Робочий зошит з годівлі частина ІІ

41

Продовж. табл. 2

Результати балансування раціону свідчать, що співвідношення кормів, яке було розраховано, забезпечує нормальний вміст енергії, сухої речовини, сирого та перетравного протеїну, а також амінокислот та сирої клітковини. Відхилення кількості їх вмісту в раціоні від встановленої потреби знаходиться в межах дозволенного рівня.

Вміст в раціоні макрота мікроелементів, вітамінів D, Е, В2, В3, В5, В12 та каротину не відповідає нормам та потребує додаткового балансування за рахунок мінеральних добавок та вітамінних препаратів.

Використовуючи коефіцієнт перерахунку елемента в сіль або мінеральну добавку (табл. 3, 4), а також данні про концентрацію вітамінів в препаратах (табл. 5) визначаємо необхідну кількість добавок, які треба ввести до складу раціону щоб виключити дефіцит мінеральних елементів та вітамінів (табл. 6).

Таблиця 3

Коефіцієнти для перерахунку елемента у мінеральну добавку

Примітка: У колонці коефіцієнтів вказано кількість мінеральних підкормок, що забезпечують грам елемента

42

Таблиця 4

Коефіцієнти для перерахунку вмісту нормованих елементів у солі та кількість солі, що відповідає елементу

45

Заняття 8. Годівля овець

“______” ___________201_ р.

Мета заняття: набути навичок визначення норми годівлі та складання раціонів для овець.

Основні виробничі напрямки вівчарства: вовновий, вовново-м’ясний, м’ясововновий, смушковий та вовново-м’ясо-молочний.

При нормуванні годівлі овець береться до уваги порода (напрямок продуктивності), а також жива маса та фізіологічний стан тварин.

Вівці невибагливі до кормів, поїдають у півтора рази більше рослин, ніж велика рогата худоба, але вимогливі до різноманітності та високої якості живлення. Корми, багаті на клітковину, вони перетравлюють гірше великої рогатої худоби. В овець більш інтенсивно проходить обмін речовин та енергії на 1 кг живої маси витрачають більше енергії, ніж велика рогата худоба. Вівці характеризуються підвищеним обміном сірки і більшою потребою в ній, ніж інші тварини.

На 100 кг живої маси споживають 3,2...3,8 кг сухої речовини, а при використанні гранульованих кормів – 4,2...4,5 кг.

Потреба у перетравному протеїні холостих і першої половини кітності маток тонкорунних порід – 90 г/к. од., м’ясо-вовнових – 80 г/к. од. В останню третину кітності і в період лактації потреба в протеїні зростає на 10...15%. Для баранівплідників у не парувальний період перетравного протеїну на 1 к. од. необхідно 95...100 г, при помірному навантаженні – 115...120 г і при інтенсивному використанні – 145...150 г.

У структурі раціону вівцематок на грубі корми припадає 30...35%, соковиті – 40...50 і концентровані – 15...25%. Для баранів-плідників відповідно – 35...40, 20...25

і 40...45%.

До раціону вівцематок у першу половину кітності включають 0,8...1,0 кг сіна, 03...0,5 кг соломи, 2...3 кг силосу і 0,1 кг концентратів, а в останні 2 місяці кітності даванку концентратів збільшують до 0,2...0,3 кг. При нормальній вгодованості і високій якості об’ємистих кормів у першу половину кітності концентрати можна не згодовувати. Лактуючим маткам згодовують на добу 1,0...1,5 кг сіна, 0,5 кг соломи, 3...4 кг силосу і 0,4...0,5 кг концентратів. Баранам-плідникам щодоби згодовують – 1,5...2,0 кг сіна, 1,5...2,0 кг силосу, 0,5...0,7 концентратів, а у підготовчий і парувальний періоди додатково включають 1,0...1,5 кг коренеплодів (бажано моркви), а кількість концентратів збільшують до 1,2...1,5 кг, у тому числі до 10% кормів тваринного походження.

У літній період овець випасають. В середньому потреба овець в зелених кормах складає 15-20 % від їх живої маси. При бідних пасовищах - підгодовують зеленими кормами і концентратами.

Ягнята перші 3-4 тижні живляться переважно материнським молоком. У півтора-два тижні після народження їх привчають до поїдання сіна і концкормів (вільний доступ). У 2-місячному віці ягнята перетравлюють і засвоюють рослинні корми як і дорослі тварини. Перетравного протеїну для молодняку овець необхідно 110...115 г на 1 к. од. Концентратів у структурі раціону до 30...40%.

