Drobitko_A.Vinograd_Lab

пагоні будуть використовуватися не з підручників, а визначатися на ділянках в господарстві протягом 2-3 років.

Навантаження на кущ визначають середнє, а на ділянці до кожного куща треба підходити індивідуально. Якщо поряд з кущем випади і кущ розрісся, зайняв місце 2-3 кущів, то навантаження на нього необхідно збільшувати (можливо в 2-3 рази, залежно від того, в якому він стані). І навпаки, на слабкому кущі розрахунковому навантаженні не залишиш, так як там не має лоз.

Для визначення навантаження необхідно орієнтуватися таким чином: кожна плодова ланка в середньому повинна мати 10 вічок. Якщо навантаження на кущ 80 вічок, то залишають 8 плодових ланок, при 100 вічках навантаження 10 плодових ланок.

При обрізуванні необхідно на кущі залишати кращі лози для урожаю і заміщення, залишати трохи більше плодових ланок ніж потрібно, а коли закінчили обрізування, обов’язково порахувати кількість залишених ланок і зайві (гірші) видалити.

Навантаження можна збільшити і за рахунок посилених ланок (залишати 1 сучок і 2 стрілки). Або за рахунок довжини лоз (якщо лоз не вистачає). А після підрахунку, якщо виявилось лоз більше, видалити із ланки по 1 лозі там, де залишилось дві, або вкоротити лози. Від правильного навантаження в значній мірі залежить урожай.

Необхідно пам’ятати і дотримуватися простої істини: завжди краще кущ перевантажити, ніж недовантажити. На перевантаженому кущі завжди можна видалити зайві вічка або зелені пагони.

Завдання: 1. Розрахувати навантаження на кущ вічками у ВАТ «Радсад»

Сорт – Аліготе Площа - 70 га

Запланована врожайність 80 ц/га Площа живлення – 2,25 х 1,5 Коефіцієнт плодоношення – 1,7

61

Середня маса гроно – 70 г Відсоток плодоносних пагонів – 69 % Відсоток живих вічок – 78 %

Зрідженість – 12 %. В даному районі не розвивається до 30% вічок.

Завдання 2. Розрахувати навантаження на кущ вічками у ВАТ «Радсад» Сорт – Мускат білий

Площа - 100 га Запланована врожайність - 100 ц/га Площа живлення – 2,25 х 1,5

Коефіцієнт плодоношення – 1,1 Середня маса гроно – 110 г Відсоток плодоносних пагонів – 69 % Відсоток живих вічок – 78 %

Зрідженість – 12 %. В даному районі не розвивається до 30% вічок. Обрізування винограду здійснюється залежно від ступеню і характеру

ушкодження кущів морозами.

1.При загибелі не більш 30-60% вічок в поточному році можна отримати нормальний урожай шляхом збільшення навантаження. Розрахунок величини навантаження на кущ відповідно встановленим відсотком загибелі вічок здійснюється за формулою:

Н 100100 хКА ,

де Н – навантаження на кущ вічками, шт; К – оптимальне навантаження кущів вічками, шт.; А – % загиблих вічок.

Довжину обрізування лоз встановлюють залежно від сорту. Групу сортів з високою плодоносністю нижніх вічок Аліготе, Сапераві північний, Фіолетовий ранній, Шасла, Кардинал, Одеський чорний, Одеський сувенір, Ранній Магарача, Дойна, Лідія, Ізабелла обрізують на 3-4 вічка. Пагони, які розвинулися на сучках заміщення, обрізують на 2-3 вічка.

Група сортів із задовільною плодоносністю нижніх та середніх вічок по довжині лози – Мерло, Траминер, Піно, Мюллер Тургау, Шардоне, Сапераві,

62

Мускат янтарний, Восторг, Молдова, Кодрянка, Віорика, Біанка, Первенець Магарача обрізують на 5-7 вічок.

Група сортів із високою плодоносністю вічок у середній частині пагона і високій у верхній частині – Совіньон, Каберне Совіньон, Ркацітелі, Фетяска обрізують на 8-10 вічок.

При цьому слід врахувати, що в цьому році відмічено сильне ушкодження нижніх вічок чорною плямистістю що знизило їх плодоносність. На таких ділянках необхідно збільшити довжину на 3-4 вічка в порівнянні з рекомендованими для сортів винограду.

2. При загибелі більш, ніж 70-90% вічок для сортів з великим гроно і частковому ураженні однорічних пагонів, під час обрізування залишають всі нормально розвинені пагони, видаляючи тільки верхню не дозрілу частину. Довго обрізані пагони підв’язують горизонтально. Залишають достатню кількість сучків заміщення, обрізуючи їх на 2-3 вічка. Остаточне навантаження кущів встановлюють шляхом обрізування та обламування після розвитку пагонів по досягненню ними довжини 8-10см.

Контрольні запитання

1.Що називається навантаженням куща?

2.Яке навантаження називається оптимальним?

