Тема 7. Ринкова інфраструктура

Акредитив — 1) Вид банківського рахунку, який дає контрагенту можливість отримати на умовах, що зазначені в акредитивному дорученні, платіж за товари, роботи, послуги при виконанні зобов’язання; 2) Іменний цінний папір, що стверджує право особи, на ім’я якої виписано, отримати в банку суму, зазначену в папері.

Активні операції — це операції, які банки проводять з метою прибуткового розміщення залучених коштів.

Акцепт — 1) Згода на підписання зобов’язання у відповідності з пропозицією другої сторони; 2) Прийняття платником по переказному векселю зобов’язання оплатити вексель в термін, який наступить і зазначений в ньому; 3) Згода банка гарантувати виплату суми, що зазначена у переказному векселі.

Акція — цінний папір, який свідчить про внесення відповідного паю в капітал акціонерного товариства і який дає право отримання частки прибутку у вигляді дивіденду. Акції купують шляхом їх оплати в гривнях, іноземних валютах або шляхом надання іншого майна у власність чи в користування акціонерного товариства. Є акції прості й привілейовані, іменні і на пред’явника.

Банк — це фінансове підприємство, яке нагромаджує власні і залучені грошові кошти, надає їх в тимчасове користування у вигляді кредитів (позичок), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами. Державний(в Україні — Національний), банк регулює грошовий обіг країни, включаючи емісію (випуск) нових грошей і цінних паперів. Функціонують такі види банків: міжнародні, національні, державні, місцеві, комерційні, кооперативні, інвестиційні, емісійні, іпотечні і ощадні.

Банківський прибуток — це різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позикою.

Банкноти — це грошові знаки, які випускаються в обіг центральним емісійним банком, основний вид паперових грошей. Банкноти випускаються в обіг у відповідності з потребами держави, населення, народного господарства. Банкноти мають бути забезпечені золотом та іншими активами державного банку, а також всією державною власністю.

Біржа — форма постійно функціонуючого ринку, на якому здійснюється купівля—продаж цінних паперів (фондова), валюти (валютна біржа), продукції, товарів, що продають по стандартах і зразках (товарна біржа), наймання робітників (біржа праці), і формуються ринкові ціни (курси) на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції. Біржа — основна ринкова організаційна структура, що опосереднює, регулює, формує вільні товарно—грошові і товарообмінні відносини.

Біржові котирування — це ціни за контрактами купівлі—продажу, що укладаються на товар стандартної якості в офіційні часи роботи біржі протягом дня.

Бони — 1) Боргові зобов’язання, що випускаються державою, окремими установами і організаціями; 2) Паперово—грошові знаки дрібної вартості, що випускаються тимчасово в обіг як розмінні гроші.

Брокер — посередник при укладанні угод, який спеціалізується на певних видах товарів і послуг, діє за дорученням і за рахунок клієнтів, отримує від них спеціальну винагороду.

Валютна біржа — установа, в якій здійснюються акти купівлі—продажу іноземної валюти і формуються поточні курси валют (валютні котирування) на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Валютні операції — угоди по купівлі та продажу іноземних банкнот, казначейських білетів і монет, платіжних документів, а також операції із золотом; здійснюються в основному центральними та комерційними банками. Найбільш поширений вид — купівля та продаж платіжних документів, за допомогою яких здійснюються в безготівковому порядку розрахунки по експорту та імпорту товарів, капіталів, послуг.

Ваучер — державний цінний папір, який забезпечує право громадянина на участь у приватизації державного майна.

Вексель — вид цінних паперів, грошове зобов’язання. Безумовний та беззаперечний борговий документ суворо встановленої законом форми, у вигляді зобов’язання, яке видається позичальником кредитору і надає останньому право вимагати у позичальника термінової сплати суми грошей, зазначеної у векселі. Розрізняють вексель простий, переказний, комерційний, банківський, казначейський.

Витрати обігу — витрати підприємства сфери обігу, пов’язані з реалізацією продукції.

Депозит — 1) Грошові кошти чи цінні папери, що кладуть для збереження або спеціально вносять в кредитні установи (банки, ощадбанки) та надають право на одержання депозитного відсотку; 2) Грошова сума (чи цінні папери), яку вносить боржник в судові установи для передачі кредитору.

Дивіденд — це доход, який одержує власник акції; являє собою частину прибутку акціонерного товариства, яка щорічно розподіляється між власниками акцій після сплати відповідних податків.

Дилер — особа, чи фірма, яка здійснює біржове чи торговельне посередництво за свій рахунок.

Дисконт — 1) Облік векселю; 2) Обліковий відсоток — відсоток, що стягується банками при обліку векселів; 3) У біржових і валютних угодах — знижка з ціни товару, валюти.

Дисконтна політика — політика підвищення чи зниження облікових ставок, що проводиться центральними емісійними банками з метою впливу на попит і пропозицію позичкових капіталів, стан платіжного балансу та валютні курси.

Довірчі операції банків — операції банків по управлінню майном і виконанню інших послуг в інтересах і за дорученням клієнтів на правах довіреної особи.

Інкасо — банківська операція, при посередництві якої банк за дорученням свого клієнта одержує кошти, що йому належать, на підставі грошових, товарних і розрахункових документів.

Інфраструктура — це складова частина загального устрою економічного життя, галузі виробництва та сфери діяльності, які мають залежний, допоміжний характер по відношенню до основного виробництва і забезпечують нормальне функціонування основних виробничих елементів. До інфраструктури належать: транспорт, зв’язок, освіта та професійне навчання, житло, комунальне господарство та інші елементи «зовнішнього» устрою виробничо—економічних і соціальних систем.

