Модуль 3. Підприємство в системі ринкових відносин Тема 8. Економічні основи функціонування підприємства. Підприємництво

Акціонерне товариство — таке товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і яке несе відповідальність за зобов’язаннями майном товариства, а власники акцій відповідають за зобов’язаннями товариства лише в межах акцій, що належать їм.

Амортизація — поступове зношування основних фондів і перенесення їхньої вартості на новостворюваний продукт у зв’язку з фізичним та моральним зносом.

Асоціація — найпростіша форма договірного об’єднання підприємств, з метою постійної координації господарської діяльності.

Банкрутство — неспроможність суб’єкта господарювання сплатити за своїми зобов’язаннями, задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів.

Бізнес — економічна діяльність, яка спрямована для одержання доходу і прибутку.

Бухгалтерський прибуток — це частина доходу фірми, яка залишається від загальної виручки після відшкодування зовнішніх витрат, які приймають форму грошових платежів постачальникам ресурсів.

Валовий доход — частина вартості валової продукції підприємства, яка залишається після покриття всіх матеріальних витрат.

Венчурна фірма — це така організація, яка займається розробкою наукових досліджень для їх подальшого розвитку і завершення.

Виробнича собівартість — витрати підприємств на виробництво продукції.

Виробниче підприємництво — діяльність, пов’язана безпосередньо з виробництвом продукції товарів, послуг, інформації, духовних цінностей.

Відкрите акціонерне товариство — товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритт підписки та купівлі—продажу на біржах.

Витрати — сукупність витрат живої та уречевленої праці на виготовлення продукції. Існують такі види витрат: витрати підприємства і витрати виробництва; постійні і змінні витрати; внутрішні і зовнішні; альтернативні і граничні.

Внутрішні витрати — це витрати на власні та самостійно використані підприємством ресурси.

Економічний прибуток — це отриманий доход, що перевищує нормальний прибуток.

Закрите акціонерне товариство — товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або купуватися чи продаватися на біржі.

Звітна собівартість — фактичний рівень витрат за минулий період (місяць, рік).

Змінні витрати — це витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу продукції. Вони складаються з витрат на сировину, матеріали, паливно—енергетичні ресурси, заробітну плату.

Змінний капітал — частина капіталу, яка у процесі виробництва витрачається підприємцями на купівлю робочої сили.

Зовнішні витрати — це плата піприємства постачальникам за ресурси.

Колективне підприємство — виробничо—комерційне формування, створене трудовим колективом шляхом викупу за рахунок кредитів банку або пайових внесків майна підприємства.

Командитне товариство — це товариство, яке включає поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, також одного чи декількох учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства.

Комерційне підприємництво — своїм змістом має здійснення операцій і угод з купівлі—продажу, або перепродажу товарів і послуг.

Консорціуми — це тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети. Членами консорціуму можуть бути не лише окремі державні і приватні фірми, а й окремі держави.

Концерни — це статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Корпорація — це договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Кругообіг капіталу — рух промислового капіталу у сфері виробництва і обігу, у процесі якого він набуває трьох функціональних форм (грошової, продуктивної, товарної) і проходить три стадії (обмін—виробництво—обмін).

Ломбард — підприємства, які надають населенню можливість зберігання предметів особистого користування і домашнього вжитку, через отримання позик під заставу рухомого майна.

Мале підприємництво — важливий елемент ринкової структури, найбільш гнучка й динамічна форма розвитку підприємницької діяльності.

Малі підприємства — відносно невеликі організаційно—господарчі структури у вигляді утворених і діючих підприємств із чисельністю працюючих: в промисловості —до 200 осіб, в науці —до 100 осіб, в інших галузях виробничої сфери —до 50 осіб, в галузі невиробничої сфери — до 25 осіб.

Моральний знос основних фондів — зменшення вартості засобів праці внаслідок науково—технічного прогресу і зростання продуктивності праці.

Норма амортизації — це відношення річного обсягу амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості засобів праці, виражена в процентах.

Нормальний прибуток — нормальний доход, який необхідний для утримання підприємця у певній галузі.