3.Як визначати довжину плодових лоз при обрізуванні?

Матеріали та обладнання: зошити, ручки, підручники. Проспекти, схеми, додаткова література.

Лабораторна робота №11

Тема: Вивчення шпалерних систем ведення кущів Мета заняття: Освоєння методу розрахунків кількості матеріалів для

виготовлення опор для шпалерних систем ведення кущів винограду.

63

Загальні відомості: Встановлюють шпалери на винограднику на 2-й рік після садіння. Для обладнання шпалери (як основної системи ведення кущів) необхідні насамперед стовпи і дріт різної товщини. Стовпи можуть бути дерев'яні, залізні, залізобетонні, із синтетичного матеріалу і комбінованими. Строк експлуатації їх різний. За штамбової культури винограду біля кожного куща встановлюють приштамбову опору у вигляді дерев'яних кілків діаметром 5-10 см і заввишки 1,5-3,5 м. Їх залишають протягом 6-10 років (доки не зміцніє штамб).

Залізобетонні стовпи – основні опори на сучасних виноградниках, вони найдовговічніші (60-80 років). Залізобетонні стовпи – міцні, дешеві, не пошкоджуються комахами і хворобами, на їх виготовлення витрачається менше металу. Проте вони часто руйнуються через пористість бетону і під дією морозів та механізмів. Основний недолік – велика маса. Залежно від місця встановлення їх розділяють на кінцеві (якірні) й проміжні (Рис. 1),

Рис. 1. Шпалера для висячих високоштамбових формувань.

Кінцеві закопують на початку і в кінці ряду. Залежно від типу шпалери й умов вирощування виноградних рослин розміри стовпів бувають такі: довжина - 1,8-3 м, товщина - 7,5-20 см, а проміжних відповідно 1,5-2,5 м і 5-12 см. Кінцеві стовпи закопують у ґрунт на глибину 40-70, проміжні - на 30-50 см. Проміжні встановлюють на віддалі один від одного при безштамбових формах – 9-11 м, при штамбових – 6-8м.

64

Обладнання шпалери починають із встановлення кінцевих стовпів, їх можна закопувати вертикально і похило (під кутом 60-65° у бік дороги). Для закріплення використовують підпорки у вигляді такого ж залізобетонного стовпа, трохи коротшого, або дротяної відтяжки, для чого використовують дріт діаметром 2,4-3,5 мм.

Стовпи встановлюють у заздалегідь підготовлені машинами КРК-60 і КЯУ-100А ями або спеціальними стовпоставами універсальними СП-2, дворядними запресовниками стовпів ЗСВ-2, а в гірських умовах - СВГ-1В.

Після встановлення кінцевих і проміжних стовпів натягують дріт. У виноградарстві застосовують оцинкований дріт різного діаметра. Дріт, що використовують для закріплення кінцевих стовпів, а також для підв'язування кордонів або багаторічних рукавів має бути товщим (діаметр 3,5-6 мм) ніж той, що використовують для верхніх рядів, діаметр якого становить 2,2-3 мм. Спочатку натягують верхній ряд дроту, а потім послідовно нижні.

Залежно від біології сорту, умов вирощування, форми куща, типу шпалери розміщення дроту на стовпах та кількість його рядів сильно змінюються. На маточниках підщепних лоз рядів дроту може бути 4-5. Перший ряд дроту натягують на висоті 25 - 30 см від поверхні ґрунту. Наступні ряди розміщують на віддалі 35 - 40 см один від одного. При цьому, для зменшення витрат на підв'язування пагонів кожний наступний ряд може складатися з двох паралельно розміщених дротин, між якими заводять зелені пагони. При вирощуванні столових сортів рекомендуються низько і середньоштамбові форми з вертикально розміщеним у просторі приростом.

Технічні сорти культивують на більш високих штамбах з вільно звисаючими пагонами. Тому перший ряд дроту діаметром 3-4 мм розміщують на висоті штамба: у першому випадку на висоті 60-100 см, а в другому - 1,2- 1,3 м (рис. 1). До нього підв'язують горизонтально кордони або рукави. Другий ряд дроту розміщують на віддалі 25-30 см від першого. До нього підв'язують плодові стрілки. Діаметр дроту цього і наступних рядів - 2,2-2,4 мм. Наступні ряди дроту розміщують у першому випадку на віддалі 30-45 см

65

один від одного. До них підв'язують вертикально зелені пагони. Таких рядів може бути два-три. У другому випадку на віддалі 25-30 см від другого ряду розміщують паралельно ряди дроту, між якими заводять зелені пагони. В подальшому вони вільно розміщуються в просторі, звисаючи вниз.