Іпотека — 1) Застава нерухомого майна (землі, споруд тощо) для одержання позики; 2) Іпотечна позика — грошова позика, яка видається банком під заставу нерухомого майна; 3) Боргове свідоцтво про заставу нерухомості, яке видається банком позичальнику.

Казначейські зобов’язання держави — вид державних цінних паперів, що розміщуються на добровільній основі серед населення і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів в бюджет і мають право на одержання фіксованого доходу на весь термін володіння цінним паперами. Випускають такі види казначейських зобов’язань: довгострокові — від 5 до 10 років, середньострокові — від 1 до 5 років, короткострокові — до одного року.

Кліринг — це система безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог і зобов’язань; в країні кліринг являє собою систему безготівкових розрахунків між банками, в міжнародних розрахунках кліринг здійснюється у формі угод між країнами про погашення заборгованості одна одній, випливаючої із зовнішньоторгових операцій, шляхом заліку взаємних вимог (без виплати золотом або переводу іноземної валюти).

Комерційний банк — підприємство, яке здійснює розрахункові операції, надає різноманітні послуги, та грошові позики іншим підприємствам.

Контрольний пакет акцій — це кількість акцій, достатня для повного контролю за діяльністю акціонерного товариства і складає більше половини загальної вартості випущених акцій.

Кредит — 1) Форма мобілізації державою, територіальними органами, підприємствами недостатніх їм грошових засобів для послідуючого використання на умовах повернення, дотримання визначеного терміну і виплати відсотків; 2) Надання в борг банком, або іншим кредитором грошей під визначені проценти.

Кредитор — позикодавець (організація, підприємство або окрема особа), який надає кредит.

Курс акцій — це ціна, по якій котируються та продаються акції на фондовій біржі, вираження в їх абсолютній грошовій вартості або у відношенні відпускної і номінальної вартості.

Лізинг — одна з форм кредитування експорту товарів довготермінового користування. Це довгострокова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд. Дає можливість орендодавцю отримувати доход від терміново невикористаного обладнання, а орендатору — починати або розширювати виробництво зі значно меншими початковими капіталами.

Маклер — це окрема особа або фірма, що займається посередницькою діяльністю на фондових, товарних і валютних біржах і отримуює винагороду у формі визначеного процента із суми угоди.

Облігація — це вид цінних паперів (боргове зобов’язання), по якій її власнику виплачується щорічний доход, розмір якого заздалегідь встановлений у формі визначеного проценту до номінальної вартості облігації.

Опціон — стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах в майбутньому, із фіксацією ціни на час укладання такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Ощадний сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує права власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів за ним. Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним. Доход за ощадними сертифікатами виплачується за пред’явленням їх для оплати в банк, що їх випустив.

Позика — це особлива форма займу, виражена в передачі матеріальних або грошових цінностей з відстрочкою повернення еквіваленту і виплатою відсотку.

Позиковий процент — це плата позичальника кредитору за користування позиченими грошима або матеріальними цінностями.

Товарна біржа — це форма товарного ринку, на якому реалізація товарів виконується за зразками і стандартами при заздалегідь встановлених розмірах мінімальних партій, на якому формуються ринкові ціни у відповідності з фактичними співвідношеннями попиту і пропозиції.

Торги — це змагальна форма закупки, при якій в інтересах покупця оголошується конкурс серед продавців на продаж товару з відповідними техніко—економічними характеристиками.

Торговий капітал — капітал, який забезпечує рух продукту від виробника до споживача.

Трансакція — це банківська операція, переведення грошових коштів (в тому числі за кордон) для будь—яких цілей.

Трансферт — 1) Це переведення іноземної валюти або золота із однієї країни в іншу; 2) Передача права володіння іменними цінними паперами однієї особи іншій; 3) Поняття, яке використовується в системі національних рахунків для характеристики передачі ресурсів, головним чином в грошовій формі без відповідного відновлення або компенсації. Трансферт носить односторонній характер і не викликає руху зустрічного еквівалента.

Трансфертні платежі — це форма перерозподілу частини мобілізованих в прибутки державного бюджету засобів, передані платежі, виплати приватним підприємцям і населенню з державного бюджету, джерелом яких є податки.

Факторинг — це вид послуг банку по рефінансуванню дебіторських обов’язків клієнту без права зворотної вимоги.

Фіктивний капітал — акції, облігації, інші цінні папери, які обертаються в економіці.

Фондова біржа — це форма ринку, на якому здійснюється купівля—продаж цінних паперів і формується ринкова ціна на них.

Форвардний контракт — це двостороння угода за типовою формою, яка засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час на визначених умовах в майбутньому, із фіксацією цін такого продажу під час укладення цього контракту.

Ф’ючерсний контракт — це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час на визначених умовах в майбутньому, із фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

Хеджування — це форма страхування ціни і прибутку при ф’ючерсній угоді, відповідно до якої продавець одночасно здійснює закупівлю відповідної кількості ф’ючерсних контрактів.

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником, і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також забезпечують інші права, що випливають із цих документів, іншим особам. До цінних паперів відносяться акції, облігації, векселі, казначейські зобов’язання держави, сертифікати та інші.

Чек — це документ, що містить письмове розпорядження банку видати або перерахувати відповідну суму грошей з поточного рахунку особи, яка підписала чек.

Ярмарок — торги, ринки товарів, які періодично організовуються в установленому місці.