48

Аналіз раціону:

Заняття 9. Годівля коней

“_____” ____________200 ____ р.

Мета заняття: навчитися визначати норму годівлі та складати раціони для коней різного віку, статі і господарського використання. Засвоїти особливості режиму і техніки годівлі тварин.

При організації нормованої годівлі коней слід дотримуватись таких основних правил:

-нормувати годівлю тварин відповідно до породи, статевої й вікової групи та особливостей господарського використання;

-добирати корми диференційовано для кожної виробничої групи;

-складати раціони з якомога більшої кількості найменування кормів.

Робочі коні.

Норму годівлі визначають за живою масою, роботою, що виконується, вгодованістю та фізіологічним обміном. Основним видом продукції у коней є м’язова робота . Розрізняють роботу коней легку, середню і важку.

При вгодованості нижче середньої норму збільшують на 3-4 к. од. і на 150 г перетравного протеїну на кожну із доданих кормових одиниць.

Для робочих підсисних кобил та підсисно-жеребних норму підвищують на 3-4 к. од. і жеребних з третього місяця жеребності – на 1,5-2 к. од. і 110-115 г перетравного протеїну на кожну із них.

З підвищенням робочого навантаження коней збільшують частину концентрованого корму в структурі їх раціону. При збільшенні даванки грубих кормів тварин треба годувати частіше. Крім того, від інтенсивності роботи залежить частота годівлі. Наприклад, при важкій і середній роботах рекомендується годувати коней 6-7 разів за добу. До раціону на 100 кг живої маси включають 1-4 кг грубих кормів і 2-4 кг соковитих. Концентратів у структурі раціону: без роботи – 0, при легкій роботі – 20-30 %, середній – 35-45 %, важкій – 50-55 %; соковитих кормів; без роботи – 20-65; легка робота – 10-40; середня – 5-30; важка – 5-20 %.

Племінні коні.

Для жеребців-плідників усіх порід протягом передпарувального і парувального періодів оптимальним є рівень енергії раціонів з розрахунку на 100 кг живої маси 2- 2,4 к. од. Для непарувального періоду цей показник становить 1,6-1,9 к. од. З розрахунку на 1 корм. од. раціонів жеребців повинно припадати 120-140 г протеїну, 4-6 г кальцію, 3-5 г фосфору, 10-15 мг каротину.

Норми годівлі плідників визначають відповідно до породи, періоду статевого використання та живої маси.

49

Взимку жеребцям дають сіно, соковиті корми і суміш концентратів, а влітку – до 40% енергетичної поживності їх раціонів можуть становити зелені корми (25 кг на одну голову за добу). Для забезпечення плідників протеїном у їх раціони включають корми тваринного походження (незбиране і збиране молоко, сир, свіжа кров, курячі яйця, м’ясо-кісткове борошно).

Молодняк.

Жива маса лошати при народженні становить 10-12 % живої маси кобили. До 12-денного віку молозиво, а пізніше молоко до 2-3-тижневого віку – єдиний корм для лошат. З 3-4-тижневого віку лошат привчають до поїдання рослинних кормів. На 100 кг живої маси тваринам у віці 6-12 місяців потрібно 3 кг сухої речовини. Критичним у вирощуванні молодняку є час між їх відлученням та досягненням віку одного року. Відлучають лошат у 5-6 місяців, племінних – в 7-8 місяців. До раціонів включають сіно, концентрати та невелику кількість соковитих кормів (морква, силос кукурудзяний). З річного віку лошат починають привчати до роботи.

Потреба в енергії молодняку коней у розрахунку на 100 кг живої маси: до року

– 2,5-2,8 к. од., до двох років – 2,3-2,5 к. од., у два-три роки – 2,0-2,3 к. од.

Корми згодовують у такій послідовності: грубі, потім соковиті і концентровані. Грубі корми згодовують за дві даванки (остання – ввечері). Напувають тварин досхочу перед кожною годівлею.

Завдання 1. Визначити норму годівлі і скласти раціон для робочих коней (зимовий період). Жива маса _____ кг, вгодованість ___________, робота

__________________, фізіологічний стан _________________.

У господарстві наявні такі корми __________________________________

____________________________________________________________________

Визначити структуру раціону.

Завдання 2. Визначити норму годівлі і скласти раціон для племінних кобил.

Жива маса ______________кг, фізіологічний стан __________________ .

Визначити структуру раціону.

Завдання 3. Визначити норму годівлі і скласти раціон для коней рисистих порід у період тренінгу. Жива маса ________ кг, вік _______________ р.