планується запровадити моніторинг прийому кожним спеціалістом кожного підрозділу з можливістю проведення аналізів.

Система будується на централізованих засадах з використанням web-технологій. Це дасть змогу отримувати необхідну оперативну інформації про прийом громадян. Крім того, ця підсистема повинна виконувати функцію повного вертикального контролю.

Таким чином, перед підрозділами персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України поставлено багато відповідальних, важливих і разом з тим цікавих завдань. При цьому необхідно пам'ятати, що у своїй роботі люди більш ніж на 70 відсотків покладаються на інформаційно-комунікаційні системи [144].

У другій половині 2002 року розпочались роботи зі створення інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України – ІКІС ПФУ.

ІКІС ПФУ покликана замінити собою всі чинні системи автоматизації діяльності даної організації, які до цього часу були розрізнені та слабко пов'язані між собою.

ІКІС ПФУ – трирівнева розподілена система з ієрархічним підпорядкуванням "центр-область-район". Вузли системи розташовуються у всіх місцевих, регіональних та центральному управліннях ПФУ, а також в Інформаційному центрі ПФУ. Це система, складові частини якої розташовуються у всіх управліннях ПФУ, а також в інформаційному центрі в м. Києві. Проектна кількість користувачів системи – 20 тисяч.

Серед об'єктивних передумов створення ІКІС ПФУ можуть бути названі наступні:

стан реалізації та експлуатації інформаційних технологій у Пенсійному фонді, який потребував модернізації та уніфікації;

проведення реформи системи соціального забезпечення в

Україні;

розширення переліку завдань Пенсійного фонду, що підлягають автоматизації;

висування нових, більш жорстких вимог до якісних характеристик послуг, що надаються з використанням інформаційних систем ПФУ;

285

розвиток сучасних засобів обчислювальної та телекомунікаційної техніки, який дозволяє побудувати ефективну розподілену систему, що об'єднує інформаційні ресурси підрозділів ПФУ в єдиному інформаційному середовищі;

необхідність підвищення керованості корпоративною системою; організації ефективних процесів розробки, впровадження, експлуатації, обслуговування, супроводу та підтримки цієї системи;

наявність багаторічного досвіду створення інформаційних систем ПФУ, що дозволяє приймати ефективні та раціональні рішення в процессі розробки ІКІС.

Кожний вузол є типовою клієнт-серверною архітектурою, з додатковим застосуванням термінальних рішень на основі Windows' 2000 Server. Усі вузли ІКІС об'єднані в єдиному інформаційному просторі за допомогою корпоративної телекомунікаційної мережі. Інформаційна взаємодія вузлів відбувається в межах ієрархії "центр-область-район" через центральне сховище ІКІС в Інформаційному центрі. ІКІС ПФУ є модульною системою з високим рівнем структуризації [128].

Усі підсистеми ІКІС розподіляються на 2 групи:

Функціональні прикладні підсистеми – це підсистеми, які реалізують визначене завдання з автоматизації діяльності Пенсійного фонду України або його частину.

Технологічні підсистеми – це забезпечувальні (відносно функціональних прикладних підсистем) підсистеми, наприклад, апаратні та загальносистемні програмні засоби. Усі прикладні підсистеми функціонують на єдиній технологічній забезпечувальній інфраструктурі.

Функціональні прикладні підсистеми та комплекси ІКІС:

головні підсистеми, що забезпечують основний технологічний цикл діяльності ПФУ:

підсистема основних реєстрів та нормативно-довідкової інформації "Реєстри та НДІ" (формування, ведення та актуалізація Єдиного реєстру страхувальників (ЄРС); формування, ведення та актуалізація Реєстрів застрахованих осіб (РЗО) та пенсіонерів (у тому числі виготовлення страхових свідоцтв і пенсійних посвідчень, видання їх застрахованим особам та пенсіонерам); ведення нормативно-довідкової інформації (НДІ) ІКІС ПФУ);

