
- •Аналіз предметної області вікторини на базі мобільних технологій в одно-користувацькому режимі
- •1.1. Коротка характеристика об’єктів управління «Nix Solutions»
- •1.2. Опис предметної області
- •1.3. Аналіз існуючих програмних продуктів
- •1.4. Висновки
- •Специфікація вимог до модуля проведення вікторини на базі мобільних технологій. Створення модуля вікторини в одно-користувацькому режимі
- •2.1. Глосарій
- •2.2. Розроблення варіантів використання
- •2.2.1. Діаграма варіантів використання.
- •2.2.2. Специфікація варіантів використання.
- •2.2.3. Розкадровка варіантів використання.
- •2.3. Специфікація функціональних та не функціональних вимог
- •2.3.1. Функціональні вимоги.
- •2.3.2. Не функціональні вимоги.
- •2.4. Висновки
- •Проекті та технічні рішення
- •3.1. Логічна постановка задачі
- •3.2. Проектування структури бази даних
- •3.2.1. Опис вхідної та вихідної інформації, що обробляється в рамках автоматизованих функцій.
- •3.3.2. Концептуальне інфологічне проектування.
- •3.2.3. Проектування глобальної логічної моделі даних.
- •3.2.4. Проектування фізичної моделі даних.
- •3.4.1. Регресійне тестування.
- •Охорона праці
- •4.1. Джерела світла для організації штучного освітлення
- •4.2. Виконати розрахунок світлового потоку ламп, що забезпечують нормативну штучну освітленість в приміщенні
- •4.3. Ергономічні вимоги до організації робочих місць
- •4.4. Пожежна безпека
- •4.5. Висновки
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки додаток а
- •Додаток б. Тестування модуля аналізу й оцінки вікторини в одно-користувальницького режиму
- •Додатов в. Лістинг основних класів програми
4.3. Ергономічні вимоги до організації робочих місць
Робоче місце – це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників [7].
Раціональне планування робочого місця має забезпечувати: найкраще розміщення знарядь і предметів праці, не допускати загального дискомфорту, зменшувати втомлюваність працівника, підвищувати його продуктивність праці. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Важливо мати також можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте доцільно виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні і незручні положення тіла.
Проведені дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає знати на 15-25 %.
Основні ергономічні вимоги до проектування робочого місця в системі «людина – техніка – виробниче середовище» зображені на рис. 4.2:
Рис. 4.2. Робочий стіл і розміщення користувача ПК
Гігієнічні вимоги визначають умови життєдіяльності і працездатності людини у процесі взаємодії з технікою і середовищем; показниками є рівень освітлення, температура, вологість, шум, вібрація, токсичність, загазованість тощо [6].
Антропометричні вимоги визначають відповідність конструкцій техніки антропометричним характеристикам людини (зріст, розміри тіла та окремі рухові ланки). Показниками е раціональна робоча поза, оптимальні зони досягнення, раціональні трудові рухи.
Фізіологічні та психофізіологічні вимоги визначають відповідність техніки і середовища можливостям працівника щодо сприйняття, переробки інформації, прийняття і реалізації рішень.
Організація робочого місця передбачає:
правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;
вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;
раціональне компонування обладнання на робочих місцях;
урахування характеру та особливостей трудової діяльності.
Загальні принципи організації робочого місця:
на робочому місці не повинно бути нічого зайвого. Усі необхідні для роботи предмети мають бути поряд із працівником, але не заважати йому;
ті предмети, якими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, якими користуються рідше;
предмети, які беруть лівою рукою, повинні бути зліва, а ті предмети, які беруть правою рукою – справа;
якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з урахуванням зручності захоплювання його двома руками;
робоче місце не повинно бути захаращене;
організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість.
Статичні напруження працівника в процесі праці пов'язані з підтриманням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтриманням робочої пози.
4.4. Пожежна безпека
Системи пожежної безпеки [4]- це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.
Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [5] пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів.
Системи пожежної безпеки мають запобігти виникненню пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі на необхідному рівні. Потрібний рівень пожежної безпеки людей за допомогою зазначених систем, згідно з ГОСТ 12.1.004-91[5], не повинен бути меншим за 0,999999 відвернення впливу на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей не може перевищувати 10~6 впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують гранично допустимі значення на рік у розрахунку на кожну людину.
Об'єкти, пожежі на яких можуть призвести до загибелі або масового ураження людей небезпечними факторами пожежі та їх вторинними проявами, а також до значного пошкодження матеріальних цінностей, повинні мати системи пожежної безпеки, що забезпечують мінімально можливу імовірність виникнення пожежі. Конкретні значення такої імовірності визначаються проектувальниками та технологами.
Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей [4].
Основними вихідними даними при розробці комплексу технічних і організаційних рішень щодо забезпечення потрібного рівня пожежної безпеки в кожному конкретному випадку є чинна законодавча і нормативно-технічна база з питань пожежної безпеки, вибухопожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин, що застосовуються у виробничому циклі, кількість вибухопожежонебез-печних матеріалів і речовин і особливості виробництва. На основі цих вихідних даних визначаються такі критерії вибухопожежоне-безпеки об'єкта, як категорії приміщень і будівель за вибуховою і пожежною небезпекою, а також класи вибухонебезпечних і поже-жонебезпечних зон. Саме залежно від категорії приміщень та будівель і класу зон за вибуховою і пожежною небезпекою, відповідно до вимог чинних нормативів, розробляються технічні і організаційні заходи і засоби забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта.