Глосарій

МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Тема 1. Предмет і метод економічної теорії

Абстракція — визначення найістотніших рис явища, що вивчається, “очищення” предмета аналізу від усього другорядного, випадкового.

Аналіз — метод наукового дослідження шляхом розкладу цілого на складові частини, визначення його елементів і розгляду окремих його частин.

Виробничі відносини — відносини між людьми у процесі праці.

Гіпотеза — наукове припущення, яке потребує перевірки на фактах.

Дедукція — рух думки від всезагального до одиничного.

Діалектика — процес пізнання економічних явищ і процесів у їх загальному зв‘язку і взаємозалежності, стан безперервного розвитку, коли накопичення кількісних змін призводить до змін якісного стану.

Економічні закони — внутрішньонеобхідні сталі і суттєві зв’язки між протилежними сторонами, властивостями, ступенями розвитку явищ і процесів економічного життя, при яких відбувається зародження, функціонування і перехід даної суперечності в її більш розвинуті форми. Економічні закони мають об’єктивний характер, виникають, функціонують і розвиваються лише у процесі економічної діяльності людей, у безпосередньому виробництві, розподілі, обміну і споживанні.

Економічні категорії — абстракція, теоретичний вираз, мисленні форми реально існуючих економічних систем.

Економічні потреби — це необхідність у життєвих благах, бажання володіти ними і використовувати їх. Вони пов’язані з необхідністю розвитку виробництва, його технологічного рівня.

Економічні структури — складові економічної системи. Вони можуть бути представлені на рівні підприємства, організації, галузі тощо.

Економічні суперечності — об’єктивні суперечності, що притаманні економічним явищам і процесам, форма зв’язків і відносин між протилежними сторонами (їх елементами, властивостями, тенденціями) всієї економічної системи та кожного явища або процесу.

Засоби виробництва — це сукупність засобів і предметів праці.

Засоби праці — комплекс речей, за допомогою яких людина обробляє предмети праці.

Зміст праці — поняття, що характеризує взаємодію особистих і речових моментів процесу праці, обсяг і структуру трудових функцій людини, її професійні знання, необхідні виробничі навички.

Індукція — це рух думки від одиничного до всезагального, від знання меншого ступеня спільності до знання більшого її ступеня.

Макроекономіка —являє собою галузь економічної науки, яка вивчає економіку в цілому.

Матеріальне виробництво — виробництво матеріальних благ (предметів, цінностей) та надання матеріальних послуг. Це сфера економічної діяльності, в якій створюються матеріальні блага та послуги.

Метод — шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення у теорії діалектики, у системі економічних законів та категорій. Існують такі загальнонаукові методи: аналіз, синтез, наукова абстракція, гіпотеза, дедукція, індукція, діалектика, історичний та логічний методи.

Мікроекономіка — це галузь економічної науки, яка вивчає поведінку і взаємодію окремих економічних суб’єктів.

Об’єкт економічної теорії — це економіка в цілому на макро— і мікро— рівнях.

Праця — людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей.

Предмет економічної теорії — виробничі відносини між людьми у процесі безпосереднього виробництва товарів і послуг, а також у сфері їх обміну, розподілу та споживання.

Предмети праці — це комплекс речей, на які спрямована праця людини. До предметів праці відносять все, що піддається відповідній обробці у процесі виробництва, на що фактично спрямована праця людини. Сюди належать природні ресурси і предмети, до яких уже була застосована праця людини і які внаслідок цього стали певною сировиною (метал, кокс, бавовник). У сучасному виробництві предметами праці переважно стають продукти попередньої праці.

Продуктивні сили — засоби виробництва і люди, які їх застосовують і які мають виробничий досвід, навички праці та відповідні науково—технічні знання. До складу продуктивних сил включаються також наука, методи організації виробництва, освіта та інформація.

Робоча сила — це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, якими вона володіє і використовує в процесі створення матеріальних і духовних благ.

Синтез — поєднання різних елементів, сторін предметів у єдине ціле.

Спосіб виробництва — це поєднання продуктивних сил і виробничих відносин.