підсистема персоніфікованого обліку (СПОВ) (приймання, введення та обробка первинної персоніфікованої звітності про застрахованих осіб, що надходить від страхувальників; ведення державного банку облікових

286

карток застрахованих осіб; формування запитів та одержання виписок з облікових карток застрахованих осіб з метою інформування або призначення/перерахунку пенсій; аналітична та прогнозна звітність за даними персоніфікованого обліку);

підсистема збирання, акумуляції і витрат пенсійних коштів (ЗАВПК) (прийом звітів від страхувальників; контроль за надходженням від страхувальників зобов'язань зі сплати зборів на пенсійне страхування; контроль та керування акумуляцією і витратами пенсійних коштів; забезпечення перевірок страхувальників);

підсистема призначення, нарахування та виплати пенсій (ПВП) (призначення, нарахування, перерахунок, а також контроль за правильністю нарахування пенсій; керування процесом виплат пенсій; складання бухгалтерської та статистичної звітностей);

додаткові комплекси (сервісні підсистеми):

підсистема "Внутрішній функціональний інформаційно-довіднико- вий портал" ІКІС ПФУ (в тому числі аналітична та прогнозна звітність за даними центрального сховища ІКІС);

підсистема масового введення за допомогою сканування-розпізна- вання та зберігання документів (підсистеми електронного архіву, автоматизованого формування електронних версій паперових документів, імпорту даних в електронному вигляді);

підсистема електронного документообігу та контролю за виконанням пенсійних забов'язань;

підсистема реєстрації і контролю документів та звернень громадян; підсистема інформаційного обслуговування страхувальників, застра-

хованих осіб і пенсіонерів; підсистема взаємодії з банківськими установами;

web-портал Пенсійного фонду України; АРМ – роботодавця; офісні підсистеми (сервісні пакети);

група бухгалтерських, фінансово-аналітичних підсистем ІКІС ПФУ,

що включає:

комплексний бухгалтерський облік; бюджетування діяльності; аналітику фінансової діяльності.

Окремо необхідно виділити "Інформаційний центр ІКІС ПФУ" як ключову підсистему, що забезпечує централізацію накопичення та

287

використання інформації ІКІС у межах корпоративної системи. Інформаційний центр ІКІС ПФУ, окрім специфічних завдань, реалізує завдання окремих прикладних підсистем, які виносяться на центральний рівень з метою організації єдиного інформаційного простору ІКІС ПФУ

[90].

Переваги ІКІС ПФУ:

широкі можливості для розширення функціональних можливостей постачальником системи або технічним персоналом адміністратора НПФ;

відкритий програмний код та архітектура даних; повна інтеграція з Microsoft Office та Інтернетом;

можливість налаштування системи для автономної роботи системи без участі людського фактора (у разі наявності розвиненої інформаційної інфраструктури у вкладника, компанії з управління активами та адміністратора). За такої організації адміністратор Пенсійного фонду лише виконує роль наглядача за роботою вкладників та компаній з управління активами;

проста програмна реалізація завдяки широкому використанню новітніх інформаційних технологій і стандартних широко відомих підходів до вирішення типових завдань.

Недоліками впровадження ІКІС ПФУ є:

відсутність зв'язку із системою управління активами ПФУ і, як наслідок – неповна система звітності до Держказначейства;

нереалізований експорт даних у форматі XML – стандартному форматі, призначеному для передачі даних до інших систем [11; 56].

На даному етапі важливо спрямувати розвиток інформаційних систем на створення та запровадження підсистеми прийому громадян, підвищення ефективності та якості їх обслуговування, зробити так, щоб кожен, хто звернувся до Пенсійного фонду, відчув, що нові технології працюють на нього. Необхідним також є створення централізованої підсистеми призначення та виплати пенсій на базі web-технологій, створення контакт-центру, комплексної системи захисту інформації.

