3. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій

Законодавством України визначено, що у розрахунках між резидентами i нерезидентами в межах торговельного обороту як засіб платежу використовується іноземна валюта (1 група Класифікатора іноземних валют НБУ), яка перераховується лише через уповноважені банки.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ тягне за собою накладання штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій (при розрахунках у валюті України — на суму таких розрахунків).

Для мінімізації платіжних ризиків слід оптимізувати платіжні умови зовнішньоекономічних контрактів, які включають:

• строки здійснення розрахунків;

• місце виконання платежу;

• спосіб забезпечення платежу для експортера;

• спосіб забезпечення поставки товарів для імпортера.

У практиці фінансової діяльності використовують такі основні способи здійснення розрахунків у рамках зовнішньоекономічних операцій:

• передоплата (авансовий платіж);

• документарний акредитив;

• документарне інкасо;

• платіж по відкритому рахунку.

Для забезпечення балансу інтересів банки пропонують набір платіжних інструментів. Так, для експортера, зважаючи на їх вигідність, рекомендуються такі форми розрахунків:

1) авансовий платіж;

2) безвідзивний документарний акредитив;

3) документарне інкасо (з гарантією).

Для імпортера, зважаючи на їх вигідність, рекомендуються такі форми розрахунків:

1) платіж після отримання товарів (робіт, послуг);

2) документарне інкасо;

3) документарний акредитив.

4. Митне оформлення та оподаткування зовнішньоторговельних операцій

Митне регулювання — це регулювання питань, пов’язаних з установленням мита і митних зборів, процедурами митного контролю зовнішньоекономічної діяльності та організацією діяльності органів митного контролю України.

Єдиний митний тариф України — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, вивозяться за межі цієї території або переміщуються транзитом. Ставки Єдиного митного тарифу є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та міжнародними договорами. Єдиним митним тарифом передбачено застосування таких видів мита:

Тема 11 фінансовий контролінг

11.1. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролiнгу

11.2. Стратегічний фінансовий контролінг

11.3. Оперативний фінансовий контролінг

11.4. Координація як центральна функція контролінгу

11.5. Внутрішній аудит (ревізія)в системі функцій контролінгу

11.6. Система раннього попередженняі реагування (СРПР)

11.7. Методи контролінгу

11.8. Методи фінансового прогнозування

1. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролiнгу

Контролінг — це спеціальна саморегулююча система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг.

Таблиця 11.1