Оборот капіталу — кругообіг капіталу, взятий не як окремий акт, а як процес постійного відновлення руху всього авансового капіталу.

Оборотний капітал(фонди) — частка виробничого капіталу підприємств, вартість якого в процесі споживання повністю переноситься на створений продукт.

Одноосібне підприємство — вид підприємницької діяльності, який найповніше відповідає прагненню людини до одержання особистої вигоди в умовах ринкових відносин.

Основні виробничі фонди — це сукупність засобів праці, які впродовж тривалого періоду функціонують у сфері виробництва в незмінній натуральній формі та переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами в міру зношування.

Партнерство — це об’єднання двох або більше господарюючих суб’єктів.

Підприємець — людина, яка йде на економічний ризик з метою реалізації науково—технічної чи комерційної ідеї та отримання прибутку, сам організовує і планує виробничу діяльність.

Підприємництво — ініціативна, самостійна, що не суперечить законодавству і ведеться під власну майнову відповідальність, діяльність фізичних або юридичних осіб, спрямована на отримання доходу.Це пошук і реалізація нових можливостей у виробництві, освоєння новаторських задумів та ідей, розумний ризик у нововведеннях та господарських маневрах, пошук нових сфер і форм використання капіталу.

Підприємства збиткові — підприємства, в яких затрати перевищують доходи.

Підприємства змішані — підприємства, які створюються шляхом укладання угод між підприємствами різних форм власності.

Підприємство — самостійний суб’єкт господарювання, який має право юридичної особи і здійснює свою виробничу, науково—дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Підприємницький доход — доход, отриманий від підприємницької діяльності.

Планова собівартість — передбачається попереднім плануванням і розраховується на основі раніше досягнутого рівня витрат.

Повна собівартість — складається з виробничої собівартості та витрат на реалізацію продукції.

Повне товариство — це об’єднання фізичних і юридичних осіб, яке оформляється у вигляді товариства з необмеженою відповідальністю

Посередницьке підприємництво — знаходить свій прояв у діяльності, яка з’єднує зацікавлені у взаємній угоді сторони.

Постійний капітал — частина капіталу, яка в процесі виробництва не змінює величини своєї вартості.

Постійні витрати — це ті, які не залежать від обсягу виробництва.

Промислово—фінансова група — це об’єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, банки, інші установи і організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку.

Сімейні підприємства — це підприємства, які засновані на власності окремої сім’ї і передбачають використання праці членів цієї сім’ї.

Собівартість — це грошове вираження витрат підприємства. Розрізняють слідуючі види собівартості: планова, звітна, цехова, виробнича, комерційна, повна.

Спільні підприємства — підприємства, що функціонують на основі об’єднання капіталів вітчизняних та іноземних підприємців.

Страхове підприємництво — це особлива форма фінансового підприємництва (специфіка — підприємець отримує страховий внесок, який повертається тільки при настанні застрахованого випадку).

Суспільні витрати виробництва — це сукупність затрат живої і уречевленої праці, які знаходять своє вираження у вартості готової продукції.

Фізичний знос — поступова втрата основними фондами своїх виробничих та технічних властивостей і споживчої вартості.

Фінансове підприємництво — це, по суті, різновид комерційного, об’єктом купівлі—продажу тут є гроші, валюта, цінні папери.

Фірма — основна організаційно—економічна ланка ринкової економіки, визначає ділову активність національного господарства, є опорою підприємництва, рушійною силою бізнесу.

Фонди обігу — сукупність грошових засобів підприємства і продукції, яка ще не реалізована.

Франчайзинг — являє собою систему дрібних фірм, які укладають контракти на право користування фабричною маркою великої фірми і дозвіл на діяльність на певній території і в певній сфері.

Холдинг — специфічна організаційна форма об’єднання інвестиційних ресурсів, що спрямовує свої фінансові кошти для придбання контрольного пакету акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого об’єднання.

Цехова собівартість — це витрати конкретного цеху на виготовлення продукції.

Чистий прибуток — те, що залишається після вирахування із загального доходу фірми всіх витрат, явних і неявних.