Метою розвитку всіх інформаційних систем Пенсійного фонду є запровадження "інтелектуальної" системи призначення, перерахунку та виплати пенсій на базі даних, що накопичені в системі персоніфікованого обліку, з використанням інформації про сплату страхових внесків, для досягнення якої, на думку авторів, необхідна централізація наявних

288

інформаційних систем, насамперед пенсійної. Саме тому одним із найважливіших завдань є централізація підсистеми призначення та виплати пенсій, роботи зі створення та запровадження якої вже розпочато.

З метою виконання пріоритетних завдань Фонду необхідно забезпечити умови щодо розширення доступу застрахованих осіб і пенсіонерів до їхніх персональних даних у системі персоніфікованого обліку. Допоміжними технічними засобами тут можуть стати інформаційні кіоски. В управліннях Пенсійного фонду деяких регіонів України уже встановлено такі кіоски, які містять інформацію про застрахованих осіб, загальні відомості про призначення пенсій, про графіки особистого прийому керівництва Пенсійного фонду. Зараз розпочато інформаційне наповнення цих кіосків: поновлюється інформація про розміри пенсійних виплат і їх складників. Тепер майбутні пенсіонери зможуть самостійно перегляднути накопичені відомості за своїм страховим свідоцтвом і уточнити перелік документів для призначення пенсії.

Інформаційні кіоски дають змогу вдосконалити контроль за призначенням та виплатою пенсій з метою усунення можливих зловживань на місцевому рівні шляхом забезпечення автоматизованого контролю на центральному рівні Пенсійного фонду України.

Серед основних пріоритетів у роботі Пенсійного фонду України – розвиток сучасних інформаційних технологій. Найактуальніші зараз – максимальна автоматизація, максимальне використання технологічних новацій. Великим досягненням сьогодні є те, що майже всі управління Фонду обладнано електронними каналами зв'язку, Інтернетом. Більшість платників страхових внесків мають доступ до сучасних каналів зв'язку. Працівники установ пенсійного забезпечення можуть отримувати звіти від платників електронними каналами, що економить час як платників, так і працівників Пенсійного фонду.

Запитання і завдання для самоконтролю

Запитання

1.Які складові містить бюджет України?

2.У чому полягають основні проблеми автоматизації бюджету?

3.Назвіть комплекси функціональних завдань зведеного бюджету України, що підлягають автоматизації.

289

4.У чому полягає основне призначення АІС казначейства?

5.Які фактори впливають на структуру інформаційно-обчислюваль- ної системи органів Державного казначейства?

6.Назвіть підсистеми АІС "Казна".

7.Які функції технологічного комплексу АІС "Казна – доходи"?

8.Якою є мета розроблення АІС "Казна – видатки"?

9.Назвіть основні компоненти програмно-апаратного середовища "Казна – видатки".

10.Яким є призначення ІКІС ПФУ?

11.Скільки рівнів має архітектура ІКІС ПФУ?

12.У чому полягають переваги ІКІС ПФУ?

13.Які існують недоліки ІКІС ПФУ?

Тести

1.Автоматизована система планування витрат державного бюджету на рівні центрального апарату казначейства – це:

а) АІС "Казна – доходи"; б) АІС "Казна – видатки"; в) АІС "Казна"; г) АІС "Казна-ВЦ"; д) АІС "Казна-В".

2.Для автоматизованого обліку виконання витратної частини державного бюджету в аспекті чинної бюджетної класифікації в режимі реального часу з централізованим зберіганням інформації на регіональному рівні призначена:

а) АІС "Казна – доходи"; б) АІС "Казна – видатки"; в) АІС "Казна"; г) АІС "Казна-ВЦ"; д) АІС "Казна-В".

3.Автоматизована система обліку і аналізу витрат державного і місцевого бюджетів на рівні регіонів – це:

а) АІС "Казна – доходи"; б) АІС "Казна – видатки"; в) АІС "Казна"; г) АІС "Казна-ВЦ"; д) АІС "Казна-В".

290