Для натягування дроту його спочатку розмотують за допомогою хрестовини з дротяним барабаном і хомутами, петлями з дроту, дротяними кільцями, крючками, з яких дріт легко знімається (що особливо важливо на проміжних стовпах). Останнім часом при виготовленні залізобетонних стовпів на їх осі роблять наскрізні отвори діаметром 15-20 мм для протягування дроту. Це надзвичайно простий спосіб кріплення дроту, крім того, він значно спрощує натягування його під час розміщення та ремонту шпалери. Але для цього замовник повинен надати виконавцю (виробнику) необхідну технічну документацію (скільки і на якій віддалі потрібно робити отвори).

Витрати матеріалів для обладнання опор на 1 га виноградних насаджень наведено в таблицях 1 і 2 [1].

Таблиця 1

Витрати матеріалів для встановлення вертикальної одноплощиної шпалери на 1 га винограднику

66

Опори найкраще встановлювати зразу ж після садіння рослин, проте у виробництві їх, звичайно, встановлюють до початку вегетації на другий рік після садіння. Приштамбові опори для кожного куща встановлюють у перший рік закладання винограднику.

Завдання 1. Розрахувати кількість матеріалів для обладнання шпалер з трьома ярусами дротин для вирощування технічних сортів, які культивують

67

на високих штамбах з вільно звисаючими пагонами, на площі 25 га. Відстань між рядами 3 м.

Завдання 2. Замалювати в зошит схему обладнання шпалер з трьома ярусами дротин, нанести відповідні розміри згідно умов завдання 1.

Контрольні запитання

1.Назвіть найпоширеніші системи ведення кущів винограду.

2.Які системи ведення кущів використовують на маточниках сортівпідщеп?

3.Які вимоги до систем ведення кущів винограду?

4.Назвіть основні принципи добору систем ведення кущів винограду.

5.Із яких матеріалів можуть виготовлятися стовпи для обладнання шпалер на виноградниках?

6.Коли необхідно встановлювати шпалери на молодих виноградниках і чому?

Матеріали та обладнання: зошити, ручки, лінійка, міліметрова папір, підручники. Проспекти, схеми, плакати, додаткова література.

Лабораторна робота №12

Тема: Вивчення обрізування плодоносних виноградних кущів Мета заняття: Вивчення основних правил, способів та техніки

обрізування виноградного куща. Засвоєння правил, строків і техніки щорічного обрізування.

68

Загальні відомості. Обрізування виноградних кущів – це щорічне видалення або укорочування однорічних і більш старих лоз, а також багаторічних гілок з метою регулювання росту та плодоношенню виноградних рослин. Правила щорічного обрізування відпрацьовані на основі багатовікового досвіду виноградарів та наукових пошуків і включають принципи добору однорічних пагонів для формування плодових ланок та скелетних частин куща.

Обрізування полягає у щорічному видаленні або вкороченні частини однорічних і старіших пагонів, а також рукавів (кордонів) з метою регулювання росту та плодоношення як куща, так і окремих його частин. Для забезпечення нормального плодоношення в поточному році й вирощування пагонів для плодоношення наступного року на кожному з рукавів (кордонів) куща формують по одній або кілька плодових ланок. Плодова лоза (стрілка) і сучок заміщення мають розмішуватися на ріжку (двоабо трирічній деревині)

зпротилежних її боків. За кожного наступного обрізування видаляють плодові лози минулого року разом з усіма пагонами, що розвинулися на них, а

зоднорічних пагонів на сучках заміщення формують нові плодові ланки (рис. 1).

Рис. 1. Формування плодової ланки при обрізуванні винограду.

69

а - розміщення плодової стрілки та сучка заміщення на рукаві; б - плодова ланка восени (рисками позначено місця зрізування для формування нової плодової ланки); в - розміщення стрілки й сучка після обрізування навесні наступного року; г - залишення на плодоношення кращих пагонів на стрілці минулого року.

Якщо на минулорічному сучку виріс лише один пагін, його знову обрізують на новий сучок, а плодову лозу формують з кращого пагона, який виріс на минулорічній лозі. Коли ж на сучку заміщення пагони не виросли, нову плодову ланку формують з пагонів минулорічної плодової лози (рис. 2). За відсутності пагонів на плодовій лозі та наявності лише одного заміщення на сучку - на ньому залишають чотири-шість вічок.

Минулорічні плодові стрілки видаляють так, щоб усі рани розміщувалися з внутрішнього боку ріжка. Щоб запобігти в подальшому різносторонніх ран, сучки заміщення треба щорічно розміщувати з одного боку рукава (краще зовнішнього).

Якщо нижнє вічко пагона, з якого формують сучок заміщення, спрямоване в середину куща, то на пагоні залишають не двоє, а троє вічок. Після розпукування бруньок нижній пагін обламують. Сучок заміщення не слід розмішувати між двома або декількома ранами з різних боків ріжка або рукава.

Для формування плодової стрілки використовують добре дозрілий, нормальної довжини пагін. За недостатньої кількості пагонів для оптимального навантаження куща використовують добре розвинені пасинки.

Рис. 2. Формування плодової ланки за нестачі пагонів на сучку заміщення:

70