3. Методичні підходи до оцінки вартості підприємства

У зарубіжній та вітчизняній практиці оцінки вартості майна найбільшого поширення дістали три методичні підходи до оцінки вартості підприємства:

• заснований на оцінці потенційних доходів підприємства;

• майновий (витратний);

ринковий

4. Практична робота з оцінки вартості підприємства

Оцінка вартості підприємства включає такі етапи:

1. Укладання договору на проведення оцінки вартості підприємства.

2. Збір вихідної інформації про об’єкт оцінки.

3. Вибір та обґрунтування методології оцінки.

4. Застосування методичних підходів, методів та оцінних процедур.

5. Проведення аудиторської перевірки та інвентаризації майна

6. Узгодження результатів оцінки.

7. Складання звіту про оцінку підприємства та висновку про вартість об’єкта оцінки.

8. Затвердження результатів оцінки.

9. Рецензування звіту про оцінку.

Тема 10 фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин

План

10.1. Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

10.2. Регулювання розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті

10.3. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій

10.4. Митне оформлення та оподаткування зовнішньоторговельних операцій

1. Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність господарюючих суб’єктів України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

До основних завдань фінансиста в процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій належать:

• вибір найприйнятнішої форми розрахунків та їх організація;

• здійснення операцій з придбання та продажу валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та міжбанківському валютному ринку;

• оптимізація фінансових відносин з посередниками (брокерами, агентами, консигнаторами тощо), страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

• фінансове забезпечення імпортних та експортних операцій;

• визначення умов здійснення товарообмінних операцій, іншої діяльності, побудованої на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• податкове планування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

• оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономічних операцій;

• управління ризиками у сфері зовнішньоекономічних відносин.

2. Регулювання розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов’язані продавати на користь держави частину від загальної суми виручки в іноземній валюті, одержаної ними в результаті зовнішньоекономічної діяльності, за стабільними нормативами, що встановлюються Верховною Радою України. Обов’язковий розподіл виручки в іноземній валюті здійснюється банківськими установами протягом, як правило, кількох наступних днів з моменту надходження коштів.